19 липня розпочався дводенний візит прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана у Брюссель. Глава українського уряду зустрінеться з президентами Європейської Комісії та Європейської Ради Жан-Клодом Юнкером і Дональдом Туском, а також іншими європейськими чиновниками високого рангу. Раніше на прес-конференції в Києві єврокомісар з питань розширення та європейської політики сусідства Йоханнес Хан стверджував, що найпізніше в жовтні ЄС прийме остаточне рішення з питання безвізового режиму для України. Якраз за отриманням гарантій візової лібералізації і відправився до Брюсселя Володимир Гройсман. Експерти-міжнародники попереджають, що обіцянки і в цей раз можуть бути порушені. Втім, зміна ставлення ЄС до Туреччини після останніх подій у цій країні може і підвищити шанси України.
Сьогодні, 19 липня, прем'єр-міністр Володимир Гройсман вирушив з дводенним робочим візитом до Брюсселя. Програма візиту передбачає зустрічі з президентом Європейської Комісії Жан-Клодом Юнкером, головою Європейської Ради Дональдом Туском, іншими високопоставленими європейськими чиновниками: віце-президентом Єврокомісії з питань Енергетичного Союзу Марошем Шефчовичем, головним європейським дипломатом Федерікою Могеріні, комісаром ЄС з питань торгівлі Сесілією Мальмстрем, комісаром ЄС з питань розширення та європейської політики сусідства Йоханнесом Ханом і президентом Європейського інвестиційного банку Вернером Хойером. Говорити будуть, як раніше заявив сам український прем'єр, про двосторонні відносини та безвізовий режим для України. Гройсман розповів, що хоче почути від європейських партнерів чіткий сигнал про поглиблення співробітництва і гарантії запровадження візової лібералізації вже в цьому році.
В ході свого недавнього візиту в Україну єврокомісар Йоханнес Хан в черговий раз запевнив, що остаточне рішення щодо візової лібералізації для України буде прийнято восени — не пізніше жовтня. Комітет у закордонних справах Європарламенту, який не є профільним, 7 липня рекомендував якомога швидше надати громадянам України, Грузії і Косово безвізовий режим. Тоді за "безвіз" ЄС з Україною проголосували 42 парламентаря, прихильниками введення безвізового з Грузією виявилися 43 євродепутата, а з Косово — 38.
З точки зору процедури, навіть при сприятливому розкладі, якщо намічена на 5 вересня доповідь у профільному комітеті Європарламенту відбудеться, жовтень не буде однозначним дедлайном для завершення процедури. За словами доповідача з цього питання Марії Габріель, поправки в проект документа будуть прийматися до середини місяця, потім комітет з питань громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ повинен затвердити доповідь. Потім повинно пройти голосування в Европарламенті, а ще пізніше доведеться віддати свої голоси, причому необхідний консенсус міністрів країн-членів у Раді ЄС. І тільки після цього відводиться 20-денний строк, протягом якого рішення слід реалізувати на практиці. Тому навіть при наявності політичної волі і консенсусу весь процес може затягнутися до грудня.
Окремо від трійки Україна-Грузія-Косово Брюссель розглядає надання "безвіза" Туреччині. Але останні події, схоже, перекреслили будь-які перспективи для Анкари. Хоча ті, треба сказати, і так здавалися примарними. Єврокомісар по цифровій економіці і суспільству Гюнтер Еттінгер сумнівається, що Анкара в цьому році отримає безвізовий режим. Головна причина - невідповідність принципам верховенства права, врозріз з якими йдуть масові посадки суддів, чиновників і військових в Туреччині, що послідували за спробою перевороту. Торкнулася у своїй заяві теми відносин ЄС з Туреччиною і канцлер Німеччини Ангела Меркель. Вона застерегла, що відновлення в Туреччині смертної кари як міри покарання покладе край усім розмовам про вступ цієї країни до Євросоюзу.
На відміну від України, Туреччина виконала не всі вимоги для введення "безвіза". Зокрема, Брюссель отримав відсіч президента Ердогана в питанні зміни антитерористичного законодавства. На думку деяких експертів, відмова європейців від швидкого введення безвізового режиму для Туреччини може допомогти іншим претендентам отримати лібералізацію.
Правда, елемент непередбачуваності вносить інший аспект: наскільки зацікавленою в "безвізі" буде Анкара. Ердоган неодноразово заявляв, що Туреччина не буде йти на поводу у Брюсселя заради безвізового режиму. Остаточний зрив діалогу з цього питання може нашкодити стратегії стримування мігрантів на турецько-грецькому кордоні, яку просуває Брюссель. Поки що статистика говорить, що результати є: потік через Егейське море істотно впав з квітня, хоча загальна кількість нелегальних в'їздів у першому півріччі і більша, ніж у 2015 році. Якщо уряд Туреччини захоче "помститися" Брюсселю, і потік мігрантів на цьому напрямку зросте, ЄС під приводом непередбачених обставин знову може поставити на паузу процес надання безвізового режиму Україні, Грузії та Республіці Косово.
"Схоже, безвізовий режим дійсно стане найгучнішою темою візиту української урядової делегації до Брюсселя, — сказав "Апострофу" директор Центру досліджень міжнародних відносин Микола Капітоненко. — Хоча, враховуючи питому вагу ЄС у зовнішній торгівлі України (а там він впевнено посідає перше місце) головними питаннями повинні були б стати торговельно-економічні питання. Для нас найважливішим у відносинах з ЄС є реалізація всього того потенціалу, який наданий Угодою про асоціацію. Проблеми, що випливають з результатів нідерландської референдуму, та шляхи їх вирішення – пріоритетне питання. Нам вкрай важливо мінімізувати втрати і зберегти дух угоди про зону вільної торгівлі, тому що тут – наша справжня європейська перспектива. Енергетика – ще один вкрай важливе напрямок."
Капітоненко скептично ставиться до перспектив отримання безвізового режиму, який Україна "вперто ставить на перше місце". І зазначає, що події в Туреччині не йдуть на користь. "Давати його нам не дуже хочуть, відмовляти напряму теж не можуть, тому вже не перший рік вирішення цього питання відкладається під різними приводами. Наростання нестабільності на кордонах ЄС працює проти нас, як і можливі складнощі в Туреччині. В черговий раз можна сподіватися, що безвізовий режим дадуть нам до кінця року, але ймовірність такого розвитку подій я б оцінив у 35-40%", — сказав експерт.
Аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Євген Ярошенко називає візит Гройсмана значущим для безвізового режиму: "У вересні профільний комітет повинен розглянути заявку України і Грузії. Зараз як раз період "постбрексітного синдрому", і візит Гройсмана покликаний нагадати європейцям про безвізовий режим для України, незважаючи на те, що у них є "більш важливі справи."
Ярошенко вважає, що питання безвізового режиму для Туреччини у зв'язку з останніми подіями і можливим зняттям заборони на смертну кару якщо і не скасовується, то надовго знімається з порядку денного ЄС, що може відкрити додаткові перспективи для України. "Придушення заколоту свідчить, що Туреччина може бути не тільки транзитною країною, але і країною походження мігрантів. Це робить міграційну угоду приреченою, і тоді про безвізовий режим з Туреччиною і мови бути не може. Для України ця ситуація неоднозначна. З одного боку, це спростить отримання візової лібералізації для України. Тому що сама ідея тимчасового призупинення дії безвізового режиму з'явилася якраз через Туреччини. Виключення Туреччини зі списку повинно полегшити шлях до візових поступок для України і Грузії. Досить висока ймовірність, що ми отримаємо безвізовий режим без впровадження цього механізму призупинення. З іншого боку, саме питання безвізового режиму і надалі не буде головним питанням порядку денного — європейці бояться, щоб Туреччина не повторила шлях Сирії".
