Акціонер та голова наглядової ради "Укрінкому" Володимир Клименко в інтерв’ю "Апострофу" розповів в чому полягає суперечка між ПАТ "Укрінком" та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, про тиск на суддів і останнє рішення Великої палати, про позицію Національного банку і бачення вирішення ситуації.
- В чому полягає суперечка між ПАТ “Укрінком” та ФГВФО?
В 2016 році НБУ ліквідував ПАТ “Укрінбанк”, а в 2019 році Верховним Судом України було підтверджено протиправність рішень НБУ та ФГВФО про запровадження тимчасової адміністрації та початок процедури виведення банку з ринку.
В 2016 році ПАТ “Укрінбанк” змінив назву на ПАТ “Укрінком”.
ПАТ “Укрінком” та ПАТ “Укрінбанк” — це одна й та сама компанія з одним кодом ЄДРПОУ, тими самими акціонерами та менеджментом. Підтвердженням цього є більше двадцяти рішень судів, в тому числі — Верховного Суду України.
ФГВФО наполягає на тому, що ПАТ “Укрінком” не є правонаступником ПАТ “Укрінбанк” та не може розпоряджатися своїм майном. Ідея ФГВФО полягає в тому, щоби розпродати майно компанії за 5-7% від його ринкової власності. Тобто — за звичайною процедурою продажу майна ліквідованих банків.
Покриття різниці ціни зазвичай відбувається коштом платників податків через механізми кредитування ФГВФО від Міністерства фінансів України.
З 2015 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повернув вкладникам ПАТ «УКРІНБАНК» — 1,622 млрд гривень, а ПАТ «УКРІНКОМ» власними силами — 1,5 млрд.
- Яка наразі позиція Верховного Суду по питанням, що пов‘язані з “Укрінком”?
Коли суди керуються виключно буквою Закону, то ніяких проблем не виникає. Але ми знаємо, що певним суддям телефонують та нав‘язують їм ідею, що у випадку з “Укрінком” закон можна обійти. Що можна порушити статтю 58 Конституції України (про те, що Закон не має зворотної сили), та застосувати до нас “антиколомойський закон”.
В публічному просторі чимало маніпуляцій від ФГВФО. Вони нав‘язують громаді позицію, що ми порушуємо закон, що нас потрібно повернути в правове поле.
Але ми — “Укрінком” — і є в правовому полі. Ми не тиснемо на суддів, не розповсюджуємо фейки. Кожна наша дія базується на законах України, наукових висновках правників та розуміння наших менеджерів та акціонерів з США.
Я процитую позицію Джима Слеттері, радника голови ПАТ “Укрінком” та шестиразового Конгресмена США
“Задоволення касаційної скарги ПАТ “Укрінком” сприятиме захисту права власності на належне йому майно – права вимоги за кредитними договорами. Крім того, таке судове рішення опосередковано захищатиме і право власності акціонерів ПАТ “Укрінком”, серед яких є і громадяни Сполучених Штатів Америки.
Ситуація на банківському ринку України, і зокрема справа ПАТ “Укрінком”, була доведена до відома відповідним членам Конгресу США і залишається предметом їхньої уваги у зв'язку з потенційним ризиком для американського уряду та платників податків.
Право мирно розпоряджатися власним майном та його недоторканість захищені також двостороннім Договором між Україною та Сполученими Штатами Америки про заохочення та взаємний захист інвестицій, який ратифіковано Законом №226/94-ВР від 21.10.94 (заборона експропріації та націоналізації – стаття III).
Відповідні положення міжнародних договорів імплементовані в Конституції України, зокрема статті 41 (непорушність права власності) та статті 42 (гарантії права на підприємницьку діяльність)”.
- Ви якось комунікуєте з Фондом, з НБУ?
Раніше ми пропонували йому варіанти подолання цієї ситуації. В законному полі. Зараз з ними комунікують наші американські менеджери та партнери. В тому числі є позиція Кевіна Крамера, сенатора США, який зацікавився нашим кейсом.
Тобто — наш кейс вже цікавить американську владу. Бо США найбільший донор України і головний союзник. Їх цікавить, що і як у нас відбувається. Чому у нас ігнорують закони.
Але з 2016 року у нас було десь десять комунікацій з Фондом з наміром вирішити ситуацію в правильному ключі. Отримати доступ до активів, розрахуватись з фондом, стягнути гроші з боржників, розрахуватись з кредиторами.
Але Фонд вперто ігнорує всі домовленості. Їх задача — забрати наше залогове майно і реалізувати його за 5-7% від ринкової власності.
А тепер подумайте, куди піде різниця? Бо де факто, ніхто не продасть, скажімо залогове майно нашого боржника “Первомайський МКК” за такі гроші. Десь має бути кеш. Доречі, ця компанія також з нами судиться. Бо вони заборгували більше 200 млн гривень і не хочуть їх повертати.
Добре — не повертає нам. То поверніть Фонду, і хай Фонд зараховує цю суму в погашення нашої заборгованості перед ними за виплату депозитів.
Але вони просто не хочуть повертати. Бо викуплять своє залогове майно завдяки Фонду. Це їм буде набагато дешевше, ніж повернути борг.
Ось це і є принцип їх діяльності. Взяти гроші — не повернути їх. Різницю закриє держава.
- Як пройшло минуле судове засідання?
Джим Слеттері та Майкл Костін спеціально приїздили до Києва, щоб виступити на засіданні Великої Палати Верховного Суду України, де слухали справу щодо статусу "Укрінкому".
Джим конгресмен США шести скликань та почесний президент Асоціаціі американських конгресменів. Майкл довгий час працював радником голови ЦРУ та був в команді Джона Маккейна. Саме він привернув увагу Маккейна до України. Зараз обидва - радники "Укрінкому".
Майкл та Джим здолали 8 тисяч кілометрів від Вашингтону до Києва і Джим мав виступити перед вельмишановними суддями. Виступ було погоджено заздалегідь.
Далі в найкращих традиціях українського судочинства - суд вирішив нікого не заслуховувати. Погодили і погодили, приїхав та й приїхав, але виступити не дамо. Засідання тривало більше 2,5 годин і переважно… в нарадчій кімнаті.
Розгляду справи по суті не було і в результаті його чомусь повернули до касаційного суду.
Потім, як то кажуть «німа сцена» і дводенний шлях назад до США. Тиждень часу та тисячі доларів витрачено заради того, щоб побачити двері нарадчої кімнати Верховного Суду України. Пан Слеттері та пан Костін були, м’яко кажучи, збентежені.
Але є, назвемо так, і плюси.
Американські політики отримали можливість судити про якість правосуддя та банківської політики в Україні. Не за "потьомкінськими селами", збудованими українськими бюрократами в численних звітах про "фантастичний успіх", а на власні очі побачили хід розгляду резонансної справи.
Ось так воно пройшло.
- Є така версія, що ПАТ “Укрінком” не може бути правонаступником ПАТ “Укрінбанк”, бо ви незаконно перейменували компанію.
Є версія, а є буква закону та наукові висновки.
Згідно наукових висновків, перейменування здійснено законно. Цитую:
“Висновок члена Науково-консультаційної ради при Верховному суді, доктора юридичних наук, професора, завідувача кафедри приватного права Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана А.В.Омельченка:
Права та обов’язки за цивільно-правовими зобов’язаннями, набутими банком ("ПАТ "Український інноваційний банк"), переходять до юридичної особи, яка не має такого статусу (ПАТ "Українська інноваційна компанія")
Законність реєстраційних дій щодо перейменування ПАТ "УКРІНБАНК" в ПАТ "УКРІНБАНК" вже була предметом дослідження судом в межах справи № 826/11199/16.Суди трьох інстанцій, включаючи Верховний суд відмовили у задоволенні позову ФГВФО.
Тобто — ми все зробили в рамках Закону.
Юридичної особи із таким найменуванням як ПАТ «УКРІНБАНК» в ЄДРПОУ не існує, а код ЄДРПОУ який до перейменування ПАТ "УКРІНБАНК" в ПАТ "УКРІНКОМ", належав ПАТ "УКРІНБАНК" на цей час належить ПАТ "УКРІНКОМ".
В межах справ № 826/14033/17 та 826/5325/16 Верховним судом було ухвалене остаточне судове рішення відповідно, до якого визнані протиправним та скасовані постанови та рішення НБУ та ФГВФО відповідно до яких були розпочаті процедури ліквідації ПАТ "УКРІНБАНК".
Всі інші версії — це маніпуляції з метою ввести в оману громаду, натиснути на суддів, тощо.
- Який вихід з ситуації?
Виконувати закони. Не маніпулювати громадською думкою. Не тиснуту на суддів.
Ми виграємо суди, отримаємо доступ до активів, стягнемо борги, розрахуємось з Фондом,розрахуємось з нашими кредиторами.
