РУС. | УКР.

Понеділок, 19 листопада
  • Лайм
НБУ:USD
  • НБУ:USD
  • НБУ:EUR
27.80
Політика

Читайте нас у Telegram-каналі

Два мільйони нових робочих місць цілком обґрунтована цифра - лідер партії "Основа" Андрій Ніколаєнко

Лідер "Основи" розповів, як очолювана ним команда збирається реанімувати українську економіку

Лідер "Основи" розповів, як очолювана ним команда збирається реанімувати українську економіку Лідер партії "Основа" Андрій Ніколаєнко Фото: прес-служба

Партія "Основа" - відносно нова, але досить амбіційна сила на українській політичній арені. У своїй діяльності вона керується економічною "Програмою стрімкого розвитку", яка, стверджують партійці, після приходу "Основи" до влади виведе Україну на один рівень з іншими розвинутими державами. Глава партії Андрій Ніколаєнко, дипломат і економіст, на міжнародному досвіді пояснює реалістичність завдань "Основи".

- Сьогодні на ринку праці України склалася непроста ситуація. Мільйони українців шукають роботу, а багато в пошуках заробітку залишають країну. Наскільки реалістичними є плани вашої партії створити два мільйони нових робочих місць?

- Два мільйони - обґрунтована цифра. Згадайте роки виведення американської економіки з рецесії за часів президентства Обами. Він створив тоді рекордні 22,3 млн вакансій (за 2010-2016 роки). У середньому вийшло майже 3,2 млн робочих місць за кожен рік реформ. Інакше кажучи, Обама у процесі виведення США з рецесії забезпечив роботою в середньому кожного 7-го економічно активного американця.

- Ви плануєте повторити цей успіх в разі реалізації вашої програми?

- Ми зобов'язуємося створювати нові робочі місця з розрахунку одна додаткова вакансія на кожні 9 економічно активних українців. І зробимо це за рахунок відновлення роботи ефективних виробництв, злочинно закритих в останні роки, а також за рахунок розширення і створення перспективних нових виробництв. Показовий приклад в цьому відношенні продемонструвала Південна Корея. За два покоління вона пройшла шлях від відсталої аграрної країни, якою Україна по суті вже стала, до одного зі світових індустріальних лідерів, впевнено закріпившись у Великій економічної двадцятці.

- Поясніть, будь ласка, ваші ініціативи щодо оподаткування. Чи не призведе запропоноване зниження розміру податків до уповільнення української економіки?

- Ні в якому разі. За рахунок зниження фіскального навантаження в 1,5-2 рази партія "Основа" доб'ється виведення економіки з тіні і припливу великих інвестицій в країну. Завдяки цьому економіка почне швидко рости. Прикладів розвитку за таким сценарієм у світовій історії чимало. Не так давно в Європі якраз завдяки різкому зниженню податків з'явився потужний "Кельтський тигр" - Ірландія. Основою ірландських економічних реформ наприкінці 90-х - початку 2000-х років стала саме низька ставка корпоративного податку в 10-12%. Приріст ВВП в окремі роки "кельтського стрибка" перевищував 10-11%.

Різкого припливу інвестицій в країну за рахунок лібералізації податкового законодавства на початку 2000-х домоглася і Туреччина. Країна тоді переживала дуже сильну економічну кризу. Але влада наважилася знизити податкову ставку на прибуток з 30% до 20%, тобто встановити її навіть нижче тогочасного рівня в ЄС і азіатських країнах. Тим самим Туреччина фактично відкрила "двері" для інвестицій. Обсяг надходжень швидко зріс у десятки разів. Вже в 2007 році в країну прийшло $22 млрд інвестицій, хоча в 2003-му зміг просочитися лише $1 млрд.

- А чи є приклади пострадянських країн, які також змогли досягти успіхів в економіці за рахунок зниження фіскального пресу?

- Під час проведення економічних реформ податкову політику істотно пом'якшувала, наприклад, Польща. У 1990-х роках ставка податку на прибуток у цій країні була зменшена з 40% до 19%. Внаслідок вжитих податкових та інших заходів до 1994 року відкрилися майже 600 тис нових підприємств в сегменті малого і середнього бізнесу. Ними було створено понад 1,5 млн робочих місць. Темпи зростання економіки зросли з 2% в 1992 році до 7% у 1995-му. Вдалося приборкати і гіперінфляцію - з 600% в кінці 80-х років до 1,3% вже до 2003 року. У країні від початку було закладено надійний фундамент для розвитку, і тепер економіка Польщі стабільно зростає вже майже 30 років.

Ліберальна податкова реформа проводилася в 2000-х і в Грузії. Кількість податків було скорочено з 22 до 7, ставки податків були також зменшені: соціальний внесок з 33% до 20%, податок на прибуток - з 20% до 15%, податок на дивіденди - з 15% до 5%. Спрощувалися і процедури щодо відкриття нового бізнесу, що дозволило країні злетіти в міжнародному рейтингу легкості ведення бізнесу зі 112 місця на 12-е (за 8 років, до 2011 року). А валовий внутрішній продукт Грузії зріс до 2014 року в 4 рази і досяг позначки в $16,5 млрд (проти $4 млрд у 2003 році).

- Наскільки важливе значення, на вашу думку, для успішності проведення реформ має скорочення апарату чиновників в Україні?

- У цьому відношенні також характерним є приклад Грузії. На початку 2000-х років країна перебувала у колосальній кризі. І було вирішено нанести удар по чиновницькому апарату. За 2004-2008 роки його чисельність була скорочена майже в 2,5 рази. У "кельтській" Ірландії також не побоялися піти на непопулярний крок щодо скорочення чисельності чиновників - кількість робочих місць в держсекторі було зменшено на 27 тис. Скорочувала свій бюрократичний держапарат під час реформ і Туреччина. Більше того, Туреччина практично не допустила чиновників до регулювання бізнесу. В усі регуляторні органи держава залучила підприємців. З цією метою була створена, зокрема, Координаційна рада з поліпшення інвестиційного середовища, через яку і забезпечувався постійний діалог бізнесу з державою. Скорочення апарату чиновників в комплексі з іншими заходами сприяло в зазначених країнах швидкому зростанню їх економік.

- Чому ваша партія так наполегливо виступає за відмову від кредитів МВФ? Як тоді знайти значні кошти, які потрібні для розвитку економіки?

- Україна набрала вже стільки кредитів, що на їх обслуговування віддає буквально все, що заробляє. На тлі вкрай низьких темпів економічного розвитку країні загрожує дефолт. "Основа" наполягає на переході економічної моделі держави від кредитної до інвестиційної. Прийшовши до влади, ми залучимо в економіку українські та зарубіжні приватні інвестиції. У світовій економіці є чимало аналогічних позитивних прикладів. Та ж Південна Корея в 2001 році достроково розрахувалася з кредитами МВФ - з тих пір ВВП цієї країни виріс уже в 3 рази. У 2013 році достроково розрахувалася з Фондом і Туреччина. У минулому році від 9-мільярдного траншу МВФ відмовилася Польща. І зараз ВВП на душу населення в цих країнах вищий за український в 5-12 разів.

Ірландія також брала багато кредитів у МВФ і в Європі. Але на відміну від України ірландці домоглися зниження ставок по кредитах від структур ЄС з 6% до 2,59%, а від МВФ - з 6% до 4%. Окрім того, Ірландія тоді домовилася з іншими кредиторами щодо продовження термінів виплат за зобов'язаннями з 7 років до 15-ти. Тим самим країна щорічно економила до 800 млн євро. Завдяки цим та іншим заходам, що вживалися в 2009-2013 роках, Ірландія заощадила 13 млрд євро, і теж припинила брати кредити у МВФ і ЄС. У результаті і економіку вдалося врятували, і з боргової ями вибратися. А українська влада досі не зрозуміла, що кредитні ресурси можна використовувати не більше як для досягнення короткострокових цілей.

- Як ви оцінюєте збиток, який нанесений економіці України на Донбасі і в Криму? І чи можна добитися його компенсації від Росії?

- Збиток ми оцінюємо в $40 млрд. Україна втратила серйозні активи, було зруйновано багато промислових об'єктів. Але згадаємо досвід відновлення Південної Кореї після 36 років окупації Японією. На початку 60-х років корейська скарбниця була порожньою, у валютних резервах залишалося всього $ 35 млн, експортувати було нічого, валюти в країну надходило вкрай мало. Але в ході виснажливих переговорів маленька і слабка тоді Корея все-таки добилася репарацій на суму $500 млн від Японії за збитки, завдані колоніальною окупацією (теперішній еквівалент цієї суми - у 8 разів вище). Ми теж доб'ємося компенсації від Росії через міжнародні суди.

- А як ви оцінюєте політику влади вже згадуваної вами Грузії щодо ставлення до окупованих своїх територій?

- Досвід цієї країни вкрай корисний для України. Тбілісі, на відміну від Києва, не оголошує блокаду окупованих територій. Нещодавно мені довелося спілкуватися з грузинськими депутатами і чиновниками. Вони розповідали мені про те, як сильно влада Грузії прагне зробити так, щоб Абхазія і Південна Осетія могли через Грузію продавати свою продукцію в рамках Угоди про Асоціацію між Грузією і ЄС. Ніхто нікого не блокував, навпаки, грузини завжди хотіли залучати людей з окупованих територій до більшої комунікації з офіційним Тбілісі. Співпраця завжди притягує і людей, і в перспективі - територію. А блокада Донбасу, яку наша влада влаштувала, тільки віддаляє суб'єктів, порушуючи при цьому всі міжнародні зобов'язання України.

- Плануючи реформи потрібно, очевидно, враховувати фактор корупції. Складно уявити, що при її нинішньому рівні, в умовах правового нігілізму, в Україні можна буде повторити своєрідне економічне диво по аналогії з іншими державами...

- Важливо розуміти, що без боротьби з корупцією реальних реформ не буде. Південна Корея переборола в минулому чимало проблем, але сьогодні є однією з найбільш розвинених країн світу. Я вважаю, що вона вже залишиться світовим лідером назавжди. Тому що в цій країні є справедлива державна система, там суди реально незалежні від політиків. Зовсім недавно, в 2017 році, була арештована президент Південної Кореї за корупцію, сталася законна зміна влади. І подібних прикладів реальної боротьби з корупцією в країнах, де здійснюються прогресивні реформи, багато. Усі рівною мірою відповідальні перед законом - від пересічних громадян до президента країни.

- Ваша партія справді розраховує в рамках боротьби з корупцією повернути мільярдні кошти в економіку України, виведені незаконно з банківської системи за межі країни?

- Якщо є політична воля, то все, що було виведено незаконно, можна повернути в Україну. Ряду держав реально вдавалося повертати свої кошти. Наприклад, США протягом 2000-х років конфіскували і повернули в Перу більше $20 млрд, отриманих корупційним шляхом колишнім главою розвідуправління цієї країни Володимиро Монтесіносом і його спільниками. У 2011 році Швейцарія протягом декількох днів блокувала рахунки зміщеного з посади президента Тунісу Бен Алі, а рахунки президента Єгипту Хосні Мубарака були заморожені протягом півтори години після його відставки. Швейцарія повернула і в Нігерію $825 млн, виведених за кордон диктатором Сані Абача. До речі, в Швейцарії вже 7 років діє новий закон про повернення активів викритих політичних осіб, які володіють незаконним багатством.

- Виходить що для кожної української проблеми вже є прецедент вирішення у світовій практиці. Невже подальша доля України полягає в сліпому слідуванні за першопрохідцями?

- Команда "Основи" всерйоз вивчає міжнародний досвід розвитку успішних економік. Кращі практики вже відображені в нашій економічній програмі. Всі її 10 пунктів - цілком можуть бути реалізовані. Ми пропонуємо суспільству шлях порятунку економіки і всієї країни від колапсу. Тепер необхідно діяти. Колись Людвіг Ерхард, міністр економіки у післявоєнній Німеччині, мудро сказав про те, що ніяка економічна ситуація не може бути настільки безнадійною, щоб рішуча воля і чесна праця всього народу не могли з нею впоратися. Наш народ працьовитий, люди самі відстояли незалежність країни. А ось "рішучої волі" влада не продемонструвала. Значить, цю владу треба змінити - народ заслуговує на краще.

Ніколаєнко Андрій Іванович - державний менеджер нової формації, дипломат, голова партії "Основа".

Шість років навчався і працював на дипломатичній службі у Південній Кореї. В Кабінеті міністрів України відповідав за перспективні проекти співробітництва з країнами Азіатсько-Тихоокеанського регіону.

У 2010-2013 роках працював у Кіровоградській обласній державній адміністрації - заступник голови, перший заступник, голова Кіровоградської ОДА.

У найважчі для України березень-жовтень 2014 року Андрій Ніколаєнко обіймав посаду 1-го заступника голови Донецької ОДА, організовував оборону Маріуполя.

З 2015 року Андрій Ніколаєнко - голова ради директорів гірничо-видобувної компанії. У лютому 2016 року Ніколаєнка обрано координатором впливового об'єднання "Українська Бізнес Ініціатива".

Кандидат економічних наук, спеціалізація - механізми забезпечення розвитку національної інноваційної системи України.

Одружений, виховує двох доньок. Спортсмен, захоплюється бейсболом і бігом на довгі дистанції.

Версія для друку
Знайшли помилку - видiлiть та натиснiть Ctrl+Enter
Розділ: Політика Тема:
Теги:

Новости партнеров

Загрузка...

Читайте також

Президентські війни: чому рейтинг не головне

Президентская кампания демонстрирует, что не так важен рейтинг, как антирейтинг

Як вчинить Зеленський: доля українських виборів залежить від коміка - політтехнолог

Фавориты президентской гонки давно определены, но все ждут, выйдет ли Владимир Зеленский со своей виртуальной партией "Слуга народа" в реальный мир, рассказал политтехнолог Денис Богуш

Міністерство, якого немає: чим закінчиться боротьба за ветеранів

Тема создания Министерства по делам ветеранов - снова на слуху. Впрочем, представители власти никак не могут решить, кто будет контролировать это ведомство

Новости партнеров

Загрузка...