Колишній командувач внутрішніх військ МВС України в період президентства Віктора Януковича Станіслав Шуляк в інтерв'ю "Апострофу" відреагував на заяви генерала розвідки Миколи Маломужа про нібито спецоперації під час Євромайдану з 50 тис. міліціонерів, а також розповів про події тих днів.
- Днями в інтерв'ю українським ЗМІ генерал розвідки Микола Маломуж заявив, що під час Майдану готувалася його масштабне силове зачищення силами правоохоронних органів. Він говорить про 50 тисяч співробітників МВС. Чи відомо Вам що-небудь про це і чи можете підтвердити озвучену інформацію?
- Названий генерал вирішив просто потрапити в заголовки ЗМІ, фантазуючи про масштабну спецоперацію під час Майдану і 50 тисяч правоохоронців. Я спеціально подивився ряд інтерв'ю Маломужа 2014 року. В одному з них він називає цифру в 30 тисяч. В іншому - 35 тисяч. Тепер ось - 50 тисяч. З роками цифри в його фантазіях ростуть. Тобто це чистісінька дезінформація.
Влада тоді розуміла, що силовий варіант розгону неминуче спричинить жорстке протистояння сторін і масштабне кровопролиття. Те, чого всі ці місяці Президент Янукович і його команда в цілому намагалися уникнути, і на що їх весь час провокувала так звана опозиція. Головне завдання тодішньої опозиції, яка рвалася до влади, була забруднити кров'ю руки, перш за все, тодішнього глави держави Януковича. І тоді їх сценарій з «кривавим тираном» повністю відбувся б.
Але у Віктора Федоровича була якась позамежна витримка, терпіння... Пошук мирного виходу з кризи, на якому він твердо стояв, ці сценарії руйнували. Тому куратори Майдану і їхні слуги з так званої опозиції розгойдували ситуацію кров'ю. Спочатку одиничними випадками, а коли Президент і його команда, як здавалося, вже практично знайшли вирішення і домовилися з опозицією і європейцями про мирне вирішення кризи, лідери Майдану, зображуючи готовність до компромісів, зі схвалення Заходу пішли ва-банк. И 20 лютого 2014 організували розстріл як протестуючих, так і співробітників міліції.
Те, що вони ставили свої підписи під Угодою - було явною брехнею. Вони не планували її виконувати. Що було після? Реалізація мирної угоди з опозицією за посередництва міністрів закордонних справ Франції, Німеччини та Польщі самою ж опозицією було порушено вже через пару годин після підписання. Урядовий квартал, звідки по цьому документу в місця постійної дислокації були виведені всі сили правопорядку, був тут же захоплений радикалами. Європейські міністри тут же «забули» про свої гарантії. А керівники західних держав один за одним визнали по суті державний переворот.
- Що Ви можете сказати з приводу розмови Маломужа з начальником охорони Президента Кобзарем?
- Про це докладніше міг би розповісти сам Кобзар, якщо у Вас буде бажання. Після того, як ви запропонували мені дати вам інтерв'ю, я подзвонив Кобзарю - ми іноді з ним зідзвонюємося. У розмові з ним я з'ясував, що з Маломужем він особисто ніколи не контактував. Маломуж просто бреше.
- Після цього інтерв'ю екс-міністр МВС Віталій Захарченко заявив, що нібито неодноразово давав команду на розгін Майдану. Але це рішення блокували в високих київських кабінетах...
- Я, будучи командувачем внутрішніх військ МВС України, безпосередньо підпорядковувався міністру МВС Віталію Захарченку. Якби подібний наказ існував, він повинен був бути доведений до мене. Або його прийняття обговорювалося б зі мною як з командувачем ВВ. Нічого подібного не було.
Мене дуже здивувала позиція Захарченка щодо того, як він сам висловився про Маломужа, назвавши його типовим агентом іноземного впливу. Насправді своєю позицією він підтримав точку зору Маломужа про справи «в президентському оточенні». Тоді потрібно задати щапитання Захарченку: а в якому оточенні Ви були і про яку політичну підтримку Вам ще потрібно говорити? У чиїй команді ви були? Вас не підтримував Президент, навіщо Ви взяли на себе роль обвинувача? Ви поставили себе на одну сходинку з Маломужем.
А тепер давайте змоделюємо ситуацію лютого 2014 року. У цей період 49% українців підтримували Майдан, 46% були проти. Тобто фактично Україна поділилася навпіл. У протестуючих на Майдані були тисячі одиниць стрілецької зброї - про це зі сцени Майдану заявив екс-генеральний прокурор Луценко. При спробі силового розгону цю зброю пустили б «в хід». Це означає, що тут же були б жертви, кров... Це був би старт повномасштабної громадянської війни. Могла запалати вся країна - від Львова до Луганська, вона б перетворилася на Сирію. Ланцюгова реакція тут же поділила б армію, міліцію, всіх українців.
Однак, як показав гіркий досвід, лідери Майдану не зупинилися б ні перед чим. Згодом вони ж з легкістю віддали наказ на застосування проти своїх громадян на Донбасі бойової авіації, важкої артилерії, танків, ракетних комплексів. Для них людські життя це ніщо на тлі спраги влади і наживи.
- В такому разі, яка мета таких заяв про спецоперації про розгін Майдану із залученням 50 тисяч правоохоронців?
- Тут переслідується багато цілей. Перша і головна - відволікти українське суспільство від правди про події на Майдані 2013-2014 рр. і провальної політики влади, яка прийшла в результаті цих подій. Вони бояться правди. Спроби виправдати Майдан дратують українців. Бідність, зубожіння, зростання корупції, злочинність - руйнують Україну, нищать державність.
Сьогодні не тільки наш народ, але і Євросоюз, а також США все більше дізнаються правду про розстріли на Майдані. У США вже відкрито заговорили, що в Україні відбувся саме державний переворот. Та й сам Президент США Дональд Трамп, як відомо, особисто анонсував демонстрацію фільму про грузинських снайперів на американському телебаченні. Цей фільм вийшов в редакції різних журналістів з Європи, Ізраїлю, США, він обійшов вже весь світ. Його тільки не показали в Україні і продовжують замовчувати досі.
Ця кривава історія є прикладом того, як злочинці, подолавши психологічну межу, безкарно розстрілюючи людей, вже не бачать перед собою ніяких перешкод. До таких злочинів можна віднести і наказ «прасувати Донбас». Хто б що не говорив тоді і сьогодні, але саме Майдан став першопричиною і відправною точкою розколу України і втрати нею частини територій. Тому поки правда про ті події не буде розказана, поки правоохоронні та судові органи не зроблять справедливі законні висновки, чекати позитивних змін в Україні не доводиться.
Справа честі назвати справжніх злочинців, які повинні понести покарання за все, що сталося з 2014 року. У тому числі за розруху і загибель тисяч наших співгромадян.
Не побоюся гучних слів, але з відновленням правди почнеться і відновлення України. Дасть Бог, припиниться війна і настане період примирення в українському суспільстві. А значить, у нас з'являться надія, що наші діти і внуки будуть жити в мирі та злагоді.
