У суботу, 16 травня, Україна відзначає День Європи. Утім, окрім загальних привітань від перших осіб держави наші громадяни так і не змогли почути змістовну відповідь щодо наших перспектив подальшого руху вбік євроінтеграції. Чому так відбувається, розбирався "Апостроф".
День Європи — одне з небагатьох свят в календарі, справжній зміст якого Україні та українцям ще належить осягнути в повній мірі. Звісно ж, альфа і омега сьогодення – коронавірусна пандемія – поставила хрест на звичайному ритмі життя, і різноманітні святкування та урочистості аж ніяк не можуть бути винятком в тій непростій ситуації, в якій опинилася Україна. Але показово, що скута коронавірусом об’єднана Європа про своє свято не забула. Держави та загальноєвропейські установи, як могли, але адаптували святкові заходи до реалій соціального дистанціювання та онлайну. Чи вдалося такими засобами європейцям досягти головного, вкотре нагадати про основоположні ідеї та цінності, без яких не було б ЄС — запитання складне. Але кому точно цього не вдалося зробити – це українській владі.
З формальної точки зору, ніхто цього року про святкування Дня Європи в Україні не забув. Є привітання від президента та від прем’єра у Facebook. Говориться у цих привітаннях про правильні речі, європейське майбутнє України тощо. От тільки про це європейське майбутнє говорять всі чиновники щороку, а реальні кроки щодо його наближення можна порахувати на пальцях однієї руки. І то всі п’ять не знадобляться…
Є і які-не-які спеціальні заходи. Телеканал "Київ" (з усією повагою до творчого колективу, аж ніяк не канал загальнонаціонального масштабу), покаже серію записаних на камеру європейських вистав у виконанні трупи аж цілого Вінницького обласного театру. Відчуваєте, як мільйони глядачів затамували подих у очікуванні цього феєричного шоу? Тим часом представництво ЄС в Україні робить кволі спроби закрити діру та організувати сякі-такі семінари і уроки через Facebook. Адже українська онлайн-школа і онлайн-університети, які вже 2 місяці карантину забезпечують освітою школярів і студентів, зробити таку просту річ, як урок, присвячений Євросоюзу та європейським цінностям, чомусь не можуть. Чи може просто не хочуть?
Складається стійке враження, що цього року День Європи влада хоче просто сяк-так відбути, немов хуліган-двієчник, силою затягнутий на шкільний захід в актовій залі. Та й то, виходить не дуже. Якщо вже вирішили обмежитися онлайн-привітаннями і промовами, то де ж пости профільного віце-прем’єра з питань євроінтеграції Вадима Пристайка? Де хоч два слова від голови парламентського комітету з питань зовнішньої політики Олександра Мережка? Чому мовчить голова делегації України в Раді Європи Ліза Ясько?
Може варто було б президенту та прем’єру не використовувати трохи перефразовані меседжи попереднього президента Петра Порошенка про "європейське майбутнє", які він без упину тараторив всі 5 років своєї каденції, а представити з нагоди Дня Європи якусь програму чи угоду? Адже не так давно заявлялося, що ведуться переговори щодо "оновлення" угоди про Асоціацію України з ЄС. Чому б не презентувати бачення цього оновлення, розказати, на якому етапі знаходиться зараз пресловута "євроінтеграція"?
Відсутність навіть найменших спроб креативу до Дня Європи з боку здавалося б, молодої та креативної влади, не може не викликати підозри в тому, що насправді "європейські цінності" і "європейське майбутнє" не цікавлять Зеленського і його людей. А про можливе "оновлення" угоди про Асоціацію мовчать тому, що воно насправді може відвести нас геть від ЄС.
Якщо ж дійсно сам Зеленський щиро вірить в європейський вектор України, то тоді йому варто ще раз поглянути на своє оточення. Тому що під масками "євроінтеграторів" там затесалося чимало шкідливих людей. Взяти хоча б таку собі пані Ірину Верещук - чинного нардепа від "Слуги народу", яка, будучи мером міста Рава-Руська, провела хорошу піар-акцію в 2013 році із закликами прийняти Раву-Руську в ЄС (що, якщо відкинути сентименти, є відвертим сепаратизмом), а тепер не вилазить з ефірів медведчуковскіх каналів, роблячи картинку для роспропаганди.
І це тільки один приклад. На жаль, є всі підстави вважати, що в подальшому ми будемо дізнаватися про нові неприємні історії. А українській влади і особисто Зеленському під час звернень до людей, наприклад, з нагоди Дня Європи, хочеться побажати використовувати більше конкретики. Тим більше, що на шляху до Європи у нас ще дуже багато роботи...
