Переговори з нульовим результатом, які завершились 28 лютого на білорусько-українському кордоні, змушують всерйоз замислитись над історичними паралелями з часами Другої світової війни, а конкретніше – замахом на Гітлера, що став відомим завдяки полковнику Вермахту Клаусу фон Штауфенбергу і виявився, на жаль, невдалим. Про те, чого чекати від російського суспільства, та як реагуватиме на війну в подальшому росполітикум, "Апострофу" розповів політолог Євген Магда.
Чи є в оточенні Путіна хтось на кшталт полковника фон Штауфенберга і адмірала Канаріса - ми дізнаємося тільки в разі екстремального розвитку подій, я в цьому практично переконаний. Треба розуміти, що гра Путіна з ядерною зброєю не від хорошого життя, так само, як і його недавнє звернення до українських військовослужбовців із закликом до військового перевороту.Він наче намагався втілити в життя тезу про українську хунту, яку дуже активно просував. Але це. знову ж одна зі спроб створення альтернативної реальності, якої немає насправді.
Беручи активну участь в інформаційній війні проти Росії на нинішньому етапі, я би не поспішав говорити, що ми в ній виграємо, але щонайменше не програємо. Тому що Росія не може переконати Захід, що Україна на неї напала. Також Захід не вірить, що ми готувалися до нападу на "ЛДНР", коли понад 150 тисяч російських військових були зосереджені на наших кордонах.
Наразі спостерігаю, що низка анонімних Телеграм каналів, про як писало, зокрема, СБУ, займаються елементарним перекручуванням фактів, що є типово пропагандистською методою, в якій немає практично нічого нового.Це свідчить про те, що Росії не вдається нав’язати нам свої наративи. У неї не знайшлося, в Україні майданчика, який би став символом української політичної еліти і був би альтернативним діючій українській владі. Їм дуже прикро, що в нашій країні немає суперкритичних щодо Володимира Зеленського настроїв. Разом з тим, зараз є очевидний мораторій на активну критику влади, протистояння влади і опозиції - думаю, що Росія за допомогою своїх проксі всередині нашої політичної еліти буде намагатися цей баланс порушити і зруйнувати нас зсередини.
Цікаве питання - на скільки часу вистачить потужності російської дурман-машини. В Росії може накластися один на один два фактори. По-перше, це більше 5 тисяч убитих, які так чи інакше будуть повертатися додому в трунах. Незважаючи на багатомільйонне населення Росії - це виклик По-друге, труни будуть супроводжуватися погіршенням економічного стану - неможливості з розрахуватися за товари, в різкому стрибку курсу долара, браку можливості якось виправити ситуацію на власний розсуд. До речі, ми бачимо, що деякі депутати КПРФ вже виступили проти війни в Україні. Це, на хвилиночку, комуністи, які завжди були авангардом інформаційної пропаганди Кремля. Абсолютна невипадковість, бо вони відчувають зміну політичної кон’юнктури і намагаються в цій ситуації себе зберегти.
Разом з тим, нинішня позиція Олександра Лукашенка свідчить, що Путін його тримає навіть не за повідець, а за ошийник.Білорусь стоїть перед серйозною загрозою. Їх армія вперше за роки незалежності може взяти участь у реальних бойових діях, і це буде очевидно несправедлива війна, яка може призвести до дуже серйозних змін у геополітичному рівнянні в Центральній Європі.
