Команда європейських палеонтологів прийшла до висновку, що найперші ссавці нашої планети вели неспішний спосіб життя і при цьому були довгожителями, порівняно з сучасними родичами.
Результати їхніх досліджень опублікував журнал Nature.
Дослідники з Брістольського університету Великої Британії і Гельсінського університету Фінляндії вивчили річні кільця в зубах найбільш ранніх ссавців Землі - Morganucodon і Kuehneotherium. Ці комахоїдні розміром із землерийку мешкали на території нинішнього графства Гламорган (Південний Уельс) в один час з ранніми динозаврами, близько 200 млн років тому.
Будова їхніх скелетів і зубів свідчить, що ці тварини були дуже схожі на нинішніх ссавців. У них були виразні жувальні зуби і відносно великий мозок. Ймовірно, вони мали волосяний покрив.
Вивчивши їх кісткову тканину, вчені прийшли до висновку, що перші ссавці вели розмірений спосіб життя, їм були відомі тривалі фізичні навантаження. Дослідники також виявили, що вони доживали до віку 9-14 років. Це здивувало палеонтологів, враховуючи, що сучасні тварини такого ж розміру (наприклад, миші і землерийки) живуть в дикій природі один-два роки.
Виявилося, що в стегнових кістках Morganucodon кров судинами бігла трохи швидше, ніж у ящірок того ж розміру, але набагато повільніше, ніж у сучасних ссавців. Тобто ранні ссавці були більш енергійними, ніж дрібні рептилії, але їхню активність не можна порівняти з сучасними ссавцями.
Як повідомляв "Апостроф", раніше палеонтологи зробили висновок, що 15-метровий шеститонний спинозавр (Spinosaurus aegyptiacus), вів в основному водний спосіб життя.
