RU  UA

Субота, 4 квітня
  • НБУ:USD 27.10
  • НБУ:EUR 29.20
НБУ:USD  27.10
Банки

Епідемія коронавірусу: головні новини, статистика, динаміка поширення

Конфлікт у Нацбанку України: хто націлився на посаду голови НБУ

Конфлікт у Нацбанку перейшов на особистості

Конфлікт у Нацбанку перейшов на особистості Фото: flickr.com

Після скандалу з міністрами, що нарахували собі астрономічні зарплати, черга дійшла до членів ради Національного банку України. Поданий до Верховної Ради законопроект №3017 дозволить членам ради Нацбанку встановлювати собі зарплати на власний розсуд. При цьому рада НБУ всіляко намагається обмежити повноваження правління Нацбанку, постійно заявляючи про некомпетентність керівництва регулятора. "Апостроф" розбирався в непростих відносинах ради і правління НБУ.

У Верховну Раду 5 лютого був поданий законопроект про внесення змін до закону "Про Національний банк України" (№3017). Його автором є депутат фракції "Слуга народу" Андрій Холодов, який обіймає посаду заступника голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.

Документ знаходиться на розгляді профільного комітету, і поки його текст не оприлюднений. Разом з тим, як повідомили обізнані джерела "Апострофа", даний законопроект передбачає, що члени ради Національного банку України (НБУ) зможуть встановлювати собі зарплати на власний розсуд.

Згідно з чинною редакцією закону про Нацбанк, розмір винагороди членів ради НБУ "визначається відповідно до методики, затвердженої радою Національного банку за поданням правління Національного банку". Крім того, "розмір щорічної винагороди члена ради Національного банку України не може бути вищим за чотирикратний максимальний розмір заробітної плати члена правління Національного банку за один місяць". Сумно якось виходить.

Питання зарплат високопосадовців держчиновників останнім часом стало особливо популярним. У пам'яті простих українців ще свіжі нарікання міністра освіти і науки Анни Новосад, яка заявила, що не в захваті від рівня своїх доходів. За її словами, на руки (тобто після вирахування податків) вона в середньому отримує 36 тисяч гривень. При цьому за підсумками грудня 2019 роки їй було нараховано 138 тисяч гривень - напевно з урахуванням різних доплат. Виплати у інших членів уряду теж вразили українців, які мріють про зарплату в десять разів менше.

Але зарплати членів ради НБУ будуть ще вищими за міністерські. У січні 2017 року, тобто більш ніж три роки тому, голова ради Нацбанку Богдан Данилишин повідомив, що його зарплата становила на той час 155 тисяч гривень, а зарплата членів ради - 138,5 тисяч гривень. За словами інформованого співрозмовника видання, зараз зарплата члена НБУ без премій становить не менше 150 тисяч гривень на місяць.

Таким чином, якщо згаданий вище законопроект буде ухвалений, у членів ради з'явиться можливість істотно збільшити свої доходи.

Конфлікт інтересів

Українські топ-чиновники зазвичай пояснюють свої високі зарплати (і ще більш високі премії) неймовірними успіхами своєї діяльності. Але наскільки такі твердження відповідають реальному стану речей?

Не секрет, що між радою Нацбанку і правлінням регулятора останнім часом встановилися непрості відносини. Так, на одному з грудневих засідань ради НБУ було прийнято рішення "визнати діяльність правління Національного банку в частині формування та реалізації валютно-курсової політики в 2019 році неефективною і такою, що не відповідає викликам сучасного розвитку України".

При цьому глава ради Богдан Данилишин виступив з різкою критикою керівництва Нацбанку, звинувативши його у саботажі. Одночасно він звернувся до Верховної Ради з проханням змінити закон про НБУ з метою скорочення повноважень правління регулятора і посилення контролю над його діяльністю.

Богдан Данилишин звернувся до Верховної Ради з проханням змінити закон про НБУФото: Апостроф / Олександр Гончаров

І це незважаючи на те, що експерти і учасники фінансового сектора країни в цілому позитивно оцінюють роботу правління Нацбанку.

У відповідь на критику Данилишина прес-служба регулятора заявила про непослідовність ради в свої рішення: "Чому висновки, які фігурують в рішеннях ради НБУ, не відповідають стратегічним пріоритетам, які та ж рада встановлює для НБУ? Чому частина ради НБУ наполегливо "проштовхує" в рішення колегіального органу оціночні судження замість обговорення їх під час професійних економічних дискусій? Чому рада НБУ ігнорує довгостроковий ефект, який політика НБУ має на економіку, і фокусується на короткострокових наслідках всупереч економічній логіці?".

Напрошується одна відповідь на всі ці питання - політична вмотивованість окремих членів ради НБУ. Про це йдеться в заяві прес-служби.

Хто є хто в раді НБУ

До рада Нацбанку входить дев'ять членів. Чотирьох з них призначає президент, чотирьох - Верховна Рада, а дев'ятим за посадою є голова НБУ. З березня 2018 року Національний банк очолює Яків Смолій (з травня 2017 го він був в.о. глави регулятора). До речі, в минулому році Смолій був удостоєний звання "найкращий глава центробанку в Центральній і Східній Європі" за версією GlobalMarkets.

До квоти президента відноситься насамперед нинішній глава ради Богдан Данилишин (призначений Петром Порошенком у жовтні 2016 року строком на сім років). Тоді ж, але терміном на шість років, був делегований до ради НБУ Василь Фурман. У квітні 2018 року на п'ять років членом ради був призначений Микола Каленський і на чотири роки - Олександр Петрик. Таким чином, в нинішній раді - чотири представники Петра Порошенка.

Верховна Рада зі свого боку направила до ради Нацбанку в липні 2016 року Віктора Козюка (на сім років), Олену Щербакову (на шість років) і Віру Ричаківську (на чотири роки). Єдиним новачком в раді НБУ є Віталій Шапран, якого парламент затвердив на посаді 12 листопада 2019 року терміном до 7 липня 2021 року.

Данилишин залишається беззмінним головою ради - він був повторно обраний на цю посаду 14 листопада 2019 року.

Богдан Данилишин отримав широку популярність як міністр економіки в 2007-2010 роках в уряді Юлії Тимошенко. Після перемоги на президентських виборах Віктора Януковича Данилишиним зацікавилася Генеральна прокуратура, в зв'язку з чим він подався в біга, осівши в Чехії, яка надала йому політичний притулок. Після перемоги Революції гідності він повернувся в Україну і зайняв скромну посаду професора кафедри регіоналістики і туризму Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана. До речі, до цих пір Данилишин у своєму профілі в Facebook позиціює себе як "український дисидент і політичний біженець".

Як вже було сказано, в жовтні 2016 року він був призначений до ради Нацбанку і на першому ж засіданні ради був обраний її головою.

Богдан ДанилишинФото: unian

Трудовий шлях Василя Фурмана щільно пов'язаний з російським "Промінвестбанком" - дочірньою структурою "Внешекономбанку", в структурах якого він працював з 1995 по 2009 роки. При цьому в 2006-2009 роках він також був членом наглядової ради банку "Національний кредит". Остання посада Фурмана перед призначенням до ради НБУ - ректор Київського інституту банківської справи (з 2011 до 2016 року).

Ще один президентський призначенець Микола Каленський значну частину життя провів на державній службі, зокрема, в 2001-2005 роках, очолював Державну митну службу. З цієї посади його звільнив тодішній президент Віктор Ющенко, до речі, як і він - випускник Тернопільського фінансово-економічного інституту.

З жовтня 2009 року по лютий 2011 року Каленський входив до складу наглядової ради "Фортуна-Банку". Перед призначенням до ради НБУ два роки він обіймав посаду директора центрального сховища Нацбанку, який забезпечує прийом, видачу банкнот і монет регіональним підрозділам регулятора і банкам, а також перевезення готівки.

Про Олександра Петрика відомо, що з 1991 по 2013 роки він працював на різних посадах в НБУ. У 2013-2017 роках був заступником виконавчого директора від України в Міжнародному валютному фонді (МВФ) у Вашингтоні.

Віра Ричаківська, яка увійшла до складу ради НБУ за парламентською квотою, в банківській сфері працює з 1988 року, при цьому з 1993 року - в структурах Нацбанку. У 2011-2014 роках була заступником глави НБУ. У жовтні 2014 року Ричаківська була відправлена на пенсію (в іншому випадку вона підпадала б під люстраційну перевірку в зв'язку зі вступом в силу закону "Про очищення влади"). Але з січня 2018 року вона повернулася в Нацбанк - тепер уже в якості члена ради.

Олена Щербакова також значну частину своєї кар'єри присвятила Нацбанку, куди прийшла працювати після закінчення вузу в 1993 році. Втім, в 2003-2005 роках вона працювала в приватному секторі, займаючи посаду заступника голови правління банку "Фінанси та Кредит". У грудні 2014 року Щербакова звільнилася з Нацбанку за власним бажанням. Зараз роботу члена ради НБУ вона поєднує з посадою радника секретаріату глави правління "Ощадбанку".

Віктор Козюк, на відміну від своїх нинішніх колег, зробив кар'єру на науково-викладацькому поприщі, зокрема, він був завідувачем кафедри економічної теорії Тернопільського національного економічного університету (колишній фінансово-економічний інститут). Між ним і главою ради Нацбанку Богданом Данилишиним встановилися напружені відносини. У 2017 році Козюк звинуватив Данилишина в плагіаті, в зв'язку з чим останньому навіть довелося за це вибачатися.

Віктор КозюкФото: www.minfin.com.ua

І, як вже було зазначено, новачок ради Нацбанку Віталій Шапран тривалий час займався викладацькою і аналітичною діяльністю. У 2016-2018 роках він входив до складу громадської колегії при Національному банку. Звертає увагу місце народження Шапрана - Кривий Ріг. Але, сподіваємося, що це рішення не пов'язане з тим, що він - земляк президента Володимира Зеленського.

Набагато більше хвилює той факт, що значна частина членів ради - ставленики Петра Порошенка, а один пов'язаний з російськими банківськими структурами. Можливо, саме тому з боку ради йдуть постійні нападки на керівництво НБУ.

Атака на всіх фронтах

Протистояння між радою НБУ і правлінням регулятора досягло свого апогею в минулому році. У своїй грудневій філіппіці Богдан Данилишин заявив, що в раді є якась меншість, яку підтримує правління Нацбанку. Він також дозволив собі особисті випади на адресу голови правління центробанку Якова Смолія, а також на адресу Віктора Козюка, з яким, як було сказано вище, він перебуває в стані конфронтації.

Таким чином, бачимо конфлікт скоріше не професійного, а особистого характеру.

Джерела "Апострофа" досить чітко позначають ситуацію. За їх словами, Богдан Данилишин сам хоче очолити Нацбанк. Але питання призначення і звільнення керівника центробанку - прерогатива президента, адже саме він вносить відповідні подання в Раду. Але для цього президента "потрібно" переконати в "некомпетентності" Смолія та гострій необхідності Данилишина. І для цього треба створити певний інформаційний фон.

Паралельно робляться кроки зі створення власної команди в світлі майбутнього заходу на правління НБУ. Як стверджує джерело "Апострофа", Данилишин дав зрозуміти деяким членам ради, що в разі його затвердження головою Нацбанку вони зможуть стати його заступниками. З цим, очевидно, і пов'язані ескапади з приводу нелояльних окремих членів ради, а також на адресу нинішнього правління.

Якщо ж переконати президента не вдасться - адже ефективні результати роботи регулятора помітно неозброєним оком, і будь-які дії зі зміщення нинішнього керівництва приведуть до серйозних питань з боку банківського сектора і міжнародних фінансових інституцій, то є запасний варіант - згаданий законопроект про урізання повноважень правління Нацбанку.

Ну а поки можна спробувати просто підвищити собі зарплату - на законних, причому, підставах. Дрібниця, але все одно приємно...

Новости партнеров

Читайте також

Фінансове здоров'я банків України: паніка гірше, ніж криза

Експерти МЦПД оцінили фінансове здоров'я українських банків. Апостроф з'ясовував, чи готовий банківський сектор до викликів глобальної рецесії

Мільярдні борги за "ПриватБанк": чи можливий компроміс з Коломойським

Українська держава повинна домагатися від колишніх власників Приватбанку повернення грошей які Коломойський і Ко вивели з банку

Фінансове здоров'я банків України: є над чим працювати

Рейтинг фінансового здоров'я банків України від Міжнародного центру перспективних досліджень зробить банківську систему більш прозорою