З початку 2022 року в Україні активізувався перехід вітчизняних медіа на українську мову. Перша хвиля відбулася в січні, коли закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної" зобов’язав друковані засоби масової інформації видаватися державною мовою. Другий важливий етап стався у липні, нові мовні вимоги відтоді стосуються онлайн-видань.
Російське повномасштабне вторгнення в Україну стало чи не найголовнішим поштовхом до переходу на українську як для звичайних громадян, так і для ЗМІ. Україномовного контенту стає більше, сайти видань декларують державну мову як базову, а деякі портали відмовляються від російськомовних версій.
Бажання медіа надавати інформацію українською відповідає актуальним потребам аудиторії. Згідно з результатами серпневого дослідження соціологічної групи "Рейтинг", зберігається тенденція до різкого зниження рівня споживання російського інформаційного контенту серед українців.
З 16 липня 2022 закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної" вимагає від усіх ресурсів в інтернеті мати базову версію українською мовою, тобто за замовчуванням має завантажуватися саме україномовна сторінка. Ця вимога стосується й електронних засобів масової інформації (крім сайтів ЗМІ, що виходять кримськотатарською або будь-якою мовою ЄС). Документ регламентує функціонування медіа з декількома мовними версіями на сайтах. В такому разі україномовна повинна мати не менше за обсягом і змістом інформації, ніж іншомовні версії, та завантажуватись за замовчуванням для користувачів в Україні, як йдеться у ч. 6 ст. 27 закону. У разі недотримання норм передбачено штраф за перше порушення у розмірі 3400- 8500 грн, за повторне — 8500-11900 грн.
Спочатку на державну мову перейшли друковані ЗМІ, зокрема журнали "Фокус", Playboy Ukraine, ELLE Ukraine. Поступово українізуються інтернет-видання. До повномасштабної війни чимала кількість національних онлайн-ЗМІ мала як мінімум дві мовні версії: українську та російську (зазвичай контент на них дублювався). Проте сайти ЗМІ, де за замовчуванням завантажувалася російськомовна версія, змінили налаштування. Зокрема влітку українська мова стала першочерговою на сайті українського видання "Телеграф".
Нещодавно, 21 вересня, секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови здійснив моніторинг діяльності 50 найпопулярніших за відвідуваністю онлайн-медіа України. Результати показали, що 7 з 50 порушують вимоги закону про державну мову.
Згідно з моніторингом мовного омбудсмена, 43 видання (з 50 досліджених) мають стартові сторінки сайтів з українською мовою за замовчуванням. Йдеться про такі видання: ТСН, "Українська правда", "Новое время", "Цензор", "Канал 24", "Ліга", "Еспресо", "Гордон", "Фокус", "Кореспондент", "УНІАН", "Обозреватель", "Главком", "Газета.ЮА", "Апостроф", "Суспільне", "Захід.нет", "Українські новини", "Укрінформ", "Дело.ЮА", "Радіо Свобода", "Телеграф", "Новинарня", "Громадське", "УНН", "Лівий берег", "Слово і Діло", "Знай", "Дзеркало тижня", "Коментарі", "Інтерфакс-Україна", "КП в Україні", "Новини.Live", "Букви", "Бабель", сайт газети "Факти", "Економічні новини", "Українська служба ВВС", "Антикор", "ICTV", "Подробиці", "Прямий", "5 канал".
