Верховна Рада відклала розгляд проекту Виборчого кодексу (ІК) в зв'язку з тим, що його прийняття спричинило б за собою порушення регламенту ВР, що дало б привід Конституційному суду заблокувати кодекс. Як готувався ІК і коли він надійде на розгляд, дізнавався "Апостроф".
У четвер, 5 грудня, голова Верховної Ради Дмитро Разумков прийняв рішення не ставити на розгляд проект Виборчого кодексу, підготовлений з зауваженнями президента. Документ стояв першим пунктом на порядку денному.
"Останні матеріали щодо Виборчого кодексу надійшли надто пізно. Тому пропонується відкласти його розгляд", - заявив Разумков.
Перед цим, на вимогу фракцій "Батьківщина" і "Голос", спікер оголошував перерву у пленарному засіданні на 30 хвилин. Як розповіла "Апострофу" народний депутат Олена Шкрум ("Батьківщина"), представники депутатських фракцій обговорювали разом зі спікером, що в такому вигляді документ не можна ставити на розгляд. Таким чином і було досягнуто консенсусу.
"Якби проголосували, то Конституційний суд за дві секунди визнав би порушення. Тому ми вирішили повернути документ на доопрацювання", - сказала Шкрум.
Як стало відомо "Апострофу", секретаріат Ради навіть не роздавав народним депутатам проект кодексу. Всі п'ять його частин так і залишилися на столах реєстрації.
Пізніше перший заступник голови фракції "Слуга народу" Олександр Корнієнко розповів журналістам, що 17 грудня народні депутати можуть повернутися до розгляду Виборчого кодексу.
"Ми вирішили взяти паузу на тиждень, а також створити робочу групу з членів комітету і представників фракції, які розуміються на виборчому законодавстві. Нам необхідно привести у відповідність вето президента з кінцевим текстом, зробити певні коригування для того, щоб ми могли ці пропозиції розглянути. Але, можливо, будуть ще й нові зміни", - розповів Корнієнко в кулуарах Ради.
Нагадаємо, Виборчий кодекс був ухвалений в останні дні роботи Ради VIII скликання. Наприкінці серпня документ був підписаний спікером Андрієм Парубієм і переданий на підпис президенту Володимиру Зеленському. 13 вересня глава держави ветував закон, вказавши свої зауваження. За кілька днів Рада отримала список пропозицій, які Зеленський хотів бачити в законі.
Побажання президента, що складаються з 17-ти пунктів, були оформлені у вигляді зазначення проблем, вирішення яких має бути відображено в законі. Зокрема, Зеленський підняв питання за наступними темами: формування виборчих списків, гендерний баланс, внутрішньо переміщені громадяни, особи з інвалідністю, права Центральної виборчої комісії та дільничних комісій, відшкодування коштів, витрачених на виборчу кампанію, права спостерігачів і ЗМІ.
Зеленський тоді підкреслив, що низка норм не узгоджена з базовими нормативними документами, рекомендаціями міжнародних експертів і антикорупційним законодавством.
Зробити ще раз
Як пояснила "Апострофу" член Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шкрум, парламент має два варіанти розвитку ситуації. Перше - конституційною більшістю (300 голосів) ухвалити закон в такому ж вигляді, тим самим подолавши вето. Друге - простою більшістю (226 голосів) ухвалити документ з урахуванням зауважень, зазначених президентом.
"За регламентом, ми повинні були проголосувати за кожне з 17-ти зауважень президента. Але справа в тому, що вони були сформовані не як поправки в закон, а розмито, як бачення процесу. Під час підготовки на комітеті з'явилася таблиця поправок, пізніше свої пропозиції надіслав ЦВК. У підсумковій таблиці було понад 400 сторінок поправок, при цьому були норми, які стосувались зауважень президента. Фактично це новий законопроект, а не доопрацьований. А це є порушенням регламенту і закону, тому КСУ визнав би кодекс таким, що суперечить Конституції і заблокував би його", - пояснила вона "Апострофу".
Один з представників фракції "Слуга народу" розповів "Апострофу", що напередодні вночі в проект кодексу були додано ще декілька поправок. Така підготовка документа може говорити лише про непідготовленість профільного комітету або спеціально сплановану диверсію.
"Вибори за новими правилами, без мажоритарки і закритих списків були однією з наших передвиборчих обіцянок. Можна було вже давно закінчити з цим питанням, але ситуація затягується. А тут ще й ставлять такі пастки. Якби в КСУ завернули закон, довелося б ухвалювати новий кодекс, а це додатковий час. Думаю, комусь вигідно зберегти діючі правила виборів. До того ж, ходять чутки про те, що ця Рада буде розпущена вже влітку майбутнього року", - каже народний депутат, який побажав залишитися неназваним.
Один зі співавторів кодексу, народний депутат VIII скликання Леонід Ємець каже, що до нього не зверталися за консультаціями під час доопрацювання документа. А щоб вибори пройшли за новими правилами, Виборчий кодекс потрібно ухвалити до початку виборчої кампанії.
"Існує міф, що за рік до виборів не можна міняти виборче законодавство. Це не так, до початку кампанії можливі зміни нормативних документів. Більш того, якщо у "Слуг народу" є свої додаткові зауваження крім озвучених президентом, вони можуть внести зміни в кодекс після того, як він вступить в силу. Для цього готується законопроект про внесення змін. А вони починають якісь незрозумілі рухи", - каже "Апострофу" Ємець.
Нові правила
Варто зазначити, що в ухваленому Верховною Радою VIII скликання Виборчому кодексі встановлюється пропорційна виборча система на парламентських виборах з відкритими списками кандидатів. Прохідний бар'єр становить п'ять відсотків. Кожен кандидат повинен бути включений в загальнодержавний та регіональний список. Виняток становить перший номер списку.
Регіональні списки формуються в 27 виборчих округах, що входять до складу загальнодержавного виборчого округу. У кожній п'ятірці виборчого списку має бути включено не менше двох кандидатур кожної статі. Загальнодержавний виборчий список партії повинен складатися не більше, ніж з 450 кандидатів у депутати. З їх числа партія формує і затверджує вже регіональні списки в кожному виборчому регіоні. Місце в списку визначається на з'їзді партії.
Кількість мандатів буде розподілятися між партіями, які отримали більше п'яти відсотків голосів. Перша десятка списку гарантовано стає народними депутатами, інших визначатимуть за виборчою квотою у регіональних списках.
Нагадаємо, що на сьогоднішній день в Україні діє змішана виборча система - 225 народних депутатів обираються за партійними списками, ще 225 - за одномандатними мажоритарними округами.
