Ізраїльські дослідники виростили дерево з таємничого насіння, знайденого в Юдейській пустелі у 1980-х роках, якому виявилося понад 1000 років. Це дерево, яке отримало назву "Шеба", пов’язане з вимерлим родом дерев, які згадуються в Біблії. Вчені вважають, що це залишок нині вимерлої популяції дерев, яка колись була поширена в Південному Леванті - регіоні, який включав сучасні Ізраїль, Палестину та Йорданію.
Дослідження вчених опубліковане в Communications Biology.
"Шеба" класифікується як частина роду Commiphora, який належить до сімейства ладану і мирри бурзерових (Burseraceae). За останні 14 років Шеба перетворилася на дерево заввишки майже 3 метри, що дозволило вченим нарешті проаналізувати його особливості.
Сьогодні це сімейство налічує близько 200 відомих видів. Комміфори в основному зустрічаються в Африці, на Мадагаскарі та на Аравійському півострові, де вони вже давно цінуються за ароматичні смоли та інші способи використання.
Насіння, яке дало світу "Шебу", було датоване між 993 і 1202 роками нашої ери. Хоча секвенування ДНК і філогенетичний аналіз підтвердили, що "Шеба" тісно пов’язана з іншими деревами роду Commiphora, вона стоїть окремо як окремий вид.
Спочатку дослідники припустили, що "Шеба" може бути прикладом історичного "Іудейського бальзаму" - дерева, яке цінувалося в давні часи за його аромат. Цю рослину часто згадували грецькі, римсько-візантійські та посткласичні письменники з четвертого століття до нашої ери до восьмого століття нашої ери. Однак після подальшого аналізу дослідники встановили, що "Шеба" не має ароматичних сполук, характерних для "Іудейського бальзаму", що робить цю теорію малоймовірною.
"Грунтуючись на цих висновках, ми спростували нашу початкову гіпотезу про те, що "Шеба" — це історичний "Іудейський бальзам", який культивували в цьому регіоні в давнину, і розглянули другу гіпотезу, щоб пояснити ідентичність стародавніх пророщених саджанців Commiphora", — пояснили дослідники у своєму дослідженні.
Вони припускають, що "Шеба" могла бути джерелом "цорі" - смоли, згаданої в Біблії, яка має цілющі властивості, як зазначено в книгах Буття Єремії та Єзекіїля. Біблійну "цорі" як, ймовірно, продукт місцевого виду, історично пов’язували з Гілеадом - багатим лісом регіоном у рифтовій долині Мертвого моря та Йордану. Родючі долини Ґілеаду широко культивувалися протягом історії, що робить їх правдоподібним походженням цієї смоли.
Той факт, що насіння "Шеби" було знайдено в печері в рифтовій долині Мертвого моря та Йордану, ще більше підтверджує ідею, що це може бути живий приклад цього стародавнього, втраченого дерева. Хімічний аналіз листя та смоли "Шеби" виявив високі концентрації сполук, відомих своїми ранозагоювальними, протизапальними, антибактеріальними та протираковими властивостями. Дослідники також виявили, що 30% листя дерева містять сквален, органічну сполуку, яка широко використовується в продуктах по догляду за шкірою.
Як повідомляв "Апостроф", раніше в Ізраїлі знайшли стародавню печатку із зображенням крилатої фігури та написом єврейським шрифтом. Печатка свідчить про вплив Ассирії під час періоду Першого Храму в Єрусалимі приблизно 2,7 тисячі років тому.
