Один з кращих українських снайперів в зоні АТО, який з метою безпеки попросив не називати свого імені і позивного, заявив, що снайпер - це, в першу чергу, почуття відповідальності.
Про це він сказав в інтерв'ю "Апострофу".
За його словами, снайпер повинен відчувати відповідальність за кожен постріл.
"Це ж піхота тоннами вистрілює боєприпаси в повітря, часто не знаючи, куди воно летить. Снайпер в бою робить один постріл. Іноді - два. І ці одна-дві кулі повинні прийти в ціль. Тому що ціна одного пострілу снайпера - це його життя. Грубо кажучи, снайпер ставить своє життя на кін - на цей один-єдиний постріл", - зазначив він.
Снайпер додав, що, якщо солдат, грубо кажучи, знищив противника, то він зробив свою роботу. Він окупив ті великі гроші, які були в нього вкладені - не важливо, про яку саме суму йдеться. Якщо він знищив кілька супротивників, він заплатив за себе і за того хлопця.
"Так ось, снайпер за рівнем ефективності, як правило, набагато більш ефективний, ніж будь-які інші солдати. Танкісти або артилеристи, скажімо, теж знищують противника. Але присутність снайпера на передку призводить не тільки до фізичного знищення окремих представників тієї сторони, воно ще й сіє божевільну паніку в рядах супротивника: працює снайпер - ай, страшно! Причому якщо працює наш снайпер - страшно їм. якщо їх - боїмося ми ", - сказав він.
Військовий підкреслив, що найголовніше, снайпер повинен розуміти - не можна вистрілити не в того, потрібно розуміти, що саме зробити - вбити або поранити.
"Адже, з одного боку, це відповідальність за життя. З іншого - може, краще поранити, навіть важко, але щоб людина вижила? Тоді вона отримає шанс задуматися, чи тим вона займається у своєму житті? Може, її краще поранити або навіть залишити калікою, щоб вона зрозуміла, що була тут даремно - і поїхала в свою Росію ср*ну? Або - це вже жорсткий елемент снайперської професії - за ним, пораненим, але живим, з більшою ймовірністю прийдуть ще одна-два людини. Щоб його витягти. Але, знову ж таки, ти повинен розуміти, хто за ним прийшов, в кого ти стріляєш: в такого ж солдата або в медсестру, що неприпустимо ні в якому разі! Це божевільний самоконтроль", - підкреслив снайпер.
Він уточнив, що іноді сам собі дивується, адже завжди був доброю людиною, яка навіть на полювання ніколи не ходила.
"Мені шкода було звіряток. Я якщо і ходив в ліс, то лише для того, щоб із задоволенням спостерігати за природою, за тими ж звірятами. І якби мені хтось років п'ять тому сказав, що я буду стріляти в людей, я б розреготався йому в обличчя", - заявив він.
Більше читайте в матеріалі "Апострофа": "На Донбасі все куди цікавіше, ніж здається на перший погляд - один з кращих снайперів в АТО".
