Міністерство фінансів передало державний "ПриватБанк" під контроль Кабінету міністрів України. Цей крок напевно пов'язаний з судовою тяганиною, яку затіяв колишній власник банку Ігор Коломойський, який вимагає визнати націоналізацію фінустанови в 2016 році незаконною. Проти повернення "ПриватБанку" Коломойському рішуче заперечує Міжнародний валютний фонд (МВФ), в зв'язку з чим подальша співпраця України з цією організацією залишається під питанням. "Апостроф" з'ясовував, які наслідки може мати денаціоналізація "ПриватБанку", і чи загрожує в зв'язку з цим Україні ізоляція з боку Заходу.
В кінці листопада стало відомо, що права власності на найбільшу фінансову установу України "ПриватБанк" перейшли від Міністерства фінансів до Кабінету міністрів.
У самій структурі власності банку нічого не змінилося - він як був державним, так поки і залишається. "ПриватБанк" був націоналізований в грудні 2016 року, і до недавнього часу 100% його акцій були під контролем Мінфіну. Однак як з'ясувалося, станом на 25 вересня 2019 року ці фірми були передані у відання Кабміну.
В чому причина? Очевидно, що таким чином держава намагається захиститися від претензій з боку колишнього власника "ПриватБанку" Ігоря Коломойського. Олігарх, який за часів минулої влади потрапив в опалу, а з приходом нової нарощує загублену політичну вагу, через суди намагається повернути своє дітище або отримати за нього чималу компенсацію.
Раніше Коломойський заявляв, що "ПриватБанк" йому не потрібен, але він готовий, що називається, взяти грошима. Олігарха цілком задовольнить скромна сума в 2 мільярди доларів. Однак в листопаді бізнесмен сказав, що мова йде про повернення йому фінустанови, причому це станеться вже найближчим часом.
Суд іде
"ПриватБанк" був створений в 1992 році Коломойським і його основним бізнес-партнером Геннадієм Боголюбовим. До його націоналізації в грудні 2016 року банк був найбільшим в країні. Таким він залишається донині, а в плані надійності входить в десятку фінустанов України.
Ігор Коломойський
Рішення про націоналізацію банку було прийняте в зв'язку з його серйозними фінансовими проблемами. А оскільки "ПриватБанк" уже давно став для вітчизняного фінансового сектора системоутворюючим фактором, порятунок фінустанови був питанням національної безпеки (рішення про націоналізацію ухвалювалося Радою національної безпеки і оборони (РНБО)). Для підтримки банку держава влила в нього більше 155 мільярдів гривень.
Незважаючи на те, що акціонери "ПриватБанку" самі звернулися до уряду з проханням про його націоналізацію - відповідні листи надійшли до Національного банку України (НБУ) в жовтні 2016- го - згодом Ігор Коломойський заявляв, що це чинилося під тиском, і банк у нього просто відібрали.
Зіпсувавши відносини з колишнім президентом Петром Порошенком, Коломойський в червні 2017 року покинув Україну і не з'являвся в країні майже два роки. У травні 2019 року, незадовго до інавгурації нового президента Володимира Зеленського, Коломойський повернувся. І це дивно, так як останнього називають протеже олігарха (деякі навіть називають його "маріонеткою Коломойського").
Перебуваючи у вимушеній еміграції, Коломойський не сидів, склавши руки, а системно закидав Україну судовими позовами, так чи інакше, пов'язаними з націоналізацією "ПриватБанку". Україна, втім, відповідала йому в цьому взаємністю.
Треба визнати, що в судовій тяганині олігарх має є чим похвалитися. Так, в квітні нинішнього року Окружний адміністративний суд Києва визнав націоналізацію "ПриватБанку" незаконною. На 19 грудня призначено засідання Шостого апеляційного адміністративного суду, на якому буде розглядатися апеляція на це рішення.
Крім того, зараз у підвішеному стані процес в Господарському суді Києва - також про незаконність націоналізації "ПриватБанку", в якому Коломойський вимагає скасувати договір купівлі-продажу банку (за 1 гривню) і повернути акції фінустанови колишнім власникам. Цей процес буде розблоковано після вердикту апеляційної інстанції по іншій справі. І, якщо 19 грудня перемога буде за Коломойським, то і в Господарському суді Києва його теж, напевно, чекатиме успіх.
Проти денаціоналізації "ПриватБанку" категорично висловлюється Міжнародний валютний фонд (МВФ). Місія фонду працювала в Києві 14-22 листопада і поїхала з України без досягнення будь-яких домовленостей про нову програму фінансування. Для продовження співпраці МВФ хоче отримати від українського керівництва гарантії, що "ПриватБанк" Коломойському і Ко не повернуть. Президент Володимир Зеленський чітко заявив, що денаціоналізації не буде. Але подібних гарантій ніхто дати не може.
Привид дефолту
Тепер повернімося до того, з чого почали - до передачі акцій "ПриватБанку" під контроль Кабінету міністрів. Очевидно, таке підвищення статусу має ускладнити денаціоналізацію - адже тепер Коломойський судитиметься вже не з органами державної влади, а з державою Україна.
Кабінет міністрів України
Крім того, тут є й процесуальний момент - зміна власника тягне за собою зміну сторони процесу. І навіть якщо це ніяк не вплине на остаточний вердикт, то вже, принаймні, дасть владі деякий час для вжиття необхідних заходів. А це час дійсно вкрай потрібен, враховуючи, що, як стало відомо, зараз готується якийсь документ, яким буде заборонено повернення "ПриватБанку" колишнім власникам на законодавчому рівні.
Але якщо "ПриватБанк" все ж повернуть Ігорю Коломойському, що тоді? Наскільки серйозними будуть наслідки? Перше, що може статися - це дестабілізація самого банку, так як вкладники почнуть в паніці забирати з нього свої гроші. А, враховуючи, що "ПриватБанк" є системоутворюючим для банківського сектора України, всіх добре трусоне.
І це далеко не єдиний і навіть не найважчий наслідок реалізації зазначеного сценарію. Що буде далі?
"Повний розрив відносин з МВФ, - каже "Апострофу" фінансовий експерт Олексій Кущ. - При цьому Україна стане абсолютно нерукопожатною на рівні контактів з міжнародними фінансовими організаціями. І якщо ми й раніше не надто світилися на радарах інвесторів, то тоді ми можемо з них зовсім зникнути, і втратимо залишки фінансово-інвестиційної перспективи. Ми станемо інвестиційним вигнанцем".
"Кінець співпраці з МВФ і з Заходом в принципі, - погоджується в розмові з "Апострофом" інвестиційний банкір Сергій Фурса. - Економічна підтримка, яка потрібна, закінчиться. А це вже означає дефолт".
І якщо санкції як такі за денаціоналізацію "ПриватБанку" Захід проти нашої країни не вводитиме, то самогубство економіки, це фактично те ж саме, що й санкції.
Останнім часом Україна активно залучає гроші під випуск облігацій. Але в разі економічної ізоляції цей процес зупиниться.
"Хто їх купуватиме?", - каже Сергій Фурса. Крім того, за його словами, іноземні інвестори почнуть виходити з уже розміщених цінних паперів. А це загрожує серйозними проблемами - обвалом курсу гривні, та й, насправді, всієї економіки.
Втім, Олексій Кущ висловив сумнів, що станеться власне повернення "ПриватБанку" колишнім власникам, оскільки їм це, насправді, не вигідно. Адже в цьому випадку держава вимагатиме повернення коштів, які вона витратила на оздоровлення фінустанови.
"Таким чином Коломойський отримає банк - порожній горіх. При цьому ніщо не завадить Національному банку буквально за тиждень після скасування націоналізації визнати банк неплатоспроможним, ввести в нього тимчасову адміністрацію, а потім знову націоналізувати", - заявив фахівець.
Тому куди цікавішим для бізнесмена може бути отримання компенсації за банк - природно після визнання судом націоналізації незаконною.
Назад до багатовекторності
Але наслідки для України можуть бути не тільки економічними. За словами експерта Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Максима Степаненка, коли ми говоримо про МВФ, то маємо на увазі насамперед США (штаб-квартира фонду знаходиться в Вашингтоні, до того ж США є найвпливовішим членом організації).
Штаб-квартира МВФ
"Можна бути впевненими, що підтримка з боку Сполучених Штатів зменшиться. Для США це фактично означатиме, що ми не хочемо інтегруватися в Західний світ. Крім того, це буде підтвердженням сигналу, що Україна - корумпована країна, яка є непрогнозованою державою", - сказав він в коментарі "Апострофу".
Така ізоляція (або самоізоляція) з боку Заходу створює ризик розвороту України в бік Росії. До речі, саме такий сценарій передбачив в одному зі своїх недавніх інтерв'ю Ігор Коломойський.
Щонайменше Україна може повернутися до горезвісної багатовекторності часів президентства Леоніда Кучми.
"Такі боязкі спроби - не очевидні, а завуальовані - робляться й зараз. Але якщо у Кучми були реальні механізми для здійснення такої політики, то нинішня влада її реалізувати не зможе", - зазначив Олексій Кущ.
Експерт пояснив, що ні Захід, ні Росія вже не ведуться на шантаж, який активно використовували пострадянські лідери в "90-ті" і "нульові". Тому підтвердження - політична криза в Молдові, що стався минулого літа. Для її вирішення Європа і РФ об'єднали зусилля, в результаті чого правляча Демократична партія втратила владу, а її лідер, неформальний "господар" Молдови Влад Плахотнюк, втік з країни.
"Це буде найсумнішою історією для нас, якщо європейці з росіянами домовляться про нас, але без нашої участі", - сказав експерт.
Але сценарій повного розвороту в бік Росії слід розглядати як теоретичний. На думку Куща, згадані заяви Коломойського є таким собі тестуванням громадської думки - як такі меседжі сприймаються електоратом, чи не викликають агресію тощо.
Максим Степаненко також не дуже вірить, що Україна кардинально змінить геополітичний вектор, хоча повністю такий варіант не виключає. Експерт вважає, що, незважаючи на всі суперечності, наша країна збереже співпрацю з МВФ і Заходом в цілому, незважаючи на інтриги Коломойського.
"Але Ігоря Валерійовича ніколи не можна скидати з рахунків", - резюмує він.
