Експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) ІГОР ПЕТРЕНКО в інтерв'ю "Апострофу" оцінив роботу Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та інших органів з боротьби із корупцією.
- Цього тижня Артем Ситник відзвітував про роботу НАБУ за перше півріччя. Як вважаєте, чи отримало суспільство відповіді на свої запитання в цій доповіді?
- Цілісного звіту ми не почули. В основному це була реакція Ситника на ті події, які відбувалися. Наприклад, реклама в метро. Також була реакція на питання парламентаріїв щодо конкретних справ. Цілісного звіту не було, хоча в письмовому варіанті він існує. Я вважаю, залишається дуже багато питань до НАБУ, починаючи з того, яка кількість справ отримала рішення в судах, їх фактично немає. Також не було відповідей щодо протистояння з САП і [його головою Назаром] Холодницьким, тієї перманентної війни між ними, яка не сприяє нормальній роботі антикорупційних органів і дискредитує їх. Незважаючи на те, що вони переконують, що ніякого конфлікту немає і це ніяк не впливає на роботу таких важливих для країни органів, це неправда.
- Так, якраз і заявляв Ситник про відсутність конфлікту.
- Він може говорити що завгодно, але ми ж бачимо зворотне. Вже перейшло до прямих сутичок із застосуванням сили. Очевидно, що особистісне протистояння є, очевидно, що є і політичні амбіції. Є й об'єктивні чинники, які не залежать від Ситника і Холодницького. З самого початку роботи антикорупційних органів почалась перманентна їх дискредитація з боку можновладців, які бачили загрозу в їхній роботі, тому намагалися зіштовхувати їх лобами. Той же Юрій Луценко доклав сюди руку. Але вони ж не малі діти і повинні були розуміти, в яких умовах їм доведеться працювати і які загрози. Але вони пішли на поводу, і це призвело до того, що сьогодні до ефективності їхньої роботи величезна кількість питань, як і до того, чи відповідають вони тій ідеї, яка була закладена: чи зможуть вони викорінити корупцію.
Я думаю, коли аудитори будуть давати свій висновок (хоча ми розуміємо, що з аудиторами не все так просто і гладко, не вийшло залучити незалежних західних експертів, не всіх, принаймні), ми прийдемо до того, що повинен буде покинути свій пост або один з них, або двоє.
- Ось є думка, що заміна глав НАБУ та САП і стане точкою в цьому конфлікті.
- Частково так. Ми розуміємо, що якщо ситуація і далі поглиблюватиметься, то це одне з можливих рішень. Якщо ми подивимося на історію існування подібних органів в інших країнах, навіть сусідніх із нами, то, якщо я не помиляюся, у Польщі перший голова подібної структури сидить у в'язниці за корупцію, наступне керівництво вже змогло показати результати. У низці інших країн теж маємо таку ситуацію.
Так, часто буває, що перший млинець грудкою. Хоча проста заміна керівництва навряд чи зможе вирішити проблему, тому що на інституційному, законодавчому рівні є перетин функцій і повноважень. Відсутність Держбюро розслідувань, яке має право розслідувати злочини, потенційно вчинені САП і НАБУ, також впливає на загальну картину роботи. Потрібно забирати право розслідувати у Генеральної прокуратури – тільки процесуальне керівництво. У СБУ теж потрібно забирати право розслідування антикорупційних, економічних справ, чого ще не зроблено. Ми повинні переглянути всю систему антикорупційних органів, зокрема роботу НАЗК. Вони так і не стали центральним органом виконавчої влади, який має створювати політику в антикорупційній сфері. Вони зосередилися на перевірці електронних декларацій, але навіть це не можуть робити добре. Тому тут потрібен якийсь комплексний підхід до реформування не так давно створеної системи антикорупційних органів.
- Ви вірите, що найближчим часом ми нарешті побачимо аудит НАБУ?
- Ми бачимо, що аудитори НАБУ вже призначені і проводять певну роботу. Коли він буде, складно сказати, можливо, і після виборів, а можливо, і перед. Все залежить від поведінки САП і НАБУ і того, як їхні інтереси будуть перетинатися з інтересами можновладців.
- Чи є у Артема Ситника політичні амбіції? І чи можливо їх буде реалізувати, враховуючи підтримку західних партнерів? Згадаймо навіть триріччя НАБУ, на яке приїхала посол США в Україні.
- За такої підтримки прибрати Ситника буде дійсно досить складно. Ми бачимо, що для них САП – менш прийнятна структура, і можна чути багато критичних зауважень до Холодницького. Тому Ситника прибрати буде непросто, і їх слово може бути вирішальним.
Ситник – дійсно єдиний глава [антикорупційних відомств], який був призначений на конкурсі, де фактично не було політичних інтересів у інших гравців. Їм це не дуже подобається, але в той же час ми бачимо нічні зустрічі в резиденції президента, куди Ситник приїжджав. Я думаю, якщо дискредитація цих органів буде продовжуватися, західні партнери можуть погодитися на те, щоб замінити двох голів.
Я впевнений, що у Ситника є політичні амбіції, він прекрасно розуміє, що його посада дає йому прекрасні можливості, тому що корупція – це топ-тема в Україні. І якби він зміг довести всі ті справи до кінця, це були б дуже хороші козирі в руках. Хоча, і дискредитувавши себе, можна поборотися, у нього є аргументи, що суди у нас не реформовані, немає антикорупційного суду, мовляв, ми все добре робили, але нам не дали зробити. Та ж справа [нардепа Борислава] Розенблата нам показує, що це був непрофесійний підхід, була велика кількість процесуальних порушень, які призвели до того, що його перекваліфікували з обвинуваченого на потерпілого. Це яскравий показник того, як працює НАБУ.
