Так уже повелося, що жодні вибори мера в Києві не обходяться без політика-клоуна, який дуже старається перемогти, але в підсумку стає посміховиськом. Цієї осені "почесну" нішу займає власник клініки Eurolab, колишній телеведучий Андрій Пальчевський. Чию долю він повторює і чому кияни ніколи б не проголосували за такого кандидата - читайте в матеріалі "Апострофа".
У Києві повинен бути свій клоун
П'ять років тому головним невдахою місцевих виборів однозначно став Сергій Думчев. Кияни напевно не забули ту величезну кількість зовнішньої реклами, яку розвісив по всьому місту горе-кандидат. За деякими відомостями, тільки на борди він витратив близько 40 млн гривень. При цьому ніякої користі з цього він не отримав, з тріском провалившись на виборах.
До цього був ще один добре всім відомий політик комічного образу, який все ж зумів здобути перемогу. Зрозуміло, мова про Леоніда Черновецького, однак в його випадку роль зіграла чудово відпрацьована "сітка" серед пенсіонерів - бабусі й дідусі зробили його мером, хоча його "дивацтва" були помітні ще на стадії передвиборчої кампанії.
"Черновецький побудував на моїй пам'яті кращу "сітку ", організувавши її за принципом альтернативного соцзабезу. І це працювало. Думаю, що бабусі-дідусі Черновецького прийшли б на ці вибори навіть не дивлячись на епідемію коронавіруса, якби він був мером", - сказав в коментарі "Апострофу" політолог Андрій Золотарьов.
Пальчевському повторити подвиг Леоніда Михайловича явно не світить. І причина навіть не в тому, що він не може побудувати таку ж успішну "сітку", а у "ватності" та каламутності біографії. Зараз рейтинг кандидата по Києву не перевищує 5%, і потрапляння до другого туру пану Пальчевському явно не світить - шанси Ірини Верещук, Сергія Притули й кандидата від "Батьківщини" Олексія Кучеренка явно вищі.
Темне минуле Пальчевського
Журналісти дуже часто запитують Пальчевського, чи не є він шпигуном і чи правда, що він співпрацював з радянськими спецслужбами. Зазвичай він реагує дуже емоційно. Так, у вересні по мережі розлетівся епізод з його інтерв'ю BBC, де кандидат в мери Києва заявляв, що він просто схожий на актора, який міг би грати в кіно Джеймса Бонда.
Втім, опонентів такі заяви не переконують, бо ще в радянські часи Пальчевський навчався в елітному військовому вузі, який готував військових перекладачів і експертів по спецпропаганди. Потім вісім років служив в армії, в тому числі і за кордоном, пішовши у відставку в званні майора.
Однак і це було б нічого, але ще один аспект його біографії - тісна співпраця з російським телебаченням, яку він не перервав навіть після 2014-го року. До речі, саме це питання журналістки BBC розлютило Пальчевського найбільше. Йому пригадали слова, сказані в ефірі про "возз'єднання народів", що взбісило політика ще більше.
"Ви приїдете на другу частину, прийдете до мене, поцілуєте поділ сукні (мабуть, своєї - "Апостроф") І скажете:" вибачте за брехню ". А я скажу:" Прощаю ", - заявив він журналістці.
В тому, що він має російський паспорт, Пальчевського підозрювали ще в 2010-му році, коли він став першим заступником міністра спорту Равіля Сафіуліна. Фракція БЮТ навіть подавала запит тодішньому прем'єру Миколі Азарову, попросивши надати інформацію про громадянство Пальчевського, але в Кабміні все спростували.
Для самого Пальчевського це питання теж було явно болючим. Це випливає з його інтерв'ю журналісту Севгіль Мусаєвій, яке він давав у той час.
"У мене абсолютно зрозуміле громадянство. Це знають всі - навіть діти. Ви в цьому сумніваєтеся? Ви якось особливо по-узбецьки (Мусаєва - кримська татарка. - Ред.) дивитися на мене в цей момент. Ви думаєте, я засланец якийсь? Я - громадянин України. Крапка. Без коментарів. Якщо буде написано щось інше - я подам на вас до суду", - гарячкував Пальчевський.
До речі, про створену ним мережі клінік Eurolab теж ходять різні чутки. Як стверджує політичний блогер Ярослав Бондаренко, Пальчевський створив її не на свої гроші.
"Росіянин Пальчевський отримав від Росії фінанси для створення клініки і інтеграції в політику. Суть в тому, що сервер системи управління клінікою знаходиться в Москві і всі медичні картки пацієнтів контролюються ФСБ і використовуються для шантажу і вербування пацієнтів. Наприклад, аналізи можуть показати наявність важких наркотиків (героїну, кокаїну в крові), різних хвороб. Саме ці інструменти ФСБ через дані медичного сервера Eurolab широкомасштабно використовуються в гібридній війні ьа вербуванні українських політиків", - вважає блогер.
Пальчевському не вірить навіть "вата"
Якщо подивитися на рейтинги соцопитувань, то стає зрозуміло, що в Києві теж є прошарок проросійського електорату, якому теоретично міг би "зайти" кандидат Пальчевський. Судячи з рейтингів ОТЗЖ, їх близько 12-15%. Однак Пальчевський все одно не може на них розраховувати.
Хоча він намагається їм сподобатися. В основному Пальчевський виступає на телеканалах з обойми одного з лідерів "Опозиційною платформи - За життя" Віктора Медведчука. Це телеканал "112-Україна", там він є ведучим ток-шоу "Пульс" та Newsone, де він періодично з'являється в шоу "Великий вечір". Такий вибір майданчиків вельми показовий.
Втім, його латентно "ватні" натяки не такі проросійські як, наприклад, у Медведчука, який активно закликає українську владу купувати вакцини сумнівної якості в Росії. В результаті електорат, який волає "Путін - прийди!", голосувати за Пальчевського не буде. А той, у свою чергу, явно боїться залазити в чисто проросійську нішу.
У своїх передвиборчих промовах Пальчевський робить акцент на пенсіях, проблемах соціального забезпечення та інших "плюшках" від держави. Така риторика явно орієнтована на публіку, для якої ціни на комуналку важливіше, ніж політика і каламутна біографія кандидата. Але в цій ніші він теж програє. Проблема власника клинки Eurolab полягає в тому, що він не відповідає шанованому серед подібної аудиторії образу "міцного господарника". Йому не вірять, вважаючи Пальчевського "несерйозним" і "неврівноваженим". Втім, судячи з істерик кандидата через незручні запитання про минуле, вони мають рацію.
То що ж буде з Пальчевським після практично неминучого краху на цих виборах? Ймовірно, ми будемо спостерігати за ще одним блискавичним закінченням чергової політичної кар'єри. Так вже траплялося й раніше: з тим же Думчевим, який як виник під місцеві вибори в 2015 році, так і "здувся" після епічного провалу...
