Народні депутати змогли 7 лютого проголосувати лише за один з чотирьох раніше запланованих до розгляду інноваційних IT-законопроектів з так званого "пакету Данченко" — "Про доступ до об'єктів інфраструктури". Законопроект "Про електронні довірчі послуги", незважаючи на відсутність кардинальних зауважень, відправили на повторне друге читання, а для включення до порядку денного проект закону "Про електронні комунікації" в Раді не знайшлося голосів. Що стосується законопроекту про можливість держорганами користуватися "хмарними" технологіями, то про нього депутати ніби й зовсім "забули". "Апостроф" з'ясовував, чи можна вважати результативним минулий IT-день в Раді, наскільки важливим для цифрового майбутнього України є ці законопроекти і коли варто очікувати чергової спроби провести їх через парламент.
"Це, звичайно, не повна перемога, хоча, висловлюючись футбольною термінологією — 1,5 очка ми взяли", — так прокоментував "Апострофу" результати успішного голосування за закон "Про доступ до об'єктів інфраструктури" один з головних ініціаторів реформи IT-галузі в Україні, глава профільного комітету Верховної Ради Олександр Данченко. Незважаючи на те, що три інших IT-за законопроекту з різних причин прийняти не вдалося, налаштований народний депутат в цілому оптимістично, обіцяє руки не опускати і домогтися прийняття всього пакету.
Час щось міняти
Реформа законодавства в IT-сфері назріла дійсно дуже давно. Країна, яка збирається будувати європейську економіку, вже не може жити за законами, прийнятими ще в "еру калькуляторів". Це стосується як правил ведення бізнесу, так і принципів державного управління в сфері ІТ, стандартів за яким працює галузь, і багатьох інших моментів, що вимагають сучасних підходів.
Характерно, що навіть, незважаючи на відсутність адекватного законодавства, в минулому році українська IT-галузь була однією з двох сфер економіки (друга - це АПК), що продемонстрували зростання на тлі загальної стагнації. Це, безсумнівно, говорить про значний потенціал, який є у українських ІТ.
Втім, в цьому випадку можна говорити скоріше про внутрішньо українські тенденції, адже в світовому Рейтингу розвитку інформаційно-комунікаційних технологій - 2016 (Індекс розвитку ІКТ, IDI) Україна, як і рік тому, займає невисоку 76 позицію. А в порівнянні з 2011 роком наша країна взагалі провалилася в цьому рейтингу на 8 пунктів.
За рівнем розвитку інформаційних технологи і комунікацій ми до сих пір поступаємося практично всім країнам колишнього радянського табору. Для Порівняння Білорусь, яка за рік піднялася в цьому рейтингу на 2 позиції, знаходиться зараз на 31 місці, Азербайджан — на 58, а наш противник Росія — на 43 місці. При цьому в рейтингу є країни, яким вдалося за рік показати вражаючу динаміку і піднятися на 20 позицій в цьому списку.
Звичайно, застій в українських ІТ на тлі інших країн можна пояснити об'єктивними чинниками — в країні війна, яка ґрунтовно підкосила всі галузі. Але з іншого боку, адже і в довоєнний час в динаміці розвитку информтехнологий ми істотно поступалися розвинутим країнам, незважаючи на значний потенціал. Однією з головних причин застою фахівці називають саме застаріле українське законодавство в сфері інформаційних технологій.
В цьому відношенні серйозним ривком на шляху до цифрового майбутнього мало стати голосування 7 лютого у Верховній Раді за революційні законопроекти, спрямовані на впровадження сучасних цивілізованих принципів відносин на ринку IT. Йдеться про так званий "пакет Данченко" (по імені глави профільного комітету і головного ініціатора законодавчих змін, — Ред). Пакет включає чотири взаємозалежних і взаємодоповнюючих нормативні акти, які стосуються врегулювання питань з доступом до інфраструктури, розвитку електронних довірчих послуг, можливості для органів державної влади користуватися "хмарними" технологіями, а також регулювання та функціонування ринку електронних комунікацій в цілому.
Ще за кілька днів до голосування в Раді, перспективи прийняття всього пакету виглядали досить непогано. Деякі сумніви були лише щодо законопроекту "Про електронні комунікації", єдиного, який повинні були голосувати в першому читанні (інші повинні були голосувати в другому) — до нього висловили зауваження деякі з суб'єктів ринку телекомунікацій, і деякі нардепи. Але несподівано виявилося, і інші законопроекти йдуть в Раді дуже повільно.
Не хочемо в "хмари"
Напередодні голосування стало відомо, що з обойми законопроектів випав той, яким дозволяється органам державної влади користуватися "хмарними" технологіями. Спікер Ради Андрій Парубій навіть не згадав нього в списку "інформаційних законопроектів". За різними версіями, причиною цього могли стати як зауваження силовиків, яким не подобається сама ідея зберігання в "хмарі" даних державних установ, так і інтереси чиновників, пов'язаних з власниками дата-центрів, які після прийняття цього закону могли втратити ласий шматок.
"Це просто якийсь величезний "совок", то, що в "хмарах" не можна зберігати дані. Вибачте, ми живемо в еру, коли майже у кожного, особливо з числа депутатів, є сьогодні iPhone або інший телефон, який зберігає дані в "хмарах". Я не беруся говорити, хто лобіює неприйняття цього законопроекту, але пам'ятаю, що на засіданні комітету, де він обговорювався, проти виступали деякі представники силових органів. Їх єдиний аргумент полягав у тому, що, мовляв, зберігати дані в хмарах менш безпечно. Але все якраз навпаки: адже саме невеликі рішення, не можуть забезпечити такий рівень безпеки, як великі "хмарні" рішення. Крім того, "хмара" набагато менш затратна у фінансовому плані", — прокоментувала ситуацію "Апострофу" радник по IT міністра інфраструктури, а також мерів Львова і Дніпра Яника Мірило.
У свою чергу Олександр Данченко заявляв, що серйозний опір прийняттю законопроекту чинить чиновницьке лобі, яке замість того, щоб відносно дешево зберігати дані своїх установ в "хмарі", за певну мзду розміщує їх на серверах локальних дата-центрів, витрачаючи десятки мільйонів доларів на обслуговування. У зв'язку з цим він не виключив політичне втручання.
"У випадку з цим законопроектом, швидше за все, можна говорити про певні політичні ігри. Тут свою роль зіграли дії деяких депутатів, не хочу їх зараз називати, які порушили міжфракційні домовленості", — відзначив Данченко. Втім, додав депутат, могли вплинути на виключення "хмарного" законопроекту зі списку на голосування і нові зауваження, що надійшли від силовиків.
Аналогічну думку висловили і учасники ринку. Так, генеральний директор компанії "Київстар" Петро Чернишов заявив "Апострофу", що він дуже незадоволений тим, що "хмарний" законопроект не був винесений на голосування. Він висловив припущення, що за цим стоїть або з лобі "Держспецзв'язку", яке намагається залишити за собою право говорити, чи відповідає захист даних нормам, або власники дата-центрів, бізнес-модель яких постраждає після дозволу розміщувати дані в "хмарах".
Компроміс з перспективою
Інший законопроект з "пакету Данченко", якому з вини депутатів у вівторок не вдалося дістатися до етапу голосування — "Про електронні комунікації". За нього не голосували разом з іншими законопроектами, тому що в Раді... елементарно не знайшлося голосів, щоб затвердити власний порядок денний. Варто зазначити, що взагалі весь перший пленарний день депутати працювали, м'яко кажучи, абияк. В голосуваннях по тому, чи іншому питанні не більше 200 парламентарів брало участь. Ось і у випадку з цим ІТ-законопроектом, коли під вечір Парубій все ж підняв питання про внесення його до порядку денного, для прийняття цього рішення знову не вистачило голосів.
Заради об'єктивності, варто відзначити, що саме цей законопроект викликає найбільші суперечки. Після першого його розгляду в минулому році законопроект був ґрунтовно переписаний так, щоб врахувати зауваження і знайти компромісне рішення, але, судячи з усього, деякі спірні моменти все ж залишилися. Головні претензії висувають великі мобільні оператори, яким не подобається ряд положень закону про регулювання ринку.
"Закон сам по собі прогресивний, але в ньому є три пункти, які нас зовсім не задовольняють один з них — це роздрібне регулювання, якого ні в одній цивілізованої країні немає до того ж регулювати будуть тільки ті компанії, частка на ринку яких 25% і більше. Це означає, що найменший оператор — "Life" — він ніяк не регулюватиметься і я вважаю, що це якось неправильно Тому що регулювати треба тих, хто має на ринку монопольне становище — 50% і більше частки ринку. У нас такого оператора немає жодного", — зазначив "Апостроф" генеральний директор компанії "Київстар" Петро Чернишов.
Другий пункт, який не влаштовує великих операторів — обов'язкова реєстрація абонентів SIM-карт протягом трьох місяців. "Ми вважаємо, що це пункт спрямований проти ринку. При цьому ми згодні, що потрібно людей реєструвати, це правильно, але чому так швидко? На мою думку, щоб це процес пройшов органічно і безболісно потрібно близько 1,5 років", — вважає Чернишов.
Третім спірним пунктом, як зазначив він в одному з останніх інтерв'ю, є обов'язок великих операторів надавати інфраструктуру віртуальним операторам. На думку Чернишова, в цілому закон слід "трошки доопрацювати за участю компаній" і також виносити на голосування найближчим часом.
На сторону великих операторів встав ...один з авторів законопроекту, народний депутат Роман Семенуха. Йому також не подобається обов'язкова реєстрація сім-карток і регулювання роздрібного ринку, а головне те, що регулятор буде призначатися президентом.
"Абсолютна правда, я є, точніше був, одним з його співавторів. Чому мене (підпис Семенухи під законопроектом, — Ред.) не відкликали, я не знаю. Я сьогодні написав повторний лист до секретаріату І там (у законі, — Ред.) дійсно було багато хороших новел і його потрібно було запускати. Однак він ґрунтовно змінився до другого розгляду", — пояснив Семенуха свою позицію "Апострофу".
"Мої зауваження відомі: це пункт про значні штрафи (для операторів, — Ред.). Це одноосібне формування регулятора — тобто цей орган буде повністю залежним від президента України. Тому, якщо ми говоримо про створення незалежного інституційного органу, то це неприпустимо . Третє — це надання регулятору права регулювати роздрібні ринки (інакше кажучи, встановлювати тарифи для мобільних операторів), що прямо порушує директиву ЄС. Ну і наступне — це теза про обов'язкову реєстрацію при отриманні сім-карт", — зазначив народний депутат.
Семенуха також додав, що з метою полегшення законопроекту "Про електронні комунікації" через парламент, його варто було б розділити на дві частини. Перша стосувалася б питань регулювання: повноважень регулятора, забезпечення його фінансової незалежності, порядку прийняття рішень та інших моментів, а друга, власне, функціонування галузі.
Цікаво, що в питаннях призначення регулятора на ринку електронних комунікацій, а також штрафів для провайдерів зв'язку, позиція Семенухи не збігається з думкою операторів. Так, гендиректор "Київстару" не бачить особливої проблеми в тому, що цього регулятора буде призначати президент. "Ми не проти того, щоб президент призначав регулятора. — Нехай призначає, це нормально І ми не проти штрафів", — зазначив він, коментуючи ці питання "Апостроф".
А в коментарі Lifecell, який компанія передала нашому виданню, говориться про необхідність якомога швидше прийняти закон "Про електронні комунікації" в нинішньому вигляді. "Компанія Lifeсell підтримує законопроект "Про електронні комунікації " №3549-1, так само як і інші важливі законопроекти ... Швидке прийняття цього пакета законопроектів і вступу в силу дозволить ввести довгоочікувані і вкрай необхідні реформи в українській телеком-галузі, а також наблизить вітчизняний ринок до найкращих практик регулювання телекомунікаційних послуг в Європейському Союзі ", — наголошується в коментарі компанії. На думку Lifecell, прийняття закону сприятиме розвитку конкуренції на ринку і надання реальної свободи вибору для абонентів мобільного зв'язку.
Олександр Данченко також вважає, що законопроект цілком готовий до голосування в першому читанні. "Цей законопроект у кілька разів краще, ніж ті норми, які є зараз. Дійсно, він містить ряд дискусійних положень, але це не є проблемою. Їх, як це прийнято у світовій законодавчій практиці, цілком можна доопрацювати за участю зацікавлених сторін в період між першим і другим читанням", — підкреслив глава комітету ВР з питань інформатизації та зв'язку.
Ганебна "недовіра"
7 лютого першим з IT-пакета на голосування був поставлений законопроект "Про електронні довірчі послуги". Це дійсно революційний і новаторський для України документ, який відкриває їй шлях в цифрове майбутнє, надаючи громадянам нашої країни можливість користуватися всім спектром електронних послуг, прийнятих у цивілізованому світі. Крім того, він наближає Україну до інтеграції з Євросоюзом. Представляючи проект закону, Олександр Данченко кілька разів підкреслив ці тези.
Але депутати, схоже, були набагато більше стурбовані своїми справами, ніж прийняттям потрібних для країни законів. Можна було помітити, як під час представлення законопроекту вони спілкувалися між собою, то взагалі виходили за двері сесійної зали, щось розглядали то в телефонах, то в планшетах — тільки не займалися своєю роботою. В результаті кілька спроб спікера проголосувати законопроект провалилися. На щастя, під час голосування за те, щоб відправити проект на повторне друге читання вдалося зібрати достатню кількість депутатів.
"До закону "Про електронні довірчі послуги" не було жодного зауваження. Тому проблема явно в дисципліні депутатів, в їх недолугості і небажанні думати про державу, — Вважає Олександр Данченко, — втім, я не здаюся, тому що знаю, що його підтримують абсолютно всі: і в парламенті, і в ЄС, і в бізнес-середовищі. Я думаю, що в кращому випадку мине місяць, і ми його знову винесемо його на голосування ".
Перший прорив
І, нарешті, єдиний з "пакету Данченко" законопроект, за який Верховна Рада проголосувала в IT-день — "Про доступ до інфраструктури". Його мета — припинити плутанину, яка склалася у відносинах між представниками телекомунікаційного бізнесу і власниками інфраструктури — енергетичними компаніями і ЖКГ. Закон дозволить прийняти єдині для всієї країні правила розміщення обладнання і комунікацій, що забезпечить розвиток високошвидкісного інтернету як у великих містах, так і у віддалених селищах і селах.
Для провайдерів з прийняттям закону знімаються питання розміщення їх апаратури практично в будь-якому місці — при дотриманні встановлених правил. У свою чергу, для власників інфраструктурних об'єктів це означає, що вони тепер будуть на законних підставах отримувати платежі від провайдерів за розміщення на цих об'єктах комунікацій і техніки.
"Те, що було прийнято закон про доступ до інфраструктури, якого раніше не існувало, це дуже добре. Це дійсно базисний законопроект", — підкреслив Петро Чернишов "Апострофу".
Олександр Данченко також вважає прийняття цього закону серйозним кроком вперед на шляху до цифрової економіки. "Тепер чекаємо підписання його у президента і розробки Кабміном і регуляторами відповідних правил. Не думаю, що на це знадобиться дуже багато часу. Але остаточно я буду щасливий, якщо б через кілька місяців провайдери почали оперативно будувати свої мережі без усіляких бюрократичних зволікань. Адже люди це відразу відчують", — підкреслив народний депутат.
Наостанок "Апостроф" поцікавився у голови комітету, як він все-таки оцінює минулий в парламенті IT-день — як перший крок на шляху до цифрової економіки, або тільки як чверть кроку.
"Знаєте, це дуже важлива, але все-таки одна четверта кроку. Я максималіст, і звик доводити почату справу до кінця. Тому про повний успіх буду говорити після прийняття всіх законопроектів з IT-пакету. Думаю, вдасться зробити це в найближчі тижні", — резюмував Олександр Данченко.
