Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №10143, що вносить зміни до Кодексу України з процедур банкрутства та інших законодавчих актів України. Головною новацією стало доповнення Кодексу новою частиною — Книгою третьою «Превентивна реструктуризація». Цей законопроєкт імплементує положення Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023, адаптуючи українське законодавство до європейських стандартів.
Передумови впровадження превентивної реструктуризації
Фінансова криза, викликана збройною агресією проти України, значно погіршила стан економіки та фінансові показники підприємств. Через це виникла необхідність створення ефективних механізмів відновлення платоспроможності бізнесу.
У лютому 2024 року, Європейська Рада погодила надання Україні макрофінансової допомоги в розмірі 50 мільярдів євро. Ця сума буде поступово надходити в період з 2024 по 2027 роки за умови виконання визначених реформ. Зокрема, мова йде про 69 ключових змін у різних секторах економіки, серед яких вагоме місце займає реформа у сфері банкрутства та неплатоспроможності. Мета цих змін — забезпечити економічне відновлення країни та створити умови для ефективного управління фінансовими труднощами підприємств.
Що таке превентивна реструктуризація?
Превентивна реструктуризація — це новий механізм, який дозволяє підприємствам запобігти банкрутству. Він спрямований на виявлення ризиків неплатоспроможності на ранніх етапах, коли ще є можливість ефективно вирішити фінансові проблеми.
Предметом превентивної реструктуризації можуть бути грошові вимоги до боржника за зобов’язаннями, строк виконання яких настав, а також грошові вимоги до боржника за зобов’язаннями, строк виконання яких настане протягом процедури превентивної реструктуризації та внаслідок невиконання яких боржник може стати неплатоспроможним.
Основні особливості превентивної реструктуризації:
-це швидша та дешевша альтернатива процедурам досудової санації чи банкрутства;
-термін реалізації — від 2 до 6 місяців, у складних випадках — до 12 місяців;
-вона включає комплекс заходів, таких як зміни в бізнес-моделі, реструктуризація боргів, перепрофілювання діяльності та інші рішення, що відповідають потребам підприємства.
Превентивна реструктуризація починається з моменту подання до суду проєкту плану реструктуризації, а не з проведення зборів кредиторів, як це було у досудовій санації. Це спрощує початок процедури для боржника.
Етапи та ключові елементи процедури:
-Подання плану превентивної реструктуризації:
Боржник має підготувати та подати до суду проєкт плану превентивної реструктуризації або, у разі якщо боржник – представник малого бізнесу, він може подати лише концепцію такого плану, яка описує основне бачення вирішення фінансових труднощів.
План чи концепція – лише стартова позначка у процедурі превентивної реструктуризації, з якої починаються дискусії з кредиторами.
Міністерство юстиції України має розробити типову форму плану превентивної реструктуризації, а також запровадити низку інших методологій і рекомендацій, що має значно спростити боржнику розуміння власних можливостей у процедурі погашенні боргів.
-Переговори з кредиторами:
Після подання до суду плану превентивної реструктуризації розпочинаються переговори з кредиторами. Результати цих переговорів фіксуються та звітуються суду.
-Затвердження плану превентивної реструктуризації:
Для схвалення плану реструктуризації не потрібна згода всіх кредиторів боржника. Для цього достатньо згоди щонайменше 2/3 голосів класу забезпечених кредиторів та 50% і більше голосів для класів незабезпечених кредиторів.
-Реалізація заходів превентивної реструктуризації:
Передбачається невичерпний перелік заходів реструктуризації, серед яких перепрофілювання боржника; відстрочення, розстрочення або прощення боргу чи його частини; залучення нового фінансування; продаж частини майна боржника; зміни в організації праці боржника; реорганізація боржника; збільшення статутного капіталу боржника; виконання зобов’язань боржника власниками боржника тощо.
З моменту відкриття процедури превентивної реструктуризації боржник отримує низку основних захисних заходів (є ще додаткові), які допомагають уникнути додаткового фінансового тиску: заборона відкриття провадження у справі про банкрутство; зупиняється нарахування штрафів та інших фінансових санкцій за зобов’язаннями боржника перед залученими кредиторами; будь-яке відчуження та розпорядження майном боржника (крім розпорядження майном у рамках звичайної господарської діяльності) здійснюються виключно в порядку, передбаченому планом превентивної реструктуризації; збільшення (зменшення) статутного капіталу боржника, вихід учасника з боржника – товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю може здійснюватися виключно в порядку, передбаченому планом превентивної реструктуризації.
Щодо кредиторів, то у процедурі превентивної реструктуризації всі рішення щодо них віддано на розсуд боржнику. Саме він вирішує, хто є залученим (тобто перед ким боржник хоче реструктуризувати борг) до плану реструктуризації, а хто ні.
Разом з тим безпосередньо у плані реструктуризації боржник зобовʼязаний вказувати абсолютно всіх кредиторів із чіткою аргументацією, чому одні кредитори залучені, а інші – ні. Окрім того, кредиторів поділено на класи: забезпечені кредитори; кредитори з вимогами до бюджету (щодо сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів тощо); незабезпечені кредитори; незабезпечені кредитори, заінтересовані стосовно боржника.
Нова роль у превентивній реструктуризації покладається і на арбітражних керуючих. Вони наділяються більшою мірою функціями медіатора.
У цьому процесі вони діють як адміністратори, що допомагають розробляти план реструктуризації, контролювати його реалізацію, сприяти переговорам між боржником і кредиторами, фіксувати їх результати та надавати інформацію суду.
Пропонувати кандидатуру адміністратора мають право як боржник, так і кредитор, залежно від конкретних обставин. Слід зазначити, що в інших процедурах відновлення платоспроможності арбітражні керуючі є практично єдиними уповноваженими особами, які здійснюють управління діяльністю боржника.
Впровадження превентивної реструктуризації може забезпечити:
-захист дієздатних підприємств, які тимчасово зіткнулися з фінансовими труднощами;
-мінімізацію витрат для бізнесу завдяки спрощеним процедурам;
-відповідність українського законодавства стандартам ЄС, що сприяє залученню інвестицій.
Реалізація цих новацій стане важливим кроком для економічного відновлення України в умовах війни, зберігаючи робочі місця та підтримуючи бізнес як основу економіки країни.
