Дозвіл на виїзд за кордон чоловікам віком від 18 до 22 років під час дії воєнного стану та загальної мобілізації діє понад два місяці. “Апостроф” зібрав думки експертів різних сфер щодо цього рішення.
26 серпня уряд ухвалив постанову, якою вніс зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України. Вони передбачають, що у разі введення на території України воєнного стану обмеження щодо перетину державного кордону не поширюється на громадян чоловічої статі віком від 18 до 22 років (включно).
Виняток – посадовці органів державної влади та органів місцевого самоврядування, адже їм дозволений виїзд за кордон за службовим відрядженням. Оновлені правила почали діяти 28 серпня. Даних, скільки охочих скористалося такою можливістю, прикордонники не надають.
“Державна прикордонна служба не веде статистики за віковими категоріями [...] Тобто дати оцінку, скільки саме громадян України у віці від 18 до 22 років перетнули кордон за цей час я не можу”, – сказав речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко.
Про те, що стан справ може бути тривожним, повідомляють іноземні ЗМІ. Наприклад, The Telegraph з посиланням на польську прикордонну службу, пише, що майже 100 000 українських чоловіків цієї вікової категорії покинули країну за останні два місяці. Водночас пізніше польські прикордонники спростували цю інформацію.
Німецьке видання BR24 з посиланням на Федеральне міністерство внутрішніх справ, повідомило, що кількість молодих українців віком від 18 до 22 років, які в'їжджають до Німеччини, зросла з 19 на тиждень у серпні до понад 1000 у вересні. За даними міністерства, у жовтні ця цифра сягнула від 1400 до майже 1800 на тиждень.
Відтік молоді в Україні відчув бізнес, який і без того тривалий час страждає від дефіциту кадрів.
“За спостереженнями бізнесу, що входить до складу Українського союзу промисловців і підприємців, об'єднань роботодавців тенденція звільнення молодих працівників віком 18–22 років останніми місяцями справді посилилася. За даними дослідження Work.ua, 37% компаній відзначили збільшення звільнень у цій віковій групі – насамперед через дозвіл на виїзд чоловіків цієї категорії за кордон у період воєнного стану, а також через початок навчального року… Після прийняття відповідної постанови Кабміну бізнес відмітив погіршення ситуації у даному напрямі, особливо в тих секторах, де питома частка молодих працівників традиційно висока”, – повідомляють в УСПП на запит “Апострофа”.
Найбільше відтік молоді відчули:
- готельно-ресторанний бізнес;
- роздрібна торгівля;
- харчова промисловість;
- будівництво.
Якщо зазвичай промисловість меншою мірою потрапляє в цей перелік, то нині й тут фіксуються суттєві кадрові втрати, повідомили в УСПП. За словами Павла Качура, голови Асоціації виробників цементу України “Укрцемент”, цементна галузь значно відчула наслідки урядового рішення. На окремих підприємствах до 30% нових молодих працівників звільнилися та виїхали за кордон. Це означає втрату часу та ресурсів, вкладених у їхнє навчання та адаптацію, йдеться у повідомленні УСПП.
У Нацбанку ситуацію не вважають критичною.
“Можливість перетинати кордон чоловікам віком від 18 до 22 років наразі не справила помітного впливу на ринок праці. Загалом, за оцінками Інституту демографії, в Україні налічується близько 840 тис. чоловіків віком 18−22 роки, проте здебільшого це студенти. На ринку праці влаштовано близько 300 тис. чоловіків цієї групи (тобто близько 2% від усієї робочої сили). Водночас за опитуваннями підприємств близько половини роботодавців відчули вплив виїзду, проте вже замінюють цю групу іншими категоріями працівників”, – йдеться в Інфляційному звіті НБУ.
Рішення дозволити виїзд чоловікам 18-22 раніше пояснив президент Володимир Зеленський.
“Наша логіка у тому, що інакше хлопчиків в наших школах не буде просто в старших класах. Вони не будуть закінчувати школи в Україні. І не будуть вступати тут в університети. Ми бачимо падіння кількості таких дітей. Батьки вивозили дітей до 18 років. На наш погляд, діти, які закінчують школу в Україні, мають більше шансів, якщо вони поїдуть, повернутися. Діти, які закінчують школу й університет в Україні, мають ще більше шансів. Діти, які закінчують школу за кордоном, мають менше шансів повернутися потім в Україну. Це статистика, яка у нас є”, – пояснив Зеленський.
Відтік чоловіків 18-22 років у Міністерстві освіти та науки не фіксують. У пресслужбі пояснили: скільки осіб у цій категорії вступали, стільки й продовжують навчатися у тих же форматах.
Для чого було потрібне це рішення
Загалом опитані “Апострофом” соціологи неохочі коментувати цю тему.
“ОП готується до виборів. А 18-22-річні – найбільш радикальні критики. Чиновники адміністрації знають, що це та публіка, яку дуже важко обдурити, важко маніпулювати”, – каже соціолог Віктор Небоженко.
“Ухвалили таке рішення з метою пом'якшити суспільний накал, бо в суспільстві дійсно величезне напруження на цю тему – і виїжджати їм не можна, і на війну їх ще не призивають”, – міркує військовий експерт Іван Ступак.
Член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський певен: явище відтоку 18-22-річних тимчасове.
“Рішення було правильним, тому що це обмеження, яке тягло за собою різноманітні корупційні схеми для тих, хто все одно хотів виїхати. Я думаю, що явище виїзду тимчасове, у будь-якому випадку ця категорія осіб протягом найближчих двох-трьох років на військову службу призиватися за мобілізацією не буде й планів по зниженню призовного віку немає ні в парламенті, ні у президента, що неодноразово було заявлено. Тому я не бачу в цьому жодних проблем. Думаю, що це ситуативне питання. І більше того, я маю інформацію, знаю особисто, що люди, які виїхали раніше за кордон, вони готові повернутися в Україну”, – прокоментував він “Апострофу”.
Якщо вірити, що війна закінчиться в осяжній перспективі і ворог більше не атакуватиме, проблем, може, й справді не буде, але що як це війна на роки?
“Російсько-українська війна – це не про момент, це надовго, і дуже довго: навіть якщо буде заморозка, Москва не відстане від України. Україна не має іншого вибору, як стати державою-військовим табором”, – пише у фейсбуці Ігаль Левін, старший лейтенант сухопутних військ Армії оборони Ізраїлю.
На його думку, для оборони потрібна саме ця категорія чоловіків.
“Існує певна аксіома військової архітектури: війна завжди була і буде справою молоді – не тільки тому, що юнаки в рази здоровіші і більш ймовірні справляються з фізичними напруженнями, але й з багатьох причин. Наприклад, причина того, що їм зазвичай нема чого втрачати, оскільки сім'ю ще не створили, нема чого досягти в житті, а вони в середньому сміливіші за 40-60-річні, адже з досвідом і знаннями зростає рівень обережності і боязливості. Саме тому армії всього світу складаються з 18-30-річних”, – зазначає він.
Негативні відгуки щодо виїзду можна почути з-за кордону. “Ми не зацікавлені в тому, щоб молоді українські чоловіки проводили час у Німеччині замість того, щоб захищати свою країну”, – цитує POLITICO Юргена Хардта, депутата-консерватора. “Україна ухвалює власні рішення, але нещодавня зміна в законодавстві призвела до тенденції еміграції, з якою ми повинні боротися”.
У польській ультраправій партії “Конфедерація” зробили ще більш різку заяву, що “Польща не може продовжувати бути притулком для тисяч чоловіків, які повинні захищати свою країну, обтяжуючи польських платників податків витратами на їхнє дезертирство”.
Ігор Романенко, генерал-лейтенант у відставці, називає рішення “стратегічною помилкою”. “Мало того, що вони не задіяні в такий критичний час, де дефіцит військових найбільш гостро впливає на потенціал Сили оборони України – не стільки озброєння, техніка, боєприпаси. Причому це вік, коли в піхоті, з якою у нас найбільше проблеми, і в штурмовій піхоті – той вік, де повинен бути реалізований. І мало того, що їх випускають, так і не задіюють на фронті трудовому. Тобто вони могли би працювати у нас на оборонних підприємствах”, – коментує співрозмовник видання.
Якщо ж війна не закінчиться “за два-три тижні” і травень без шашликів, то треба думати, як залишити молодь добровільно в Україні. На думку президента УСПП Анатолія Кінаха, щоб зменшити відтік молодих чоловіків, необхідно формувати чіткі перспективи для самореалізації в Україні – насамперед через підвищення конкурентності заробітних плат, удосконалення системи мобілізації на контрактній основі, підвищення мотивації та стандартів справедливості.
