Кремль за допомогою загострення на Донбасі мстить Києву за бажання, з одного боку, вимагати від Москви виконання Мінська, а з іншого - не робити в цьому відношенні нічого. Водночас, залежністю Офісу президента від "переговорного процесу" можуть скористатися європейські партнери, тактичні інтереси яких можуть не збігатися з інтересами української влади. Про "кластери" і дивні "миротворчі" ідеї в Берліні і Парижі, читайте в матеріалі "Апострофа".
Бій під Шумами
Обстановка на Донбасі в останні дні різко загострилася. 26 березня на Горлівському напрямку в районі селища Шуми загинули четверо українських військових . Президент Володимир Зеленський, реагуючи на загибель військових, закликав держави-учасників "Нормандського формату" зробити все можливе для збереження режиму припинення вогню.
"Ціна війни - життя наших людей. Мужніх і нескорених. Сьогодні ми знову втратили чотирьох захисників України. Щирі співчуття. Закликаю всіх лідерів і партнерів зробити все можливе для збереження режиму повного і всеосяжного припинення вогню", - заявив глава держави.
Радник глави Офісу президента (ОП) України Олексій Арестович припустив, що Володимир Зеленський може провести переговори з президентом РФ Володимиром Путіним з цього питання. У Кремлі відповіли, що поки не планують таку розмову.
Як наполягає Олексій Арестович, мова поки не йде про вихід України з режиму перемир'я.
"Зараз головним завданням є повернення до повного і всеосяжного припинення вогню. У нас неблагополучно, у нас є проблеми, але режим припинення вогню - це домовленість, досягнута в "Нормандському форматі". Щоб декларувати вихід з нього, повинен бути проведений повний спектр консультацій, і сторони мають визнати, що він фактично не діє. Зараз вектор протилежний - принаймні, три сторони роблять все для того, щоб повернутися до повного і всеосяжного перемир'я", - сказав Олексій Арестович в ефірі каналу "Україна 24".
Він також повідомив, що Володимир Зеленський і керівник ОП Андрій Єрмак провели консультації з лідерами держав "Нормандського формату".
Позиція Олексія Арестович і його шефа Андрія Єрмака грунтується на тому, що "погані" переговори завжди краще "хорошої" війни. Формально все правильно, але у такого підходу є істотний недолік: залежністю Офісу президента від "переговорного процесу" можуть маніпулювати. У тому числі і європейські партнери, тактичні інтереси яких можуть не збігатися з інтересами української влади.
"Кластери" для Єрмака
Минулого тижня російський "Комерсант" опублікував проект "кластерів" - тобто кроків від представників Франції та Німеччини, націлених на прогрес в реалізації Мінських угод. За версією видання, європейські партнери України запропонували легалізувати "народну міліцію" бойовиків, організувати "спільне патрулювання" території ОРДЛО бойовиками і українськими військовими, а також провести вибори на окупованому Донбасі до передачі Києву контролю над кордоном.
"Така послідовність кроків (спочатку вибори, а потім передача кордону) не суперечить Мінським угодами. Проблема саме в тому, що ми їх підписали, але вони нам не вигідні. У них мова йде про вибори до передачі контролю над кордоном. Проблема саме в цій пастці. Україна підписала угоду. Відмовитися від них ми не можемо, щоб нас не звинуватили в зриві мирного процесу, а й виконувати угоди побуквенно не хочемо, оскільки це загрожує серйозними проблемами", - говорить "Апострофу" політичний експерт Українського інституту майбутнього Ілія Куса.
З точки зору інтересів України, подібні "кластери" - капітуляція в чистому вигляді. Частково рятує ситуацію те, що пропозиції німців і французів були лише основою для розробки окремого українського і російського планів, які, за версією видання, були запропоновані в лютому. Російський і український плани деталізували франко-німецький "кластери". Причому, Київ змінив послідовність кроків реалізації, а також відмовився використовувати вираз "особливий статус" при описі політичних перспектив реінтеграції ОРДЛО.
Коли "Комерсант" опублікував матеріал, частина українських спостерігачів припустила, що це - чергова російська "качка", мета яких підірвати довіру Німеччини, Франції та України. Андрій Єрмак своєю заявою підтвердив, що франко-німецькі "кластери" мали місце.
"Позитивний момент полягає в тому, що опублікований матеріал підтверджує мою попередню заяву, яка чомусь була поставлена під сумнів представниками Росії. Я нагадаю, що говорив про те, що план мирного врегулювання, створений на базі німецько-французького проекту і доопрацьований українською стороною, лежить на столі у російської делегації", - заявив глава ОП в одному з інтерв'ю.
"Київ і Москва брешуть один одному"
З огляду на, що франко-німецькі ініціативи передбачають активізацію "Мінського процесу" за рахунок інтересів України, то інших "позитивних моментів" в них не спостерігається. Як наполягає Андрій Єрмак, російська влада, "зливши" в ЗМІ пропозиції європейців, "порушили існуючу етику внутрішніх домовленостей". Росіяни відповіли Києву атакою під Шумами, видавши керівнику ОП дзвінкий ляпас.
"Мета плану ("кластерів", запропонованих німцями і французами, - "Апостроф") - суто технологічна. Париж і Берлін намагаються уникнути війни і показати всередині своїх країн результат у зовнішній політиці. Київ подав свої зауваження до цих "кластерів". Андрій Єрмак сказав, що саме в цьому полягає спільний україно-німецько-французький план, який подали на розгляд росіянам. Тепер він робить вигляд, що РФ цей план відкидає, хоча сама Україна в реальності його не підтримує. РФ і ОРДЛО подали свої зауваження, що не розглядаються Києвом. Всі сторони намагаються один одного переграти, постійно одна одній брешуть, публічно займаючи одну позицію, а не публічно - іншу", - пояснив у розмові з "Апострофом" керівник Українського інституту політики Руслан Бортник.
Дипломатичний тупик
Київ і Москва опинилися в глухому куті саме тому, що кожна сторона по-своєму трактує політичну частину "Мінська" і також переговорний формат. Україна зацікавлена обговорювати політичні питання в рамках Нормандського формату, де можна досягти угод на рівні глав держав. РФ, постійно називаючи себе "лише посередником", навмисно намагається затягнути всіма політичними питаннями в ТКГ, посадивши Київ на "прямі переговори" зі своїми маріонетками.
Так звана "консультаційна рада", яку обговорювали Андрій Єрмак і Дмитро Козак, планувалася як додатковий майданчик по "діалогу" з бойовиками. Вкрай ризикована для України "рада" не виникла; але Кремль і далі буде нав'язувати Києву "прямі переговори", продовжуючи обстріли і вбивства українських громадян. Недавні атаки бойовиків під Шумами - типовий приклад такої тактики.
Як повідомив 30 березня представник України в ТКГ, журналіст Сергій Гармаш після засідання робочої групи ТКГ, представники ОБСЄ абсолютно навмисно садили за стіл переговорів представників так званих "ДНР-ЛНР".
"Сьогодні було унікальне засідання робочої групи з політичних питань ТКГ. Перші чотири години переговори йшли у вигляді двосторонніх консультацій модератора від ОБСЄ з представниками сторін в двосторонньому форматі. Потім, приблизно півгодини, була "неофіційна інформаційна зустріч" офіційних представників делегацій. І тільки останні півгодини - проходило офіційне засідання робочої групи. Головний підсумок - переговорний процес не зірвано. Хоча на сьогоднішній день у мене є вже чітка впевненість, що всі зусилля російської сторони спрямовані не на мирне врегулювання конфлікту, а на створення умов, коли у нас здали б нерви і ми перші вийшли з переговорів. Ніколи! Ніколи ми не дамо можливості Росії звинуватити нас у зриві процесу до якого прив'язані санкції проти РФ! І важливий момент: і в двосторонніх консультаціях з модератором, і на неофіційній нараді представників делегацій брали участь так звані "представники ОРДЛО" з російськими паспортами. Тобто, ОБСЄ самовільно, в порушення Мінських угод, порушило тристоронній формат переговорів, наділивши статусом делегацій/сторін переговорів запрошених (до речі, до сьогоднішнього дня не зрозуміло - ким) з ОРДЛО російських громадян", - зазначив Гармаш.
"Києву спочатку слід було жорстко встановити, що в ТКГ обговорюються питання безпеки та гуманітарні теми. Поки припинення вогню повноцінно не працює, говорити про реалізацію політичної частини "Мінська" немає сенсу. Всю політику слід було винести в "Нормандський формат". Замість цього ми маневрували, і лише в цьому році почали натякати на такий сценарій, розраховуючи на участь США в "нормандської форматі", - говорить Ілія Куса.
"Нормандський прорахунок" Єрмака
Участь американців в "нормандському форматі" в нинішніх умовах є малоймовірною, незважаючи на те, що нова адміністрація Джо Байдена проголосила курс на "повернення" Вашингтона в глобальну політику після "ізоляціоністів" Дональда Трампа. До того ж проти участі американців в цьому форматі висловлюється Росія.
"Під час перебування Курта Волкера спецпредставником Держдепу по Україні, США за допомогою човникової дипломатії впливали на переговорний процес в "Нормандії". Джо Байден, скоріше за все, повернеться до про-активної позиції США по створенню додаткових переговорних майданчиків, але говорити про їх прямому залученні в "нормандський формат" немає сенсу. В тому числі, тому що у Києва немає політичної волі для модифікації цього майданчика, а у європейців - немає особливого бажання", - сказав "Апострофу" керівник Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
Якщо в ОП розраховували розморозити переговорний процес по Донбасу за допомогою залучення США в "Нормандський формат", то на Банковій прорахувалися. Історія з "кластерами" і загибель українських військових під Шумами - проміжний підсумок діяльності Андрія Єрмака, який перетягнувши на себе "напівпрезидентські" повноваження, намагався самостійно "рулити" зовнішньою політикою, але, схоже, ризикує провалити весь цей напрямок.