Генеральний прокурор України Ірина Венедіктова обіймає цю посаду вже протягом року. За чей час довіра до органів прокуратури впала до мінімального рівня. А от реформа прокуратури повернулася на 180 градусів. Більшість звільнених під час чистки прокурорів поновилися через суди та ще й на вищі посади. Чим же запам’ятався рік прокурорства Венедіктової – своїми думками в ефірі Апостроф Live на Апостроф TV поділився співзасновник Центру національної стійкості та розвитку, екс-генпрокурор РУСЛАН РЯБОШАПКА.
- Як ви оцінюєте діяльність головного прокурора Ірини Венедіктової за рік роботи на цій посаді?
- Я його оцінюю приблизно так само, як і наші люди. Якщо подивитися соціологію, то рівень довіри до прокуратури зараз мінімальний. Це головна оцінка українців.
Якщо бути більш практичним, то я сказав би, що Венедіктова весь рік будувала "око государеве". Вона на початку своєї каденції це сказала, і вона фактично побудувала придворну прокуратуру. Це прокуратура для государя. Фактично будь-яка вказівка президента виконувалася прокуратурою. Подивіться на розбірки з опонентами Офісу президента чи з опонентами президента, кошмарення того ж Порошенка, переслідування Гео Лероса, інших людей, які чимось не догодили Офісу президента.
Водночас те, що робить Венедіктова, має багато ознак імітації роботи. Реформа прокуратури, яка полягала насамперед в очищенні, теж була зведена до імітації. Багато людей, які були звільнені з Офісу генерального прокурора, потім повернулися. І повернулися на вищі посади.
- До вас була прискіплива увага. Вас просто звільнили, призначили пані Венедіктову, і рік іде критика, падає рейтинг. Чому така різниця у ставленні?
- Тому що причинами звільнення нашої команди з прокуратури не були так звані посадки. Це було вигадано – така офіційна публічна причина.
Причиною звільнення був свого роду консенсус із олігархами. Я думаю, що з ключовим олігархом для Володимира Зеленського та його старшим товаришем – з Ігорем Коломойським. Йому були незручні ні Богдан, ні я, ні Гончарук на чолі уряду.
- Де ви Коломойському перейшли дорогу?
- Провадження, за якими зараз топ-менеджмент "ПриватБанку" отримав підозри - це саме ті провадження, які були розпочаті нашою командою разом із Національним антикорупційним бюро. Власне, тоді достатньо активно велася ця робота.
Крім того, всі справи, які стосувалися "ПриватБанку", були розкидані по всій країні. Вони розслідувалися багатьма органами так, що не можна було знайти кінців. Ми всі ці справи збирали по всій країні, по всіх органах, об’єднали в одних руках в НАБУ. Зрештою, це почало давати результат.
Але ж подивіться, хто атакував роботу прокуратури весь цей час. Це міньйони Коломойського в парламенті, а також міньйони "русского мира". Два табори, які атакували нашу команду.
- Коли ви погодилися очолити Генеральну прокуратуру України, хто вам надавав гарантії того, що ви будете працювати та матимете свободу дій певною мірою? Були ж такі гарантії?
- Я декілька разів відмовлявся від цієї посади, оскільки розумів, що це фактично квиток на війну. Відповідно, на цій війні має бути достатньо серйозна підтримка, зокрема, з боку президента та парламенту. Я розумів, що навряд чи у мене буде така підтримка з боку парламенту, оскільки народні депутати є одними з клієнтів органу кримінального переслідування. Ми бачимо, що декілька таких кримінальних переслідувань щодо народних депутатів були розпочаті. Ми з президентом говорили про те, що він надасть мені можливість реалізувати реформу органів прокуратури. Проте, на жаль, цього не було. Інших гарантій я в нього і не просив.
- На 1 березня було біля близько 400 рішень судів щодо поновлення прокурорів. На вашу думку, з чим пов’язано те, що прокурори все виграють у судах та чому про це не говорять? Реформа ніби завершилася, але вона знову розвертається, бо до служби в органах прокуратури повертаються ті люди, які були визнані в тому числі недоброчесними за вашого головування.
- Під час нашої каденції чи нашої роботи в органах прокуратури такі прокурори не поновлювалися. Новий генеральний прокурор Ірина Венедіктова, коли прийшла на посаду, почала говорити, що позиція прокурорів у судах надзвичайно слабка, у нас немає аргументів, тому ми цілком логічно програємо ці судові процеси.
Який сигнал це дає судам? Що суди мають приймати після такої публічної заяви генерального прокурора? Фактично це злиття цих справ у судах. Плюс це все помножено на певний корпоративний альянс між прокурорами та суддями. Все це вилилося в те, що є дуже багато рішень щодо поновлення прокурорів на цих посадах.
- Є ще одні справи, щодо яких є запит у суспільства. Це справи Майдану. Вони будуть за каденції Венедіктової доведені до кінця чи знову перейдуть у спадок наступному генеральному прокурору?
- Це залежить від того, чи буде ухвалено, наприклад, законопроект щодо можливостей заочного засудження. Тому що багато з топ-посадовців переховуються в Російській Федерації. Немає можливостей просування розслідувань саме щодо топ-посадовців. Цей закон фактично заблокований. Суди дуже рідко погоджуються на перехід до заочного засудження, тому дуже небагато таких вироків ми маємо. Наприклад, це вирок щодо Януковича.
Інша ситуація: декілька тижнів тому зняли певні санкції щодо топ-посадовців режиму Януковича. Тут причина була набагато банальнішою. Офіс генерального прокурора просто не надав нашим колегам в Європейському Союзі достатньо доказів того, що кримінальні розслідування просуваються, що вчиняються певні процесуальні дії, та що є перспективи в цих провадженнях. Саме через це і були зняті санкції. Це теж відповідне відношення Офісу генпрокурора.
- Чи відомо вам, на якому етапі сьогодні справи Майдану? Що з ними відбувається?
- Їх надзвичайно багато, це великий комплекс справ. Багато справ уже в судах розглядаються, багато справ ще досі розслідуються, тому не можна говорити щодо всіх справ однозначно. Треба певні блоки чи епізоди розглядати окремо.
- На вашу думку, як людини, яка очолювала Генеральну прокуратуру, чи можливо юридично притягнути до відповідальності народних депутатів, які проводили голосування за Харківські угоди 21 квітня 2010 року у Верховній Раді з порушенням регламенту, зважаючи на ст. 80 Конституції України?
- Юристам СБУ, прокурорам та юристам апарату РНБО треба бути дуже, м’яко кажучи, креативними, аби сформувати кримінальне обвинувачення тим народним депутатам, які голосували за ці Харківські угоди, враховуючи вимоги Конституції.
Але з іншого боку є люди, які готували ці проекти документів, є люди, які їх просували в парламенті. Я думаю, що тут можуть бути абсолютно правові підстави, щоб притягнути їх до відповідальності. Проте це треба робити швидко, тому що час минає, а строки на притягнення до кримінальної відповідальності теж спливають.
- Коли ви йшли з посади, ви сказали: "Я йду, щоб повернутися". Ви передумали повертатися?
- Ми уже повернулися. Коли я говорю "ми", я маю на увазі моїх колег-однодумців – Павла Клімкіна та Олександра Данилюка. Ми заснували Центр національної стійкості та розвитку. Зараз ми намагаємося дати нашій владі ті ідеї, яких у них немає: бачення, стратегія щодо розвитку нашої країни. Ми уже активно працюємо. Я думаю, що незабаром ми зможемо запропонувати ще більше, аби в нашій країні стало краще.
