РУС. | УКР.

Вівторок, 16 жовтня
  • Лайм
НБУ:USD
  • НБУ:USD
  • НБУ:EUR
27.85
Економіка та фінанси
Погляд

Середня зарплата в Україні може бути 100 тисяч гривень, але є великі проблеми

Олексій Кущ про наміри уряду збільшити середню зарплату в Україні

Олексій Кущ про наміри уряду збільшити середню зарплату в Україні Фото: shutterstock

На початку тижня прем'єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що до кінця року хоче довести показник середньої зарплати у країні до 10 тисяч гривень. На думку фінансового експерта Олексія Куща, питання не в підвищенні зарплати, а в купівельній спроможності цих грошей. Якщо рентна модель економіки, яка сьогодні існує в Україні, не буде змінена на модель, націлену на економічне зростання країни, то це призведе до поступової втрати інвестиційної та економічної привабливості України. При цьому посилиться трудова міграція українців, оскільки люди хочуть стабільності: працювати і розуміти, що через 10-15 років їх заощадження не знеціняться і вони можуть формувати якісь подушки безпеки. Про це Кущ розповів "Апострофу".

З урахуванням того, що восени включиться механізм інфляції і девальвації, підвищення середньої зарплати до 10 тисяч гривень цілком можливе. Питання ж не в гривневому еквіваленті, а купівельній спроможності цих грошей. Незважаючи на те, що у нас всі базові індикатори вказуються в гривні, Україна зараз конкурує з європейським глобальним ринком праці. Тому для того, щоб вигравати у тієї ж Польщі за паритетом купівельної спроможності - припустімо, польська зарплата в 1000 євро відповідає зарплаті в Україні в розмірі 500 євро - середня зарплата в Україні повинна бути на рівні 15-16 тисяч гривень.

Можна встановити мету в 10 тисяч гривень зарплати на кінець року, але при цьому курс долара буде 30. В результаті, ми отримаємо таку ж зарплату, як зараз.

Тут питання в тому, наскільки буде зберігатися купівельна спроможність цих грошей.

На жаль, економічна модель, яка застосовується сьогодні, передбачає наповнення бюджету за рахунок постійного інфляційного накачування. Тому за останні роки ВВП у фактичних цінах був роздутий до 3 трильйонів гривень і цей показник якнайкраще характеризує той процес інфляційної ерозії, якій піддалися зарплати, пенсії і реальні доходи населення.

Читайте також: Бюджетні війни: чому зчепилися Гройсман та голова Нацбанку

Досить подивитися на бекграунд нашого уряду у вигляді їхньої освіти, досвіду роботи. Там немає глибинного розуміння тих процесів, які відбуваються в економіці. Найголовніше, що немає стратегічного, глибинного мислення. Тобто у нас зараз існує так звана рентна модель економіки, яка дуже добре адмініструється за допомогою бюрократичної ієрархії, створеної в Україні. Рентна модель передбачає, що базові еліти годуються з 3-4 базових фінансових потоків, які генеруються всередині країни: на митниці, на ринку енергоресурсів і комунальних тарифів, а також в бюджетній сфері і системі державних закупівель. Плюс потік, пов'язаний з рефінансуванням, який генерується в національному банку. І для того, щоб знімати вершки з цих фінансових потоків в розмірі 20-30 відсотків на рік, що дорівнює сумі приблизно 5 мільярдів доларів, не потрібно ніякої освіти. І фактично можна 3-4 роки бути прем'єр-міністром або президентом країни і користуватися системою фінансової ієрархії, яка існує в нашій країні. Відповідно, це така комфортна ванна для чиновників, де вони себе прекрасно почувають, задовольняючи потреби тих політичних сил, які їх делегували у владу. І у них немає абсолютно ніякого бажання ламати цю рентну модель і створювати абсолютно іншу модель, націлену на економічне зростання, розвиток малого і середнього бізнесу. Чому? У такому випадку потрібно буде розмивати цю модель на користь мільйонів українців. А ніхто цього робити не хоче. З цієї простої причини в Україні і немає моделі економічного зростання.

І багато економістів раніше писали про ціну нерівності у рентній моделі економіки, коли буквально 1 відсоток населення відноситься до багатих, а 99 відсотків рівні в злиднях. При цій моделі абсолютно відсутня середина. В таких умовах бюджет може наповнюватися тільки за рахунок постійного інфляційного імпульсу, тому що економіка зростає повільно, а той невеликий приріст, який вона генерує, розходиться у вигляді корупційної ренти, за рахунок якої годується правляча верхівка. При цьому, реальних грошей виплачувати зарплати і пенсії немає.

Фото: shutterstock

Умовно кажучи, гроші потрібно друкувати, отримувати з повітря і користуватися тим, що інфляція має певний часовий проміжок дії. Тобто якщо ми випускаємо 1 мільярд незабезпечених гривень, то він проявиться в структурі споживчих цін через 3-4 місяці. Тому постійно йде ланцюжок інфляційних вагончиків, яких з кожним роком стає все більше. Інфляційний накопичувач постійно працює на наростання, тому середня зарплата може бути і 100 тисяч гривень. Як то кажуть нескінченність не межа, тому тут у нашого уряду великий потенціал зростання.

Чим загрожує Україні інфляція?

Інфляційна ерозія поступово підточує економіку зсередини і призводить до скорочення горизонту інвестиційного планування. Якщо в Україні в кращі роки (2005-2006 роки, 2010-2011 роки) горизонт планування був 1-2 роки, що дозволяло залучати інвестиції в більш складні виробничі цикли, то зараз планування за рахунок формування інфляційних вагончиків скоротилося до 3-4 місяців. Тому якщо зараз в Україну і йдуть інвестиції, то тільки в прості сировинні цикли, які мають сезонну тривалість. Умовно кажучи, посіяв - продав зерно або вклав гроші в логістику на обслуговування цих сировинних циклів. При цьому, ніхто не відкриватиме в Україні виробництво зі збору електроніки, машинобудування, тому що для цього потрібно мати горизонт планування на 4-5 років.

Читайте також: Ситуація з пенсіями в Україні: гроші виплатять, але потім буде колапс

Все це призводить до поступової втрати інвестиційної та економічної привабливості. Країна стає непрогнозованою, дуже нестабільною як за цінами, так і курсовою динамікою і, відповідно, некомфортною для інвесторів, і в кінцевому рахунку, некомфортною для простих українців, які починають емігрувати. Посилюється трудова міграція, оскільки люди хочуть стабільності: працювати і розуміти, що через 10-15 років їх заощадження не знеціняться і вони можуть формувати якісь подушки безпеки. Тому українці масово їдуть на роботу в Польщу, Чехію, де можна формувати подушки безпеки, знаючи, що завтра подушку не розірве і з неї не полетить пір'я.

Повертаючись до питання інфляції. Уже зараз говорять, що ціни на хліб зростуть на 30 відсотків до кінця року. НБУ дав прогноз, що комунальні тарифи в 2018-19 роках і ціни на природний газ для населення збільшаться на 40 відсотків. Ціни на всі інші товари теж поступово зростатимуть. Тому тут є тільки два варіанти - реальне економічне зростання або інфляція / девальвація. А в Україні вкрай мала частина бюджету формується за рахунок реального економічного зростання, а більша частина бюджету формується за рахунок інфляційної складової.

До виборів розраховувати на зміни не доводиться, а після виборів подивимося - може дійсно станеться якась ротація. Але тут варіантів особливо й немає.

Новости партнеров

Загрузка...

Читайте також

Є спосіб зупинити зростання держборгу України – Віктор Пинзеник

Нардеп Виктор Пинзеник оценил проект бюджета на 2019 год и рассказал, как уменьшить госдолг Украины

Росія йде до свого кінця, після розпаду її шматки почнуть валитися на голову Україні - відомий бізнесмен

Известный предприниматель Валерий Пекар о требованиях к будущему президенту Украины и развале России

З підвищенням цін на газ в Україні усі варіанти вичерпано - іноземний радник Кабміна

Эксперт по энергетике Карел Хирман о последствиях строительства Северного потока-2 для Украины и перспективах транзита газа через территорию страны