Депутати Київради VIII скликання, крім ряду успішних реформ, так і не впоралися з рядом важливих для столиці викликів.
Про це йдеться в матеріалі "Апострофа".
Проект Генплану
Експерти і городяни вважають, що місту потрібен чіткий документ, що регламентує забудову. Генеральний план Києва, прийнятий при Черновецькому, був розкритикований, зокрема, через відсутність механізму контролю. Проект Генплану, представлений в грудні 2019, також отримав порцію критики.
Депутат Київради Людмила Костенко роз'яснила претензії: "Об'єкти, які закладені в Генплані, прекрасні. Подільсько-Вигурівська лінія метро на Троєщину, аеропорт "Рославичі" між Обуховим і Васильковим, відкриття Подільсько-Воскресенського мосту. Залишається питання - де брати кошти для реалізації проектів? Тому Генплан Києва в нинішній редакції виглядає як явна передвиборна демагогія".
Відсутність єдиної транспортної схеми
Експерти закликають столичну владу розробити комфортні транспортні розв'язки, відзначаючи, що для розробки та реалізації схеми знадобляться мільйони бюджетних коштів, при цьому кошти окупляться приблизно за 10 років. "Це суперечить вже сформованим фінансовим схемам столиці", - зазначили журналісти.
ПДФО - 40/60
Податок на доходи фізосіб становить 50% від ПДФО країни, але згідно з Бюджетним кодексом, лише 40% залишається в бюджеті Києва.
Депутат Київради, заступник постійної комісії питань бюджету та соціально-економічного розвитку Людмила Костенко пояснює: "У Києві будь-яка поломка транспортної системи - зупинка метро, закриття мосту, веде до колапсу і фінансових втрат. Щоб підтримувати життєзабезпечення мегаполіса потрібно залишати 100% ПДФО в місцевому бюджеті. Це єдиний справедливий спосіб розподіляти податкові кошти жителів Києва".
Ініціатива внести зміни до Бюджетного кодексу провалилася, без результату залишилася подібна ініціатива депутатів парламенту - законопроект №2254 відправлений Комітетом на доопрацювання і не повернувся на повістку ВР.
МАФи
Київські малі архітектурні форми - це високооборотний бізнес, тому боротьба з ними важка. І як вважають журналісти, "поки немає ні законодавчої, ні фінансової, ні політичної волі, щоб остаточно вирішити питання".
Закритість для інвесторів
У випадку з Києвом законодавчо не відрегульовано ряд процедур - проектам, до яких хочуть залучити інвесторів, не вистачає "прозорості".
Людмила Костенко так пояснює ситуацію: "Для інвестора потрібно розуміння, скільки він вкладає і що отримує. Важливо, щоб механізм отримання грошей був повністю легальним. В разі ж зі столичними проектами, спонсор може отримати "black box". Інвестор не завжди розуміє, звідки береться прибуток, насилу може підтвердити його законність. Для західного бізнесу, звідки і приходять інвестиції, питання прозорості є принциповим".
