Нафтові котирування впали після того, як президент США Дональд Трамп оголосив, що збирається найближчим часом посадити за стіл переговорів своїх колег з України та Росії – Володимира Зеленського та Владіміра Путіна.
Втім, це стало швидше не причиною, а приводом для зниження цін на нафту, тому що для цього є й інші, більш значущі фактори. Тим не менш, поточна тенденція щодо зменшення вартості сировини може зіграти злий жарт з РФ, навіть у разі деескалації аж до повного припинення вогню. "Апостроф" розбирався у нюансах.
Світові ціни на нафту знизилися на новинах про можливу зустріч президентів України та Росії Володимира Зеленського та Владіміра Путіна.
Нагадаємо, 18 серпня у Вашингтоні висадився представницький "десант" європейських політичних лідерів на чолі з українським президентом, який зустрівся з американським колегою Дональдом Трампом – спочатку особисто, а згодом і за участю "групи підтримки".
Після цього Трамп зателефонував Путіну, і нібито домовився про його зустріч із Зеленським, після чого, можливо, відбудеться саміт у форматі США-Україна-РФ.
І ось наступного дня, 19 серпня, нафтові котирування впали. Барель північноморської марки Brent подешевшав більш ніж на півдолара – до $66, американської WTI – приблизно на стільки ж, до $62,5.
І це - лише один день, і лише можливість проведення саміту, а не його анонс.
Санкціями проти нафтових доходів
З початком російського вторгнення в Україну країни Заходу вводили проти Росії санкції, зокрема щодо її нафти, експорт якої приносить країні-агресорці значні доходи.
Санкції переважно стосуються цінової "стелі" на російську нафту, а також "тіньового танкерного флоту", який нелегально доставляє споживачам нафту з РФ.
Ці обмеження неодноразово критикувалися за їх малу ефективність, оскільки Росія досить легко їх навчилася обходити.
Проте санкції, які нещодавно анонсувала адміністрація президента Дональда Трампа, обіцяють бути більш дієвими. Йдеться, перш за все, про так звані "вторинні санкції", оскільки вони будуть спрямовані проти країн, які купують російську нафту.
На сьогодні найбільшими її покупцями є Китай та Індія. І, якщо проти Піднебесної Дональд Трамп не поспішає запроваджувати обмеження, сподіваючись, мабуть, домовитися з главою КНР Сі Цзіньпіном по питаннях двосторонньої торгівлі, то Нью-Делі, схоже, дістанеться на повну.
Американський президент 6 серпня підписав указ, яким ввів 25%-е мито на імпорт з Індії – за те, що вона продовжує купувати російську нафту, фінансуючи таким чином війну РФ проти України.
Щоправда, нові тарифи мають набути чинності лише через 21 день після підписання указу, тобто, за ідеєю, 27 серпня. В цьому випадку американські мита на деякі індійські товари зростуть до 50%, оскільки їх ввезення до США вже оподатковується за ставкою 25%.
Проте не факт, що нові американські тарифи взагалі почнуть діяти.
Після своєї зустрічі з російським диктатором 15 серпня на Алясці Дональд Трамп дав зрозуміти, що поки що не збирається вводити вторинні нафтові санкції.
Чи торкнеться це зокрема Індії? А ось, як то кажуть, і подивимося.
Втім самі індійці, схоже, американських санкцій зовсім не бояться. Принаймні індійські нафтопереробники після недовгої паузи відновили закупівлю російської нафти. І використовують для цього танкери з нібито підсанкційного "тіньового флоту".
Дешева нафта на допомогу
Нафтові котирування в останні дні вже відіграли попереднє падіння – мабуть ринки, та й не тільки вони, не надто й вірять у те, що російський диктатор справді погодиться на зустріч з українським президентом, принаймні в короткі терміни, як того хоче Дональд Трамп.
Крім того, деяка розрядка у відносинах між РФ і Заходом, а, точніше, поки що тільки надія на неї, – не єдина і точно не головна причина зниження світових цін на нафту.
"Є й інші - збільшення видобутку та експорту країнами ОПЕК, зняття американських санкцій з Венесуели (має найбільші у світі запаси нафти – "Апостроф"). Також закінчилася інерція Ірано-ізраїльської війни, коли ціни зростали", – сказав у коментарі виданню директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
За його словами, якщо найближчим часом не станеться чогось надзвичайного, то вже цієї осені ціни на нафту марки Brent можуть опуститися до $60 за барель.
А ціна російської нафти, як відомо, ще нижча – на $5, а іноді й на всі $10.
До речі, санкції можуть стати набагато дієвішими у разі падіння цін на нафту.
"Ефективність санкцій обернено пропорційна рівню нафтових котирувань – чим нижчі котирування, тим вища ефективність санкцій", – пояснив "Апострофу" керівник спеціальних проєктів науково-технічного центру "Псіхєя" Геннадій Рябцев.
За його словами, саме через те, що останнім часом ціни на нафту залишалися на досить високому рівні, санкції не давали того ефекту, який від них очікувався.
Втім, свій посильний внесок в ослаблення економіки країни-агресорки вони все одно зробили.
"Вони переорієнтували поставки (з ЄС) на Китай та Індію. І начебто обсяги ті ж самі, а прибуток зовсім інший, тому що його з'їдає логістика: одна справа трубопроводом постачати на близький ринок Європи, і зовсім інша - везти за десятки тисяч кілометрів танкерами з перевалками, страховими компаніями (особливо це стосується Індії – "Апостроф")", – розповідає Володимир Омельченко.
Розвалить чи не розвалить?
Однак повернемося до вихідної тези – лише надія на мирне врегулювання між Україною та Росією здатна знизити нафтові котирування. Що, за всієї, на перший погляд, парадоксальності, цілком логічно – адже згода РФ на припинення війни означала б нехай не миттєве, але зняття з неї санкцій. А санкції значною мірою пов'язані з нафтою (навіть санкції проти російських банків торкаються нафтового сектору, оскільки обмежують можливості Кремля здійснювати експорт нафти та нафтопродуктів).
Інакше кажучи, послаблення санкційного тиску може не поліпшити, а, навпаки, погіршити фінансово-економічне становище РФ. Звичайно, за умови зниження цін на нафту, яке може бути забезпечене за рахунок збільшення видобутку у країнах ОПЕК, насамперед у Саудівській Аравії, а також у США – і такі плани вже озвучені.
Падінню цін на сировину також може сприяти нинішнє уповільнення темпів зростання світової економіки та зменшення попиту на викопне паливо в рамках "зеленого переходу".
Отже, уявімо ситуацію, в якій ціна російської нафти опустилася, умовно, до $40 за барель. Що, в такому разі, станеться із Росією?
"Це її не розвалить, але припинить її розвиток" , – переконаний Геннадій Рябцев.
А може, все ж таки розвалить?
Згадаймо пізній СРСР, коли його очолив на той час молодий та прогресивний Михайло Горбачов. При ньому відносини із Заходом почали помалу налагоджуватися.
Але водночас нафтові ціни котилися під укіс. У 1986 році світові котирування впали до $10 за барель. Через п'ять років Союз припинив своє існування.
У сьогоднішніх грошах, з урахуванням інфляції, $10 – це приблизно $30, а $15 – відповідно, близько $40. Таким чином, вже найближчим часом цілком може повторитися ситуація сорокарічної давнини. Зрозуміло, Путін – не Горбачов, та й сучасна Росія – не СРСР. Однак нафта – завжди нафта, і закони економіки з часом не сильно змінюються.
Тому, як кажуть, будемо спостерігати. А також усіма силами наближати економічний, а з ним – і політичний крах імперії.
