Рефінансування, що надається регулятором, сприяє стабілізації банківської системи України в умовах коронакризи, проте далеко не всі виділені банкам кошти спрямовуються в реальний сектор економіки. "Апостроф" з'ясовував, що заважає фінустановам кредитувати бізнес, а також чи є небезпека у грошової емісії, якою, по суті, є рефінансування.
У жовтні більше десятка банків отримали рефінансування від Національного банку України (НБУ). Кредити надані банкам на п'ять років під 6% річних.
Загальна сума рефінансування склала 5 мільярдів гривень.
Зокрема, АТ "Універсал Банк" отримав від регулятора 1 мільярд гривень, банк "Кредит Дніпро" - 885 мільйонів гривень, банк ПУМБ - 800 мільйонів гривень, "Альфа-Банк" - 640 мільйонів гривень, "Кредобанк" - 600 мільйонів гривень, "Укрексімбанк" - 337,99 мільйона гривень, "ТАСкомбанк" та банк "Авангард" - по 200 мільйонів гривень, "РВС банк" - 120 мільйонів гривень, "Піреус банк" - 100 мільйонів гривень.
З початку епідемії коронавірусу та введення в дію пов'язаних з нею карантинних обмежень Нацбанк систематично рефінансує комерційні банки.
При цьому потрібно зазначити, що в цілому, банківська система, можливо, краще за інших галузей економіки виявилася готовою до коронакризи (виняток склав банк "Аркада", проте його проблеми безпосередньо не пов'язані з пандемією та почалися задовго до неї).
"Друкарський верстат" в дії
Проте, потрібно розуміти, що рефінансування - це грошова емісія, так званий "друкарський верстат", запуск якого загрожує зростанням цін та девальвацією гривні.
Однак емісія, насправді, не так страшна, як це може здатися з першого погляду.
"Емісія відбувається в Україні, як і в будь-якій країні, постійно", - зазначив у розмові з "Апострофом" економіст, фінансовий аналітик Олексій Кущ.
За його словами, там, де є інфляція, є і емісія, але далеко не завжди інфляція викликана грошовою емісією. Так, одним із прикладів неемісійної інфляції є підвищення комунальних тарифів.
"Навіть, якщо взагалі не друкувати гроші, все одно буде інфляція, - сказав експерт. - Якщо є інфляція, але ти не друкуєш гроші, значить буде відбуватися зниження показника монетизації економіки, тобто насичення її грошима".
Крім того, важливо розуміти, що рефінансування є найбільш безпечним видом грошової емісії.
"Рефінансування, на відміну від тупої емісії, набагато корисніше", - сказав в коментарі виданню експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Єгор Киян.
За його словами, особливо актуальним цей інструмент стає під час криз, коли в економіці відбувається завмирання бізнес-процесів, утворюється дефіцит грошей, і необхідно стимулювання, в тому числі, за рахунок надання банкам ліквідності.
Національній банк України
Рефінанс від рефінансу відрізняється
Інша справа, як банки розпоряджаються отриманими від регулятора коштами.
За словами Єгора Кияна, рефінансування буває різним. "Найтоксичніший рефінанс спрямовується на вирішення внутрішніх проблем банку - коли з'являються складності з ліквідністю, немає можливості виплачувати зарплату, утримувати штат співробітників, банки не можуть дотримуватися стандартів та нормативів, - розповів фахівець. - Другий тип рефінансування - нейтральний, який практикується в багатьох українських банках, коли гроші спрямовуються на покупку цінних паперів".
Зокрема, йдеться про облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). Банки на сьогодні отримують рефінансування під 6% та купують ОВДП, прибутковість яких становить до 10% і більше (наприклад, на аукціоні 20 жовтня Мініфін розмістив однорічні папери на 1,74 мільярда гривень під 10,22% річних).
Гроші, залучені від розміщення ОВДП, направляються на погашення дефіциту бюджету.
Однак є нюанси, які створюють певні ризики. Так, банки купують облігації не тільки на первинному, але й на вторинному ринку. Не секрет, що багато нерезидентів, які в 2019 році купили рекордні обсяги ОВДП, прибутковість по яких тоді сягала майже 20% річних, зараз прагнуть позбутися них. При цьому нерезиденти виручені за свої папери гроші міняють на валюту, чим посилюють тиск на гривню. Цим, за словами Олексія Куща, зокрема, пояснюється девальвація нацвалюти в останні місяці, при тому, що макроекономічних передумов для цього немає.
Реальні гроші для реальної економіки
У будь-якому разі, гроші не направляються на кредитування реального сектора економіки.
"Ці кошти (отримані в рамках рефінансування) не генерують нові гроші", - каже Єгор Киян.
За словами експерта, на сьогодні, на жаль, лише деякі українські банки, "які мають гарний пул проектів, гарне кредитне плече, гарну маркетингову політику, можуть залучати (до співпраці) населення та бізнес".
Йдеться насамперед про найбільші та стійкі фінустанови країни.
Зокрема, "Альфа-Банк" повідомив, що отримане від НБУ рефінансування направить на кредитування економіки.
"Програма Національного банку України щодо забезпечення фінансового сектора довгостроковим ресурсом створила умови і можливості для відновлення довгострокового кредитування реального сектора економіки, що, в свою чергу, сприятиме пожвавленню економічного зростання." Альфа-Банк Україна "підтримує ініціативу НБУ і продовжить спрямовувати залучений ресурс на посилення кредитної підтримки бізнесу, який відновлюється після періоду карантинних обмежень", - йдеться в прес-релізі на сайті фінустанови.
Є всі підстави сподіватися на те, що й інші банки, які отримали від регулятора великі суми рефінансування, направлять їх на кредитування економіки.
Бізнес під час COVID-19
При цьому попит на кредити з боку бізнесу, безумовно, є. Це, зокрема, констатує і НБУ, за даними якого в третьому кварталі 2020 року збільшився попит з боку підприємств, в першу чергу, малих та середніх. Також збільшується і кількість схвалених банками кредитів.
Як зазначив Єгор Киян, більше половини позик, виданих банками в рамках програми "Доступні кредити 5-7-9%", були позиками рефінансування (станом на 26 жовтня, за даними Мінфіну, в рамках програми було видано кредитів більше, ніж на 11,5 мільярда гривень, при цьому юлизько 8,5 мільярда гривень - це рефінансування раніше взятих позик - "Апостроф").
Раніше "Апостроф" писав, що в травні програму "5-7-9" поширили на рефінансування кредитів, які підприємства взяли раніше. Так, наприклад, на сьогодні 90% кредитного портфеля ПУМБ в рамках цієї програми становлять саме рефінансування діючих кредитів.
Відомо, що багато банків утримуються від кредитування бізнесу, а також населення (споживчі кредити, іпотека). Але якраз таке кредитування сприяє пожвавленню економіки - компанії, беручи кредити, або розширюються, або рефінансують старі позики, що дозволяє їм триматися на плаву, а населення отримує можливість більше грошей направляти на споживання, тоді як іпотека стимулює будівельний і супутній бізнес.
Також відомо, що у деяких банків бізнес-кредитування все ж є, і відповідні програми досить стабільні. Такі фінустанови мають якісний ризик-менеджмент, який дозволяє проводити роботу з відбору проектів, що фінансуються, а також моніторинг їх реалізації.
Але багато що залежить і від держави. За словами Єгора Кіяна, навіть під час пандемії (а, точніше, перш за все в цей час) влада має сприяти розвитку ділової активності в країні.
Раніше в навколовладних колах циркулювали чутки, що незабаром після місцевих виборів, які пройшли 25 жовтня, уряд посилить карантинні обмеження, на кшталт того, як це було навесні.
"Але, якщо компанії візьмуть кредити, а влада через локдаун обмежить ділову активність, повернути позики буде дуже проблематично", - резюмував експерт.
