Верховна Рада прийняла за основу законопроекти про реструктуризацію валютних кредитів, багато з яких українці взяли ще до світової кризи 2008 року та до кризи 2014-2015 років, що була викликана агресією Росії, коли через девальвацію гривні суми валютних позик зросли в рази. Загалом ідея звиглядає правильно, адже йдеться про соціальний захист громадян. Але диявол, як завжди, криється в деталях, які зводять гарну ініціативу нанівець. "Апостроф" розбирався, що не так з цими законопроектами.
Українська бізнес-спільнота б’є в набат: Верховна Рада найближчим часом планує ухвалити законопроекти про реструктуризацію валютних кредитів, що матиме вкрай негативні наслідки для вітчизняної економіки.
Йдеться про законопроекти № 4475 "Про внесення змін до розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" закону України "Про споживче кредитування" (щодо кредитів, наданих в іноземній валюті)", та №4398 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реструктуризації зобов’язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб".
Ці документи були ухвалені у першому читанні 19 березня. Цілком можливо, що у другому та остаточному читанні вони будуть розглянуті зовсім скоро.
В чому взагалі проблема?
Нагадаємо, раніше кредитні ставки у гривні складали десятки відсотків, тоді як у валюті вони були більш помірними. Саме тому деякі українці брали кредити, переважно іпотечні, в доларах, євро, та навіть у швейцарських франках. Сподіваючись, що валютний курс буде вічно стабільним.
Але у 2008 році сталася світова фінансова криза, і гривня обвалилася практично в два рази, що зробило валютні кредити для тих, хто їх брав, вдвічі дорожчими (якщо, звісно, вони отримували доходи у гривні).
Ситуація повторилася у 2014-2015 роках, коли нацвалюта знову впала. На жаль, деякі співгромадяни знов набрали валютні кредити, не взявши до уваги уроки недалекого минулого, і знову суми їхніх позик зросли в декілька разів.
Держава має підтримувати своїх громадян, а тому й було ухвалене рішення допомогти їм виплатити ці кредити з найменшими втратами.
При цьому самі банки пропонують таким клієнтам схеми з реструктуризації позик.
Підрив банківської системи
Але що ж не так із згаданими законопроектами?
"У нас більшість законопроектів розробляються та переробляються в якомусь вакуумі, без діалогу (з зацікавленими сторонами). Це робиться більше для піару, ніж для досягнення якогось компромісу. Такі ініціативи, яківиглядають цілком непогано, мають "підводну частину", яка може перевернути все з ніг на голову та привести до несподіваних результатів", - сказав в коментарі "Апострофу" експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Єгор Киян.
За його словами, згадані законопроекти чітко вкладаються в цю характеристику.
"Ми прекрасно розуміємо, що зараз в країні гостро стоїть питання проблемних кредитів, це - болючий момент, за яким стежать міжнародні фінансові організації, інвестори, бізнес, які бояться повторення краху банківської системи", - зазначив він.
Киян додав, що зараз банківський сектор України є доволі стійким, але західні партнери все одно переймаються.
А запропоновані законопроекти якраз є фактором дестабілізації банківської системи.
Ще один важливий момент - створення нерівних умов для позичальників.
"Деякі з них взяли на себе відповідальність і сумлінно сплачували кредити, при цьому паралельно розвивалися інші тенденції, коли певні люди не бажали платити, мабуть вважаючи, що хтось інший має це зробити за них. Відповідно, ті законодавчі ініціативи, які зараз проштовхують у Верховній Раді, грають на користь злісних неплатників і морально пригнічують тих, хто платить, навіюється ідея, що не платити - це нормально, причому йде це від держави. Підриваються основи. Підривається стабільність банківської системи", - говорить Киян.
Мітинг представників "Кредитного Майдану", травень 2015 року
Небезпека для економіки та суспільства
Конкретика доволі розлого викладена у спільному листі Американської торговельної палати в Україні, Європейської Бізнес Асоціації, Незалежної асоціації банків України, Спілки українських підприємців та Форуму провідних міжнародних фінансових установ на адресу президента України Володимира Зеленського, голови Верховної Ради Дмитра Разумкова та голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данили Гетманцева.
Зокрема, лист стосується законопроекту №4475.
"Замість спрямування коштів на фінансування державних програм, банки будуть змушені вливати вільні кошти в капітал, щоб подолати/компенсувати негативні наслідки ухвалення законопроекту. Ця законодавча ініціатива суттєво погіршує правове становище кредиторів у відносинах з боржниками, збільшує кредитні ризики та ризики втрати кредиторами активів", - підкреслюють підписанти.
Якщо детально, то недоліки такі:
- безпідставне розповсюдження умов обов'язкової (примусової) реструктуризації на всі споживчі кредити в іноземній валюті, за якими грошові зобов’язання повністю не погашено, зокрема й ті, що обслуговуються належним чином;
- порушення конституційного принципу обов’язковості судових рішень та необхідності повторного розгляду судами спорів – пропоноване визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого документа, виданого за рішенням суду для стягнення боргу по кредиту, який підпадатиме під реструктуризацію, суперечить статті 129-1 Конституції України щодо обов’язковості виконання судового рішення. Це вимагатиме від банків, у разі порушення клієнтом умов реструктуризації, повторно звертатися до суду і проходити тривалі судові процедури отримання за тим самим кредитним і іпотечним договорами судових рішень про стягнення;
- негативні для державного бюджету наслідки, адже запропонований у проекті перерахунок раніше сплачених боржником сум по кредиту вимагатиме проведення погашень боргів за рахунок витрат кредитора. Це призведе до зменшення фінансового результату до оподаткування кредитора та до несплати до бюджету податку на прибуток кредитора у розмірі 18% від суми погашення і від курсової різниці. За даними Національного банку, в 2020 році 74 платоспроможні банки забезпечили надходження до державного бюджету понад 7,09 мільярда гривень податку на прибуток банківських організацій, що складає майже 7% усіх надходжень до держбюджету від сплати податку на прибуток підприємств;
- продовження дії мораторію на стягнення забезпечення за валютними кредитами, всупереч позиції президента України про те, що продовження дії мораторію є одним зі стримуючих факторів відновлення іпотеки. Мораторій діє понад шість років та дозволяє позичальникам ігнорувати умови кредитного договору та уникати примусового виконання зобов'язання, що призвело до зростання частки проблемних активів банків, негативно позначається на їх ліквідності та платоспроможності і загалом на належному функціонуванні банківської системи України. Наявність мораторію не стимулює позичальників до пошуку взаємоприйнятних шляхів врегулювання заборгованості та спричиняє негативний вплив на здатність банків виконувати свої зобов'язання перед вкладниками;
- недієвість пропонованого механізму реструктуризації кредитів, який передбачає лише подання заяви про проведення реструктуризації, але подальші дії сторін незрозумілі. Взагалі не передбачено вчинення правочинів і належного оформлення договірної документації, погодження між сторонами умов проведення реструктуризації.
"Подібні ініціативи створюють небезпечний для суспільства законодавчий прецедент, який негативно впливає на свідомість позичальників, котрі готові сумлінно виконувати зобов’язання щодо сплати кредитів за кредитними договорами, і можуть спричинити масове неповернення кредитів та зловживання позичальниками своїми правами", - йдеться у листі.
Окрім того, Незалежна асоціація банків України конкретизує свої претензії до законопроектів. Зокрема, Асоціація вважає категорично неприйнятними наступні норми законопроекту №4475:
- розширення кола кредитів, які потрапляють під пропоновану у законопроекті пільгову реструктуризацію, за рахунок кредитів, по яким не має прострочення (!!!), а також за рахунок кредитів, наданих під заставу земельної ділянки, на якій може бути побудований будинок, що може стати єдиним житлом боржника;
- подвійне дисконтування заборгованості по кредиту - проведення перерахунку раніше сплачених платежів за весь час існування кредиту на умовах законопроекту (спочатку борг перераховується по середньому курсу НБУ між датою видачі кредиту і датою реструктуризації, а потім зменшується на суму переплати - якщо відсоток по кредиту перевищував значення 12-місячного UIRD в іноземній валюті, то при проведенні реструктуризації сума зобов’язання зменшується на суму такого перевищення);
- прощення частини заборгованості на початку проведення реструктуризації кредиту;
- обмеження права вимоги нового кредитора розміром уступки;
- розширення площі єдиного житла, яке підпадає під пільгову реструктуризацію, до 140 м. кв. для квартири та 250 м. кв. для будинку, що виходить за межі поняття "соціального" житла, а також не узгоджується з нормативами площі житла, придбання якого фінансується за Президентськими програмами, зокрема, за програмою "Доступна іпотека під 7%";
- визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого документа, виданого за рішенням суду для стягнення боргу по кредиту, який підпадатиме під реструктуризацію;
- проведення реструктуризації без вчинення правочинів і належного оформлення договірної документації;
- продовження дії мораторію на стягнення забезпечення за іпотечними валютними кредитами:
До законопроекту №4398 теж є претензії.
Так, Незалежна асоціація банків України вважає помилковими норми документа про:
- зменшення розміру вимог забезпеченого кредитора, які підлягають погашенню за процедурою реструктуризації у банкрутстві, пропорційно до суми погашення не тільки по тілу, а й по відсотках (зарахування раніше сплачених позичальником відсотків по кредиту в рахунок погашення тіла кредиту);
- встановлення судом на свій розсуд мінімальної суми щомісячного виконання плану реструктуризації у разі недостатності доходів боржника для виконання умов реструктуризації та проживання боржника в квартирі, площа якої не перевищує 60 квадратних метрів або житлова площа такої квартири не перевищує 13,65 квадратних метрів на кожного члена сім’ї боржника, або проживання боржника в житловому будинку, площа якого не перевищує 120 квадратних метрів;
- виключення норми пункту 4 статті 123 Кодексу про закриття провадження у справі про банкрутство ФО за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо боржник не має фінансових можливостей виплачувати заборгованість за кредитом в іноземній валюті;
- провадження у справі про банкрутство без участі арбітражного керуючого, якщо єдиним кредитором в процедурі неплатоспроможності фізичної особи є забезпечений кредитор, а боржник не має інших активів окрім квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім’ї боржника;
- прощення (списання) залишку заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою на підставі рішення господарського суду.
Представники бізнес-спільноти доводили свою позицію безпосередньо до авторів законопроектів та інших народних депутатів.
Також подано пропозиції щодо документів до другого читання.
До речі, є заперечення до законопроектів і у Національного банку України (НБУ).
Зокрема, регулятор підкреслює недоцільність проведення примусової реструктуризації валютних кредитів та наголошує на тому, що реструктуризація має відбуватися на ринкових, прийнятних і для банків, і для позичальників, збалансованих умовах.
Але чи прислухаються до всіх цих пропозицій, - питання залишається відкритим.
