Дослідники виявили сліди довготривалого перебування древніх мисливців-збирачів у високогірному районі Ефіопії 31-47 тисяч років тому.

Про це повідомляється в Science.

Вони жили на висоті майже 3,5 тисячі метрів, недалеко від джерела обсидіану, з якого можна було робити знаряддя, і їли кротячих щурів - ендеміків, на яких можна було полювати цілий рік. Прісної води у них теж не бракувало: люди жили в 500 метрах нижче льодовика.

До недавнього часу дослідники вважали, що люди заселили високогірні райони (вище 2,5 тисячі метрів над рівнем моря) порівняно недавно, під час голоцену, періоду який почався приблизно 11,7 тисяч років тому. В горах у людей розвивається гіпоксія, що в поєднанні з посушливим і холодним кліматом, коливаннями температур, бідністю природних ресурсів і підвищеним рівнем ультрафіолету створює несприятливе середовище для життя. Однак в останні роки виявилося, що денисовскі люди жили на Тибетському плато близько 160 тисяч років тому, а люди сучасного типу з'явилися там 30-40 тисяч років тому.

Дослідники з Німеччини, Швейцарії, США та Ефіопії під керівництвом Бруно Глазера (Bruno Glaser) з Мюнхенського університету показали, що люди жили і в іншому високогірному районі - горах Балі на південному сході Ефіопії - в період 31-47 тисяч років тому. Це вчені з'ясували після того, як дослідили скельну нішу Финча Хабера, розташовану на висоті 3469 метрів, на березі невеликого струмка. Вони провели в цьому місці археологічні та гляціологічні дослідження, зоогеографічний аналіз та геохімічні дослідження грунту.

Виявилося, що в Фінче Хабер жили мисливці-збирачі. Дослідники знайшли тут кам'яні артефакти, зроблені з обсидіану, матеріалу, з якого можна було виготовляти знаряддя з гострими краями. Оголення (вихід на поверхню) цієї гірської породи знаходиться менш ніж в десяти кілометрах і приблизно в 700 метрах вище скельної ніші. Також автори виявили тут керамічні черепки і скляну намистину. Залишки обпаленого вугілля і численні кістки тварин допомогли вченим датувати стоянку. Склад знайдених кісток показав, що люди харчувалися, в основному, кротовими щурами Tachyoryctes macrocephalus, ендеміками гір Балі. Ці тварини важать близько кілограма і часто зустрічаються в околицях Фінч Хабер - до 29 тварин на гектар.

Дослідники знаходили також кістки африканської антилопи ньяла, павіанів і невеликого хижої тварини (можливо, це була лисиця). Крім того, вони знайшли шматок страусиної шкаралупи, яку принесли звідкись із рівнинній місцевості, оскільки страуси на високогір'ї не водяться. Як показали гляціологічні дослідження, у людей вистачало прісної води; Финча Хабера перебувала в 500- 700 метрах нижче межі гірського льодовика.

Дослідники роблять висновок, що в Фінче Хабер знаходилися ресурси, необхідні для тривалого виживання людей - численні кротові щури, на яких можна було полювати цілий рік і яких було легко ловити, і джерело обсидіану для виготовлення знарядь. Можливо, люди жили тут постійно, але ні підтвердити, ні спростувати це поки неможливо.

Гіпоксія істотно ускладнює існування жителям високогір'я, але як з'ясували генетики вони зуміли до неї пристосуватися. А недавно вчені виявили у тибетських шерпів ще одну рису, яка допомагає їм переносити гіпоксію - у них виявився збільшений обсяг плазми крові.

Як повідомляв "Апостроф", вчені провели дослідження знайденого зразка людського черепа і він належав найдавнішій людині нашого виду за межами Африки.