Тема здоров'я в нинішньому році стала актуальною як ніколи. Однак для бюджетів усіх рівнів важливо, перш за все, фінансове здоров'я. Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) представив рейтинги фінансової стійкості українських державних підприємств, а також міст і регіонів, з якими ознайомився "Апостроф".
Більшість державних підприємств України - а їх на сьогодні трохи більше 3 тисяч - є неприбутковими, проте деякі з них цілком стійкі з фінансової точки зору.
Це, зокрема, підтверджується даними дослідження, проведеного Міжнародним центром перспективних досліджень (МЦПД), який склав рейтинг фінансового здоров'я 50 найбільших держпідприємств нашої країни. В основу дослідження лягли дані про діяльність підприємств за останній повний рік.
Презентація рейтингу відбулася 26 листопада 2020 року. Дослідження проводилося в рамках ініціативи "Зміцнення демократичної стійкості ключових державних інститутів в Україні" МЦПД в партнерстві з Інститутом економічних та соціальних реформ в Словаччині (INEKO). Ініціатива фінансово підтримується за програмою посольства США в Україні.
Представляючи рейтинг, молодший експерт з економічних питань МЦПД Юлія Проценко зазначила, що, можливо, багатьом питання фінансового здоров'я державних підприємств може здатися не таким вже актуальним, враховуючи весь комплекс проблем країни та суспільства, але насправді він має опосередкований вплив на добробут громадян, так як податки, які платять українці, йдуть, в тому числі, на покриття збитків держпідприємств.
За її словами, аналіз фінансової стійкості є важливим, оскільки він виявляє фактори, що негативно впливають на фінансовий стан підприємств, і дозволяє їх відкоригувати.
"Основними показниками є прибутковість, ліквідність, леверидж і діяльність (коефіцієнти оборотного капіталу та оборотності дебіторської заборгованості). Є й додаткові показники, які збираються з звітів про фінансові результати і балансу, і (на порталі МЦПД) можна навіть подивитися в динаміці як росли або падали доходи, витрати та інші показники", - зазначила Проценко.
З 50 держпідприємств (а, точніше, 48-ми - див. нижче), лише 26 отримали прибуток, решта - збитки. "Це ще раз підтверджує необхідність контролю за діяльністю (державних) підприємств і оцінювання їх роботи для того, щоб стимулювати їх або покращувати свої фінансові результати, або переглядати свою діяльність і напрямок розвитку", - зазначила Юлія Проценко.
Найбільше збитків отримала в 2019 році ПАТ "Аграрний фонд" - 3,27 мільярда гривень - через виявлены порушення у формуванні фінансової звітності та приховані реальні результати діяльності.
Аеропорт та порти
Тепер, власне, до рейтингу.
Три найбільш фінансово стійких та нестійких державних підприємств України.
Лідером рейтингу став міжнародний аеропорт "Львів".
"Таких результатів нам вдалося досягти узгодженою командною роботою, завдяки залученню нових напрямків і розширенню географії польотів", - заявив на презентації, коментуючи рейтинг, начальник планово-економічного відділу аеропорту Іван Горбач.
За його словами, пандемія коронавірусу, безумовно, негативно вплинула на діяльність аеропорту, як, втім, всієї авіаційної галузі, однак адміністрація підприємства розробила "ряд антикризових заходів", які мають мінімізувати негативні наслідки. Горбач таже висловив надію, що аеропорт "Львів" зможе зберегти лідерські позиції в рейтингу і в 2020 році.
На другому місці в рейтингу фінансової стійкості - "Адміністрація морських портів України", на третьому - Маріупольський морський торговельний порт (Донецька область).
За словами заступника директора Маріупольського порту з питань економіки та фінансів Едуарда Єсаяна, який був присутній на презентації, увійти в "трійку" фінансово стійких держпідприємств дозволили чітка організаційна структура та ефективна модель управління, а також "правильне фінансове планування і логістика".
Необхідність віддавати в бюджет 80% прибутку Єсаян назвав "фінансовим ударом" для порту і всієї галузі. "Практично не залишається коштів на розвиток і модернізацію і ставить нас у нерівні конкурентні умови з приватними компаніями, які працюють в цій галузі", - підкреслив він.
Четверту сходинку рейтингу фінансового здоров'я займає поліграфічний комбінат "Україна".
За словами Юлії Проценко, раніше комбінат віддавав до бюджету 70% свого прибутку. Коли в 2018 році Європейський Союз ввів для українців безвізовий режим, попит на біометричні закордонні паспорти значно виріс (також з'явився великий попит на ID-карти), і підприємство перестало справлятися з таким значним обсягом замовлень.
"Було прийнято рішення 70% прибутку залишати підприємству, що істотно поліпшило його роботу і, в кінцевому рахунку, поліпшило його фінансове становище, оскільки підприємство цей прибуток направило на розвиток виробничих потужностей", - сказала експерт. За її словами, це позначилося і на рейтингу компанії - в 2016 році вона займала сьоме місце, а в 2019-м - четверте.
Далі, на п'ятому місці - морський торговельний порт "Южний" (Одеська область), на шостому - міжнародний аеропорт "Бориспіль" (Київська область), на сьомому - ПрАТ "Укргідроенерго", на восьмому - ПАТ "Хмельницькобленерго", на дев'ятому - НАК "Нафтогаз України".
Замикає "десятку" найбільш фінансово здорових держпідприємств ПАТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія".
Юлія Проценко також зазначила, що поліпшення фінансового здоров'я в 2019 році, в порівнянні з роком попереднім, показали виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод імені О. М. Макарова" (+1,9), ПАТ "Укрпошта" (+0,8) , "Експоцентр України" (+0,8).
При цьому ряд підприємств, навпаки, погіршили за рік свої позиції - ПАТ "Центренерго" (-1,1), Одеський морський торговельний порт (-1), ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (-0,9).
Що стосується аутсайдерів рейтингу, то тут варто виділити Чорнобильську АЕС (40 місце), Національний спортивний комплекс "Олімпійський" (41 місце), "Укркосмос" (42 місце), вугільну компанію "Краснолиманська" (43 місце), ДП "Регіональні електричні мережі "(44 місце), ПАТ "Криворізька теплоцентраль" (45 місце), ПАТ "Одеський припортовий завод" (46 місце), ДП "Селидіввугілля" (47 місце), ДП "Мирноградвугілля" (48 місце), компанію "Хліб України" та ДП "Дирекція з будівництва об'єктів" (обидва 49 місце, знаходяться на стадії припинення діяльності).
Детальніше про рейтинг можна дізнатися тут.
Міста та регіони
В рамках тієї ж ініціативи "Зміцнення демократичної стійкості ключових державних інститутів в Україні" було проведено дослідження МЦПД, присвячене фінансовому здоров'ю бюджетів місцевих органів влади - областей та міст.
Для дослідження було відібрано 50 найбільших міст України (а також всі 24 області країни).
Представляючи рейтинг, експерт з економічних питань МЦПД Єгор Киян, висловив надію, що проект буде розширюватися.
"Метою цього проекту є те, що необхідно підвищувати інформованість громадськості про бюджети, тому що фактично це і є кошти громадськості, і дуже важливо (розуміти), як цими коштами розпоряджаються", - сказав він.
Киян додав, що на рейтинг, крім громадськості, може звернути увагу і влада, як регіональна, так і центральна, щоб, в разі виявлення тих чи інших перекосів, можна було б провести діалог щодо їх усунення.
За словами експерта, показник фінансового здоров'я дозволяє оцінити ефективність фінансового управління бюджетами міст та регіонів. Цей показник складається з трьох субіндексів - "Основний баланс" (показує наявність дефіциту або профіциту бюджету), "Забезпечення загального боргу" (здатність покрити борги за рахунок коштів власного бюджету) та "Податкова спроможність" (здатність покривати витрати за рахунок податкових надходжень).
"Трійки" лідерів та аутсайдерів рейтингу фінансового здоров'я міст та областей виглядають наступним чином.
В першу "десятку" рейтингу фінансового здоров'я міст також входять Тернопіль, Житомир, Мукачево (Закарпатська область), Ізмаїл (Одеська область), Черкаси, Кременчук (Полтавська область), Дніпро.
Серед же аутсайдерів - Олександрія (Кіровоградська область), Слов'янськ (Донецька область), Новомосковськ (Дніпропетровська область), Дрогобич (Львівська область), Одеса.
У 2019 році найкращу динаміку фінансового оздоровлення показали Суми (+1,2), Чернігів (+1,1), Київ (+1), Черкаси (+1) та Херсон (+1). Найгірша динаміка у Костянтинівки (-2,5), Шостки (-2,4), Конотопа (-1,5) та Мелітополя (-1,5).
З регіонами справа йде таким чином: четверте місце в рейтингу займає Дніпропетровська область, п'яте - Кіровоградська, шосте - Черкаська, сьоме - Харківська, восьме - Житомирська, дев'яте - Херсонська, десяте - Львівська.
Далі - в порядку убування - Запорізька, Одеська, Чернігівська, Вінницька, Донецька, Волинська, Сумська, Тернопільська, Івано-Франківська, Хмельницька, Чернівецька області.
"Трійка" аутсайдерів вказана вище.
За словами Єгора Кіяна, в 2019 році в порівнянні з попереднім роком в фінансовому плані поліпшили позиції Дніпропетровська (+0,9) та Київська області (+0,5), погіршили - Чернівецька (-1,6), Тернопільська (-1, 5) та Закарпатська (-1,4).
Полтавська та Миколаївська області зберегли свої позиції (першу та третю відповідно). Що стосується Луганської області, то вона залишається на останньому місці рейтингу з 2014 року, що пов'язано з об'єктивними причинами.
Детальніше про рейтинги міст та регіонів можна дізнатися тут. На порталі також можна ознайомитися з рейтингом прозорості міст та регіонів.
