Закінчить війну сім речей:
Від партнерів:
- Тотальні санкції для Росії (а не те, що тонким шаром розмазувалось усі ці роки з 2014-го).
- Тотальне доозброєння того, що нам не вистачає на лінії фронту.
- Тотальне фінансове забезпечення, щоб ми змогли цю зброю купувати в тих об'ємах, які потребує фронт.
- Новітня (експериментальна зброя) і інструктори, які можуть нам допомогти з нею вправитись.
Від нас:
- Організаційна спроможність ефективного використання цих ресурсів і зброї;
- Організаційна спроможність утримувати в тонусі і мотивації суспільство;
- Операційна спроможність не робити дурниць на внутрішньополітичному трекові (на кшталт історії з НАБУ і САП) та присікання усіх процесів, які дозволяють заробляти на крові.
І в першому, і в другому випадку потрібно мати політичну волю та розуміння не хибних, а реалістичних наслідків, якщо цього не відбудеться протягом найближчих півроку.
Роботи тут дуже багато. І вона в першу чергу лежить у зоні відповідальності тих, хто ухвалює рішення і слідкує за часом.
Те, що було продемонстроване вчора у Білому Домі (зокрема, трансантлантична єдність і наглядні пояснення суті цієї абсолютно світоглядної битви) потрібно було організовувати рік тому. Так, саме це, а не міфічні саміти миру, які насправді були перформансами без плану.
Шкода, що і ми, і цивілізований світ доходить до якихось висновків лише тоді, коли десять раз наступить на одні і ті ж граблі. Можливо, причина в тому, що ми маємо невелике коло носіїв інституційної пам'яті, які можуть доступно донести позицію своїм урядам (і нашому теж), що було і що буде. Багато з того, що ми спостерігаємо зараз, за класиком, "це ж вже було".
Переходимо до нового етапу. Який дійсно може бути не тільки в цій війні, а взагалі - в глобальних розкладах, – визначальним.
