Децентралізацію у владних кабінетах називають однією з успішних реформ в Україні. Останні соціологічні опитування демонструють: понад 40% українців схвалюють рішення влади щодо децентралізації. Але 60% населення країни не відчули жодних змін. Кабмін такі показники не бентежать: там не забувають зайвий раз похвалити себе за успішну реалізацію перетворень. Які насправді результати досягнуті за чотири роки реформи, розбирався "Апостроф".
На шляху до завершення
2020 рік має стати завершальним етапом створення об'єднаних територіальних громад (ОТГ) – за два роки по всій країні пройдуть чергові місцеві вибори. Це буде своєрідним завершенням об'єднання громад в межах децентралізації. Але вже зараз реформа зіткнулася з низкою серйозних проблем. Однією з них стало блокування старим складом Центральної виборчої комісії в серпні виборів в ОТГ, які мали пройти в жовтні.
"ЦВК, звернувшись до нашого Комітету [ВРУ з правової політики та правосуддя] з проханням витлумачити законність проведення виборів в ОТГ, фактично просить про тлумачення рішення Конституційного суду. Комітет повинен дати відповідь: чи повертається старий закон Януковича про референдум, який, згідно з рішенням КС, є неконституційними, або у нас взагалі закону немає. Моя особиста позиція – не повертається. Але і комітет може тлумачити тільки закони, а не рішення Конституційного суду", - пояснив член профільного комітету, нардеп від "Блоку Петра Порошенка" Олександр Черненко. На той момент він не виключав, що ЦВК буде шукати й інші приводи не допустити вибори в ОТГ.
Зараз, після того, як Верховна Рада змогла призначити новий склад Центральної виборчої комісії, питання має бути вирішено.
"Я сподіваюся, що одним з перших рішень нового складу ЦВК буде саме вирішення цього питання (проведення виборів в об'єднаних громадах, - "Апостроф"). Поки я не готовий сказати, яким чином це буде зроблено. Між нашими колегами вже відбулися чисто експертні, а не комісійні дискусії про те, що є підстави розблокувати цей процес. Як це буде відбуватися? Ми – колегіальний орган і вже якось будемо всі разом виписувати постанови", - прокоментував ситуацію "Апострофу" новопризначений член комісії Євген Радченко.
З приводу цієї проблеми обурювався і прем'єр-міністр Володимир Гройсман, який, втім, вважає децентралізацію успішною реформою і своїм власним досягненням.
"Стільки, скільки вистраждала ця децентралізація... Це сьогодні всім весело розповідати: ось, децентралізація... Але я пам'ятаю, як на мене дивилися з великими очима, коли я в 2014 році говорив про децентралізацію. Думали, що я просто не в собі, приїхав з периферії з ідеями дива", - заявив прем'єр на засіданні Кабінету міністрів у вересні.
Інша справа, що "ідеї дива" на українському ґрунті поки дають сходи вкрай неохоче...
Конфлікти на місцях
"Вистраждати" децентралізації ще доведеться чимало. Хоча ініціатори цієї реформи відгукуються про неї позитивно.
"Багато політиків усвідомили, що децентралізація – це та реформа, яка приречена на успіх, і немає сенсу її ганьбити. Інакше ці політики залишаться без підтримки на виборах", - сказав "Апострофу" експерт з питань місцевого самоврядування Юрій Ганущак.
Реформа місцевого самоврядування просувається Україною вкрай повільно, часто буксуючи. Багатьом селам і селищам вдалося об'єднатися навколо інфраструктурних об'єктів, на яких працює місцеве населення і які приносять кошти в місцеві бюджети – підприємства, заправки тощо. Це дало можливість отримувати більше фінансів для підвищення економічної спроможності громад.
Але виникли й інші проблеми: об'єднавшись і отримавши в самостійне розпорядження бюджети, більшість громад не змогли розробити дієву стратегію розвитку території. Експерти з питань децентралізації зазначають: на місцях дуже мало фахівців, які готові не тільки оцінити поточні проблеми, але і прописати розвиток ОТГ на 5-10 років. До цього людей в об'єднаних громадах ніхто не підготував.
"Вище керівництво може і не знати, як писати стратегію. Завжди простіше вирішувати поточні проблеми і не брати на себе зобов'язання", - каже в коментарі "Апострофу" Григорій Перерва, радник з питань регіонального розвитку черкаського Центру розвитку місцевого самоврядування.
Ця проблема – абсолютне небажання топ-чиновників брати ініціативу в свої руки – переслідує Україну всі роки її незалежності.
У свою чергу відсутність діалогу у підготовці стратегії свідчить про не налагоджену комунікацію між владою в Києві та на місцях. Через це часто відбувається перекручування інформації, яке гальмує створення нових самодостатніх ОТГ. У цьому чималу роль грають і районні ради, яким невигідно створення ОТГ, функції яких часто схожі з функціями райрад. Через це виникають конфлікти на місцях.
"Є позиція: нам райони взагалі не потрібні. Однак за Конституцією України райони є – значить, повинні бути. У ст. 118 написано: виконавчу владу в районах здійснюють райдержадміністрації – значить, вони повинні бути. У ст. 140 написано: якщо є спільні інтереси громад – значить, повинні бути і райради. Тобто хочемо або не хочемо, районний адміністративний рівень ми повинні формувати", - коментує Ганущак.
Неможливість довести реформу до логічного завершення проявляється і в тому, що досі в жодній із громад не реалізовано інститут префектів – представників центральної влади в ОТГ. Тут теж спливли проблеми з Конституцією – для впровадження цієї посади необхідно вносити зміни в Основний закон. А для цього потрібно знайти 300 голосів у залі Верховної Ради, що зробити непросто.
Децентралізацію можуть гальмувати і політики (особливо це стосується нардепів-мажоритарників), які не хочуть втратити свої підгодовані округи через появу абсолютно незалежних від них об'єднаних громад. В результаті палиці в колеса новим ОТГ ставлять на всіх рівнях – починаючи від керівників РДА, закінчуючи нардепами і головами обласних державних адміністрацій. Серед лідерів – Київська область, яка заблокувала проекти 16 ОТГ. Також не можуть домогтися створення громад у Закарпатській, Сумській, Одеській, Полтавській, Харківській та Черкаській областях. За підрахунками експертів, таким чином майже 350 тисяч осіб стали заручниками позиції голів облдержадміністрацій.
Не варто забувати і про Кабмін, де теж уважно стежать за процесами створення ОТГ. І часто зупиняють "неугодних"...
Об'єднання з містами
Станом на серпень цього року в Україні створено 803 громади. При цьому в 116 районах країни не створили жодної ОТГ. Загальна кількість мешканців в ОТГ – менше 7 мільйонів осіб, площа покриття – трохи більше 30% території України. Враховуючи той факт, що заявок на створення об'єднаних громад по країні – більше сотні, цифри, м'яко кажучи, не вражають.
"Варто відзначити, що сюди не входять міста. Спочатку реформа призначалася виключно для добровільного об'єднання у сільській місцевості, міста з цього процесу викинули", - пояснює Ганущак.
Його підтримує і Перерва. "7 млн потрібно порівнювати не з населенням всієї України, а з населенням сільської території. Тоді вимальовується інша картина", - говорить він.
"Розбавити" ОТГ новими громадами – із залученням міст – вирішили і у Верховній Раді. 3 квітня парламент ухвалив закон, що дозволяє містам обласного значення добровільно створювати ОТГ. Вже існуючі громади ця новина не дуже обрадувала. У разі об'єднання з містом існує ризик поглинання сіл і селищ, а також повної забудови місцевих територій. Така проблема існує, наприклад, в Київській області, тому тут децентралізація розвивається дуже повільно.
"Є також варіанти, що місто буде закривати очі на проблеми села. Але якщо все-таки деякі ОТГ зважаться на такий крок, то вони повинні поставити свої вимоги, щоб об'єднання було вигідно і для них", - вважає Перерва.
Поки невідомо, чи будуть проведені вибори в ОТГ в цьому році. Більше того, існує небезпека того, що їх не буде і навесні наступного року. В такому разі є серйозний ризик остаточного згортання реформи децентралізації. Яка стартувала вельми завзято, але, схоже, втрачає імпульс через підкилимні політичні ігри...
