У 2020 році в Воронезькій області РФ було виявлено загадкову споруду завширшки 12,5 метрів, яка була побудована з кісток мамонта. Такі ж круглі споруди з кісток мамонта були виявлені на північному сході України вздовж річкових систем, що витікають з Дніпра та Десни. У своєму новому дослідженні вчені підтвердили, що люди впродовж століть викопували кістки мамонта і, ймовірно, будували з них житло.
Результати дослідження опубліковані в журналі Quaternary Environments and Humans за березень 2025 року.
Дослідження під керівництвом Альби Рей-Іглесіа з Університету Данії було зосереджено на найбільшій і найстарішій зі стоянок, відомій як Костенки 11-Ia, яка складається щонайменше з трьох ям.
Розкопки в Костенках виявили два комплекси кісток мамонта. Найбільша споруда має діаметр 12,5 м і побудована приблизно з 2982 кісток, що належать принаймні 64 особинам шерстистих мамонтів (Mammuthus primigenius).
Вчені провели біомолекулярний аналіз 39 зразків структури, поєднуючи морфологічні та генетичні методи. Відібрані кістки представляли 30 особин, у тому числі 17 - жіночої статі і 13 - чоловічої.
Вважається, що шерстисті мамонти жили в стадах, очолюваних самками, з багатьма поколіннями, а дорослі самці блукали самостійно або утворювали тимчасові групи холостяків. Переважання самиць мамонтів у поєднанні з наявністю молодих кісток на цьому місці свідчить про те, що люди Льодовикового періоду, можливо, ловили цілі стада або збирали останки від загиблих стад, а не полювали на поодиноких самців.
Радіовуглецеве датування показало, що дві кістки — одна від самця мамонта й одна від самки — були на кілька сотень років старші за інші, знайдені на місці. Це свідчить про те, що палеолітичні люди могли отримати матеріали як від нещодавно померлих, так і від давно померлих тварин.
Споруда на Костенках примітна не лише своїми розмірами, а й композицією. Кістки та бивні, використані при його будівництві, вказують на складні будівельні технології та винахідливість.
Основне призначення будівлі з кісток мамонта залишається неясним. Хоча деякі дослідники припускають, що його, можливо, використовували як житло для захисту від сильного холоду під час останнього Льодовикового періоду, інші вважають, що воно було занадто великим для практичного покриття даху. Місце могло мати церемоніальне чи ритуальне значення. Крім того, його могли використовувати для розрізання та обробки м’яса мамонта, яке потім зберігалося у вічній мерзлоті неподалік.
Як повідомляв "Апостроф", в Іспанії в доісторичній печері Кова-де-лес-Донес на глибині 200 метрів археологи знайшли римське святилище, яке датується приблизно 1-м століттям нашої ери.
