RU  UA

Вівторок, 20 серпня
НБУ:USD
  • НБУ:USD
  • НБУ:EUR
25.00
Макроекономіка

Читайте нас у Telegram-каналі

Державна залежність

Ключовим драйвером українських євробондів ще довго буде залишатися макроекономічна ситуація в країні

Ключовим драйвером українських євробондів ще довго буде залишатися макроекономічна ситуація в країні

Залучення на початку поточного року агрохолдингом "Кернел" єврооблігацій на $500 млн під 8,75% річних стало символічним не лише для "Кернел", але і для України в цілому. Українські компанії знову відкрили доступ українських емітентів до міжнародного боргового ринку після трирічної паузи. Але синхронність динаміки котирувань боргових інструментів найбільших емітентів говорить про те, що ключовим драйвером українських євробондів ще довго буде залишатися макроекономічна ситуація в країні.

2013 рік зараз називають періодом українського ренесансу ринку єврооблігацій. За дев'ять місяців того року українські емітенти розмістили єврооблігацій на суму $6,4 млрд. Більшу частину - майже $4,2 млрд - залучили такі великі корпоративні емітенти як Ощадбанк, Укрексімбанк, "Укрзалізниця", "Миронівський хлібопродукт", "Мрія", Ukrlandfarming, ДТЕК, ПриватБанк. Останньою в липні кошти залучила аграрна компанія Ukrlandfarming - вона дорозмістила п'ятирічні євробонди на $ 75 млн за ціною 96% від номінальної вартості.

Ситуацію, що склалася у I півріччі 2013 року, можна вважати бумом, адже в попередні довоєнні роки розміщення відбувалися набагато рідше. У 2012 році на зовнішній ринок запозичень виходили тільки урядові структури, які залучили $4,35 млрд. Роком раніше обсяг емісії держвипусків склав $3,44 млрд, а корпоративних випусків - $2,85 млрд. І хоча вартість грошей для українських компаній не така вже й низька - від 7,5% до 11% на рік, багато інвесторів вважають за краще купувати менш ризикові папери розвинених країн, нехай навіть з набагато меншою прибутковістю.

У 2014-2016 роках Україна щорічно розміщувала тільки 5-річні єврооблігації на суму $1 млрд. Ці боргові папери були гарантовані США, що дозволяло країні позичати за рекордно низькими ставками - наприклад, в 2016 році прибутковість євробондів України склала всього 1,471%. У 2015 році Україна провела реструктуризацію 13 випусків євробондів країни на загальну суму $14,36 млрд і EUR 0,6 млрд.

У корпоративному секторі ситуація розвивалася куди гірше: в 2014 році Міжнародне рейтингове агентство Moody's Investors Service знизило рейтинг єврооблігацій України, що спричинило обвалення котирувань євробондів українських промислових холдингів. Уже в жовтні 2014 року євробонди ДТЕК котирувалися по 61,8% номіналу, Метінвесту з погашенням у 2018 році - 70,7% номіналу, ПУМБ - 71,2%, МХП (Миронівський хлібопродукт) - 87%. Найнижчими у цьому переліку були котирування євробондів, які випускали компанії групи СКМ - ДТЕК, Метінвест, ПУМБ, значна частина активів яких опинилася на конфліктній території східних областей України.

Негативна динаміка котирувань корпоративних бондів тривала і в жовтні 2015 року, коли суверенні бонди України (з погашенням в різні терміни) котирувалися по 90-95,5% номіналу, а євробонди ахметівських ДТЕК'18, Метінвеста'18 і ПУМБ'14 по 45%, 63,2% і 74,3% відповідно. В тренді негативної динаміки також перебували Євробонди холдингу Ferrexpo'19, бенефіціаром якого є Костянтин Жеваго - в жовтні 2015 року ці папери котирувалися по 66,4% номіналу.

І лише коли стало зрозуміло, що збройний конфлікт в Україні не буде розростатися, а економіка почала потроху виходити з революційно-військового колапсу, суверенні єврооблігації почали зростати в ціні - в жовтні 2016 року вони котирувалися вже по 100-100,25%. На цьому тлі єврооблігації ДТЕК'18 котирувалися вже по 72% номіналу, Метінвста'18 - по 86,1%, котирування євробондів ПУМБ'14 досягли 99%, МХП'20 - 98,7%, а котирування Ferrexpo'19 навіть трохи перевищили котирування суверенних і склали 100,63% номіналу.

Потрібно зазначити, що котирування суверенних і корпоративних єврооблігацій не рухалися плавно, а "стрибали", чутливо реагуючи на внутрішні і зовнішні події. Так, несподівано для непосвячених котирування євробондів України впали в 2016 році на тлі повідомлень про перемогу Трампа на президентських виборах в США: вважалося, що Трамп займає антиукраїнську позицію, тому ринок українських євробондів був більш прихильний до перемоги Клінтон. Однак коли світові фінансові ринки переконалися, що новий президент США не виступить на підтримку РФ, українські суверенні облігації виросли в ціні. Втім, цьому зростанню сприяла і загальна світова тенденція фінансових ринків, на яких росли котирування ризикових, на думку фондовиків, облігацій.

При цьому, внутрішньогалузеві фактори на вартість євробондів практично не впливали. Навіть введення НКРЕКУ в березні 2016 року нового порядку розрахунку ціни енергетичного вугілля в ОРЦ і тарифах (формула Роттердам +) ніяк не позначився на котируваннях облігацій найбільшої приватної енергетичної компанії ДТЕК. Як пожартував у одній зі своїх статей засновник Фонду енергетичних стратегій Юрій Корольчук, найбільшими "вигодонабувачами" Роттердама+ стали металургійні компанії Ferrexpo і Метінвест.

"Ось дивіться: Роттердам+ набув чинності 30 березня 2016 р. Після оприлюднення в "Урядовому кур'єрі". Динаміка ціни облігацій ДТЕК в квітні-травні 2016 р. склала +10,1%. А зростання по іншим українським емітентам у цей ж період взагалі побило рекорди: Метінвест +21,4%, а Ferrexpo +21,9%, Так що Жеваго зі своїми окатишами заборгував Дмитру Вовку з НКРЕКУ як мінімум пляшку коньяку. а Ахметов відразу дві - і за ДТЕК, який електроенергію виробляє, і за Метінвест, який її купує", - написав Юрій Корольчук в резонансній статті "Катастрофічний дефіцит вугілля в Україні та вугільні "хохми".

Каталізатором котирувань суверенних євробондів стало розміщення у вересні 2017 року єврооблігацій України на $3 мільярди. Інвестори вітали це запозичення і вже в жовтні 2017 року євробонди України котирувалися по 106-106,75% номіналу, а котирування корпоративних паперів перевищили номінальну вартість: євробонди ДТЕК котирувалися по 103,7% номіналу, Метінвеста'18 - 104,6%, ПУМБ '14 - 104%, МХП'20 - 108,4%, Ferrexpo'19 - 105,9%.

Що ж відбувається з корпоративними євробондами, коли ростуть суверенні рейтинги?

За оцінкою інвестиційного банкіра Сергія Фурси, вартість цінних паперів українських емітентів продовжує зростати з 2015 року, в тому числі на тлі вартості суверенних паперів, які, в свою чергу, дорожчали в міру досягнення Україною макроекономічної стабільності та економічного зростання. Експерт зазначає, що котирування єврооблігацій "Метінвесту", Ferrexpo, ДТЕК, МХП протягом останніх двох років показують синхронну позитивну динаміку, оскільки країнові ризики України знижуються. "Єдине, що насправді хвилює інвестора, покупця паперів, це ймовірність дефолту, платоспроможність позичальника", - пояснив Фурса. При цьому він зазначив, що в цілому на економічну ситуацію в Україні впливають відносини України з МВФ: "Якщо переговори зірвуться, то ціни впадуть. Але як тільки ми отримаємо черговий транш, можна буде очікувати зростання цін".

МВФ, в свою чергу, потрібні реформи в Україні, які повинні гарантувати, що вона не піде по шляху зростання напруженості і не скотиться в безодню розборок бізнес-груп. Ключовим показником вартості українських корпоративних цінних паперів на міжнародних біржах є співвідношення держборгу і ВВП. "У той же час ми бачимо, що без зміни цього показника відбувалося істотне зростання вартості цінних паперів. Але рейтинги України у провідних рейтингових агентств все ще низькі і найближчим часом, швидше за все, не будуть переглядатися", - констатує Сергій Фурса. Експерт очікує, що найближчим часом різких рухів щодо єврооблігацій та акцій українських емітентів на зовнішніх ринках не передбачається.

Новости партнеров

Загрузка...

Читайте також

Шляхом Сінгапуру: чи зможе Зеленський виграти бій із "тінню"

Президент Володимир Зеленський хоче, щоб економіка України зростала на 5-7% на рік. Апостроф з'ясував, що для цього потрібно зробити

Україна по вуха в боргах: чим це загрожує

Україна в змозі скоротити свій держборг по відношенню до розміру ВВП, незважаючи на продовження політики запозичення, але головний ризик полягає в тому, що борг має навантаження на бюджет

Чому Донбаського економічного дива не буде

Євросоюз анонсував масштабну програму з відновлення економіки Донбасу.

Новости партнеров

Загрузка...