У четвер, 20 грудня, парламент буде голосувати за продовження мораторію на продаж землі. І хоча подібне голосування відбувається щороку, цього разу для українського політикуму і суспільства ця тема виявилася болючою. Не всі готові створювати ринок землі, незважаючи на вимогу міжнародних партнерів. Щоб відтягнути момент остаточного рішення в черговий раз, Верховна Рада планує зберегти мораторій до 2020 року. Чи готові фракції парламенту підтримати таку пропозицію, дізнавався "Апостроф".
Верховна Рада знову зайнялася питанням про продовження мораторію на продаж землі. Все б обійшлося популістським заявами, але наклалося два взаємовиключних моменти: по-перше, позиція західних партнерів (зокрема Міжнародного валютного фонду), що вимагають запустити ринок землі, а по-друге, президентські вибори, через які ніхто з топ-політиків при здоровому глузді не буде "топити" за продаж землі, оскільки ця тема непопулярна в суспільстві. У результаті напередодні дня голосування Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин рекомендував до голосування проект закону №9355-5 про продовження заборони на продаж землі до 1 січня 2020 року.
По суті, цей законопроект - свого роду компроміс всередині депутатського корпусу: справа в тому, що в комітет надійшли й інші пропозиції вирішення цього питання. "Майже в усіх законопроектах пропонуються різні дати зняття мораторію - з 22 квітня 2019 року до 1 січня 2030 року. Наприклад, законопроект №9355-6 пропонує, по суті, встановити вічний мораторій на відчуження земель сільськогосподарського призначення", - розповів журналістам голова комітету і член депутатської групи "Відродження" Олег Кулініч. Втім, на його думку, вічний мораторій не вирішить проблему, навіть незважаючи на негативне ставлення населення до продажу землі.
Багато політиків уже давно виступають за створення земельного ринку. Один із головних лобістів - нардеп від "Блоку Петра Порошенко" Олексій Мушак. Він разом зі своїми колегами влітку цього року навіть подали позов до Конституційного суду щодо скасування вето на продаж землі сільськогосподарського призначення.
"Ми сконцентрувалися саме на порушеннях 41 статті, де йдеться про право власності. Захист положень цієї статті - базова річ для розвитку економіки. Тому у нас боротьба не тільки за земельні права зокрема, а й за економічні свободи в цілому", - пояснює депутат, посилаючись також на рішення Європейського суду з прав людини, який визнав мораторій на продаж землі порушенням прав людини. Правда, як розповіли джерела у Верховній Раді, у Мушака в цій історії є свій "шкурний" інтерес: справа в тому, що нардеп від БПП - родич мільярдера Андрія Веревського - власника "Кернел", одного з найбільших агрохолдингів в Україні.
Проте, в коментарях "Апострофу" усі фракції підтвердили, що будуть голосувати за продовження мораторію. Але з деякими особливостями.
"У нас є різні точки зору у фракції. Тому деякі будуть голосувати "за", а деякі "проти", - розповів у коментарі "Апострофу" член фракції БПП Олексій Гончаренко.
Президентській фракції в цій ситуації найважче. Адже Україна дала обіцянку МВФ створити ринок землі, і відповідальність зараз лежить і на президенті, і на прем'єр-міністрі. Тому в БПП додають: підтримаємо мораторій на рік, але нескінченно так тривати не може.
Колеги БПП по коаліції "Народний фронт" також згодні голосувати за мораторій. "Спочатку потрібно прийняти закон про вільний обіг земель, щоб там були всі інструменти для відкриття цього ринку, а потім вже знімати мораторій", - заявив лідер фракції НФ Максим Бурбак.
На його думку, до цього питання треба повертатися після президентських і парламентських виборів, "щоб ніхто не використовував це для отримання політичних дивідендів". З ним погоджуються і у фракції "Батьківщина", лідер якої Юлія Тимошенко найактивніше виступає за мораторій.
Член фракції Олена Шкрум у розмові з "Апострофом" підтвердила наміри "Батьківщини" підтримувати мораторій. Але додала: це - не панацея, не допомога. Це тимчасова історія.
"У нас є принципова позиція, що не можна сьогодні створювати ринок землі, і Юлія Володимирівна про це неодноразово говорила. Нормативну базу для ринку землі повинен підготувати Кабінет міністрів. Це не парламентське завдання", - сказала Шкрум.
Підтримують "Батьківщину" і в "Самопомочі". Там теж вважають, що відповідальність за створення земельного ринку лежить на уряді. Тому вони в день голосування спробують донести до прем'єра і міністрів свою позицію.
"Половина депутатів нашої фракції буде голосувати за продовження мораторію, тому що Україна до цього неготова, і уряд нічого не зробив для того, щоб бути готовим до таких змін. А друга половина буде голосувати проти, щоб також вказати на неробство уряду", - пояснив оригінальну позицію фракції "Апострофу" лідер фракції Олег Березюк.
Його позиція зводиться до наступного: на сьогодні відкривати цей ринок не можна, тому що землю скуплять не фермери, а судді, прокурори, олігархи, у яких більш ніж достатньо грошей. Тому потрібно для початку врегулювати земельні відносини для створення ефективного ринку землі, в якому Україна має потребу, вважає Березюк.
В "Опозиційному блоці" пропонують вирішувати все українському народу. "Ми вважаємо, що потрібно провести референдум, на якому українці самі вирішать, як вони ставляться до земельного ринку", - прокоментував "Апострофу" голова фракції і нардеп від ОБ Вадим Новинський.
У четвер ОБ підтримає продовження мораторію, хоча не заперечують, що необхідно створювати умови для функціонування ринку землі.
"Але під час війни земля буде продаватися за безцінь. Будь-яка приватизація в такий час - злочин", - додав Новинський.
За ринок землі - у Радикальній партії. "Радикали" боротимуться за українську землю, яка повинна належати фермерам", - відповів "Апострофу" депутат від РПЛ Василь Амельченко.
Утім, у всіх цих різноманітних позиціях є й один спільний знаменник: всі опитані депутати солідарні в тому, що нинішній парламент не зможе вирішити проблему ринку землі, а подібні ініціативи доведеться приймати вже новому скликанню депутатів. Цей склад ВРУ не готовий так ризикувати своїми рейтингами перед парламентськими виборами. Не будуть робити різких рухів у парламенті і через причину наближення президентських виборів: інакше вони ризикують серйозно підставити своїх кандидатів у президенти.
Поки ж парламентарії можуть прийняти низку законопроектів, які в майбутньому спростять перехід до нових ринкових відносин. А законопроект №9355-5, у якого є найбільші шанси на прийняття, зобов'язує Кабмін до 1 березня 2019 року внести на розгляд в Раду проект закону про обіг земель сільськогосподарського призначення. Що, втім, зовсім не означає, що цей закон в кінцевому підсумку буде проголосований парламентом.
