Центральна виборча комісія (ЦВК) пропонує виділити з державного бюджету майже чотири з половиною мільярди гривень на парламентські і президентські вибори в 2019 році. У ЦВК одразу ж пояснили цю величезну цифру тим, що за останні роки ціни на всі послуги зросли. На що планують витратити цю суму і чому в передвиборний період всі необхідні товари закуповуються без тендерних процедур, розбирався "Апостроф".
ЦВК, яка так і не змогла оновитися, вирішила не сидіти склавши руки. І вже зараз почала підготовку до президентських і парламентських виборів 2019 року. Перший крок - підрахунок витрат на забезпечення виборчого процесу. Відповідно до підрахунків ЦВК, на вибори президента з бюджету потрібно виділити майже 2,4 млрд грн, а на парламентські - приблизно 2 млрд грн. Загальна сума, яку просять у Центрвиборчкомі, практично співмірна всім витратам України на забезпечення охорони здоров'я протягом першого півріччя 2018 року (5317,3 млн грн).
"Наші пропозиції щодо бюджетного фінансування виборчого процесу формувалися, виходячи з норм закону. Ми не брали цифри зі стелі. В законі розписані ті чи інші процедури, які передбачають фінансування. Наприклад, ми формуємо окружні і дільничні виборчі комісії (ОВК та ДВК). Нам потрібно оплатити заробітну плату їх членам, залученим фахівцям. Необхідно забезпечити комісію всім необхідним: канцелярським приладдям, зв'язком, транспортом тощо", - розповів "Апострофу" заступник голови ЦВК Андрій Магера.
На президентські вибори Фонд оплати праці, на думку членів ЦВК, повинен скласти близько 1,5 млрд грн. Ця сума ділиться на два тури виборів. На парламентські вибори витрати трохи менші - 1,1 млрд грн.
Читайте також: "Чорна готівка" і гроші з кишень українців: за що живуть партії в Україні
Виходячи зі своїх розрахунків, в ЦВК пропонують за час проведення загальнонаціональних виборів витратити на:
- купівлю канцелярії - 85,2 млн грн;
- оплату послуг зв'язку для членів комісій - 62 млн грн;
- надання транспорту для членів комісій - майже 200 млн грн;
- виготовлення вивісок, печаток для ОВК і ДВК - 24 млн.
"Крім того, з держкоштів оплачується агітація кандидатів (і на парламентських, і на президентських виборах, - "Апостроф") на телебаченні, радіо, у пресі", - зазначає Магера. На це піде близько 37,5 млн грн.
У ЦВК звертають увагу - ці суми є тільки на папері. У реальності їх може і не бути. Кабінет міністрів, який займається формуванням держбюджету на 2019 рік, цілком може урізати витрати на вибори.
Проте, крім вельми вражаючих сум, закладених в проект Центрвиборчкому, виникло ще одне важливе питання: хто і як буде оприбуткувати ці кошти? Справа в тому, що оплату всіх послуг в ході виборчого процесу можна буде проводити без тендерних процедур. Наприклад, члени ОВК зможуть самостійно вирішувати, у кого купувати канцтовари і з ким укладати договір про надання транспортних послуг. Фактично, вони отримують повну свободу дій з розпорядження державними коштами. І це незважаючи на те, що в Україні є працююча система ProZorro...
Справа в тому, що українське законодавство дозволяє співробітникам виборчих комісій не відволікатися на тендери. "Закупівля товарів, оплата робіт, послуг для підготовки і проведення виборів Президента України під час виборчого процесу здійснюються виборчими комісіями за рахунок коштів Державного бюджету України без застосування тендерних (конкурсних) процедур в порядку, встановленому Центральною виборчою комісією", - йдеться в законах про вибори президента і народних депутатів.
Читайте також: Момент істини для леді Ю: хто веде Тимошенко в президенти
Магера запевняє, що якби не було цієї норми, ЦВК просто не встигла б провести необхідні процедури із закупівлі до, наприклад, президентських виборів, які відбудуться 31 березня. Він пояснює це тим, що держбюджет буде прийнятий під кінець грудня, але необхідні кошти будуть виділені пізніше. І часу на проведення відповідних процедур через ProZorro вже не залишається.
Цікаво, що про цю крамольну деталь розподілу коштів в ручному режимі не знав навіть заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов - головний лобіст відкритих держзакупівель.
"Норми про можливість обійти тендер немає в самому законі "Про державні закупівлі". Тому ЦВК не повинна порушувати законодавство", - заявив Нефьодов "Апострофу". За його словами, якщо закон про тендери прийнятий пізніше, ніж закон про вибори, то він повинен бути в пріоритеті. Зазначимо, що подібні судження чиновника з Кабміну є спірними - кожен закон в Україні обов'язковий до виконання безвідносно до часу його прийняття. Ситуація, що склалася, схоже, демонструє наявність серйозної юридичної колізії. Але Нефьодов з цим не згоден.
Він попередив ЦВК, що будь-які закупівлі без тендерів - це кримінал. У комісії апелюють до закону про вибори президента і ВР. "Або ж нехай нам пояснять процедуру в такому випадку", - відреагували в ЦВК на заяву Нефьодова, додавши, що вони не ігнорують тендери, коли цього вимагає закон.
У Верховній Раді схиляються до позиції Центрвиборчкому. "Щоб провести тендерну процедуру, необхідно мати час і знання у членів комісій для проведення тендерів. За місяць до виборів вони просто не встигнуть їх провести. Може хтось і закупить канцтовари у свого кума. Але, щоб ви розуміли, в селах і райцентрах вибір постачальників послуг невеликий. Може якісь зловживання і є. Але їх виявляти повинен Держфінмоніторинг", - прокоментував "Апострофу" нардеп від "Блоку Петра Порошенка", а в минулому голова правління "Комітету виборців України" Олександр Черненко.
Представник провладної коаліції додав, що в цій ситуації "ніякої проблеми не бачить".
Поки ж одні політики закривають очі на суперечливе законодавство, а інші сперечаються про те, який закон у нас пріоритетний, чотири з половиною мільярди гривень з високою часткою ймовірності підуть в ЦВК і ОВК, де будуть "розпиляні" на розсуд кожного, хто отримає до них доступ...
