Дохідна частина держбюджету України хронічно не виконується. Зокрема, через падіння податкових і митних надходжень. Така ситуація спостерігається вже тривалий час. А спричинена поширенням коронавірусу криза лише закріпила тенденцію. Журналіст "Апострофа" Віктор Авдєєнко з'ясовував, чи загрожує економіці країни катастрофа, і чи є способи змінити настільки плачевну ситуацію.
Надходження до держбюджету України від зборів податків і митних платежів продовжують скорочуватися, що стало вже сумною традицією, яка намітилася ще наприкінці минулого року.
Як відомо, країна підійшла до кризи, зумовленої епідемією коронавірусу і пов'язаної з нею карантинними заходами, не в кращій формі - бюджет недоотримує мільярди гривень від податкової та митної служб, і "охолодження" економіки навесні і влітку 2020 роки не сприяє збільшенню відповідних надходжень.
Втім, якщо поглянути на дані про податкові платежі в червні, то вони виглядають дуже навіть непогано. Минулого місяця податкові органи перерахували до державної скарбниці 89,1 млрд гривень, що приблизно вдвічі більше, ніж в червні 2019 року.
Однак, як зазначає депутат Верховної Ради восьмого скликання (2014-2019 роки) Тетяна Острікова, яка в минулому складі парламенту очолювала підкомітет з питань митної справи та удосконалення Митного кодексу комітету з питань податкової і митної політики, левову частку цих надходжень забезпечили держкомпанія НАК "Нафтогаз Україна "і державний же "ПриватБанк".
"30 червня керівництво "Нафтогазу" повідомило, що заплатило до бюджету 39,6 млрд гривень дивідендів. 24 червня "ПриватБанк" повідомив про сплату 24,5 млрд гривень. Тобто тільки від двох державних компаній бюджет отримав 64,1 млрд гривень. Якби не ці два транші, податкова зібрала б тільки 25 мільярдів гривень, що відповідало б падінню зборів на 43%", - написала Острікова на своїй сторінці у Facebook.
Не краща ситуація і на митниці. Власне, проблеми тут спостерігалися як наприкінці 2019 року, так і на початку 2020 року, і саме це стало основною причиною звільнення голови Держмитниці Максима Нефьодова минулого квітня.
Згідно з даними, які наводить Тетяна Острікова, митниця в червні зібрала 21,6 млрд гривень, що на 8,5% менше, ніж рік тому.
При цьому, зазначає екс-нардеп, в Україні вже кілька місяців поспіль падає імпорт (що логічно, враховуючи зниження купівельної спроможності населення через коронакризу - "Апостроф").
Таким чином, констатує Острікова, наведені вище цифри свідчить про катастрофічну ситуацію у вітчизняній економіці.
Плани та реальність
Але так чи все насправді жахливо?
Безперечно, в умовах кризи було б недалекоглядно очікувати зростання податкових та інших платежів, які поповнюють дохідну частину бюджету, що прекрасно розуміють і можновладці. У квітні до держбюджету були внесені відповідні зміни , зокрема, були погіршені, можливо, занадто оптимістичні макропоказники, які розроблялися ще в докоронавірусну епоху.
Проте, поки катастрофи немає, переконаний голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
"Впали не тільки доходи бюджету, але й витрати", - сказав він "Апострофу".
Нардеп також нагадав, що при внесенні змін до держбюджету в квітні був істотно збільшений бюджетний дефіцит - до 7,5% ВВП (з 2,1% в початковій редакції - "Апостроф"), і це, за його словами, звичайно ж, не дуже добре.
Чоловік просить милостиню на вулиці в Києві
Гетманцев не виключив, що економічна ситуація в Україні може погіршитися, однак відмовився прогнозувати, наскільки ймовірним буде саме такий сценарій: "Прогнози - справа невдячна".
Експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Єгор Киян також вважає, що поки ситуація в українській економіці не катастрофічна. Що стосується податкових і митних зборів, то, за його словами, плани, які поставлені відповідним відомствам, більш-менш виконуються.
"Але плани можна намалювати будь-які, а є реальність", - додав він у коментарі виданню.
А реальність така, що надходження дійсно падають.
"Тенденція під час кризи, звичайно ж, буде на зниження надходжень. Це зрозуміле явище, особливо, з огляду на жорсткість тих заходів, які були застосовані до української економіки. У нас дуже сильно закрутили гайки, а потім дивуємося, чому такі низькі надходження" , - пояснив експерт.
Згасаючий оптимізм
І навіть в умовах кризи можна знайти способи збільшити надходження в бюджет. Але український уряд, схоже, не знає, як це зробити.
Хоча, чому дивуватися - адже в уряду навіть немає чіткої програми діяльності, каже Єгор Киян.
За його словами, в умовах кризи доцільно вводити стимулюючі заходи для бізнесу, в тому числі податкові. Оскільки чимало компаній зараз просто не в змозі платити діючі податки, в зв'язку з чим або йдуть у тінь, або зупиняють свою діяльність: "У нас "задерті" податки, а тому, можливо, варто деякі з них переглянути. І такі послаблення можуть вплинути на те, що бізнес стане більш активним, почне виводити свої активи з "тіні", - каже Киян.
Експерт зазначив, що, можливо, катастрофи у вітчизняній економіці ще немає, але вона, безумовно назріває. "І зараз можна або залучати інвестиції, або кредити, або починати друкувати гроші. Друкарський верстат - це погано, кредити - теж не дуже добре. А інвестиції, звичайно, можуть допомогти. Але найкращий спосіб - це запуск державних програм, які простимулюють економіку, а також розвиток промисловості", - каже Киян.
Але, швидше за все, на думку експерта, влада або візьме черговий кредит, або друкуватиме гроші: "На щось інше уряд, на жаль, не здатен".
При цьому фахівець все ж висловив обережну надію на те, що по мірі подальшого ослаблення обмежувальних заходів ближче до кінця 2020 року можна буде очікувати певне пожвавлення економіки і, як наслідок, вагоміші надходження до бюджету.
