12 липня у Польщі пройшов другий тур президентських виборів. Він підбиває підсумки президентської кампанії, яка активно тривала із середини лютого цього року і була одною з найбільш неоднозначних за часи незалежності країни. Національні екзитполи показали, що в другому турі чинний президент країни Анджей Дуда набирає 51% відсотків голосів, а за президента Варшави – кандидата від опозиційної партії "Громадська платформа" Рафала Тшасковського віддали голоси – 49% виборців. Однак битва ще не закінчилася і, ймовірно, триватиме навіть після оголошення остаточних результатів. Явка виборців становила 68,9% - найвищий показник серед парламентських, президентських і місцевих виборів з 1989 року. В чому особливість нинішніх президентських виборів у Польщі і як вони можуть вплинути на відносини Варшави із Москвою, західним світом та Україною, розбирався журналіст "Апострофа" Дмитро Малишко.
Багатостраждальні вибори
Через пандемію COVID-19 правила виборів кілька разів змінювалися. Наприклад, наприкінці березня ухвалили поправки до Виборчого кодексу, які дають людям змогу голосувати поштою. Перший тур мав відбутися 10 травня, але його перенесли на 28 червня. Тоді ж "Громадська платформа" замінила свою кандидатку на виборах - Малгожату Кідава-Блонську– на активного та оптимістично налаштованого і більш харизматичного Тшасковського.
День голосування у другому турі пройшов в санітарному режимі - на дільницях обов'язковий масковий режим. Через дотримання голосувальниками самодистанції, черги до дільниць розтягнулися на десятки метрів.
У першому турі ніхто з кандидатів не набрав понад 50%: Дуда взяв 43,5% голосів, а за Тшасковського проголосували 30,46%. У другому турі Тшасковський отримав додатокові голоси. В результаті різниця між кандидатами виявляється мізерною, що не виключає судові тяжби. Тож епопея з виборами днем голосування, скоріш за все, не закінчиться.
Перемога товщиною з вафлю
Саме так – wafer-thinlead – охарактеризувало результати перших польських екзитполів британське видання The Guardian. Відповідно до них, Дуда набрав 51% відсотів голосів, Тшасковський – 49%. Але ж ці результати не остаточні. Чекаємо на заяву ЦВК.
У Тшасковського останнім часом був помітний, як кажуть у Польщі, "тренд" – тобто кількість прихильників зростала. При цьому букмекери давали найбільші шанси на перемогу Дуді. А от соціологи і аналітики схилялися до перемоги Тшасковського. І всі сходилися на тому, що різниця між ними буде невелика, можливо навіть кілька десятків тисяч голосів.
"Якщо переможе Дуда, лишиться статус-кво. Це не дуже цікаво для України, оскільки Польща зіпсувала стосунки з усіма своїми сусідами. Зміни можуть бути хіба що на гірше", - розповів "Апострофу" шеф-редактор польського офісу видання Politico Міхал Бронятовський.
Він пояснив, що Дуда і сформований його партією "Право і справедливість" (ПіС) уряд не має чисто зовнішньої політики – вона вся ґрунтується на тому, що відбувається всередині Польщі. При тому і сам діючий президент Польщі, і його соратники підігрівають протистояння як з Україною і Росією, так і з Німеччиною.
"Націоналістичні рішення нинішнього керівництва під лозунгом "бий німця", "вони (німці) хочуть нас знищити" забезпечують мобілізацію населення – таку ж саму, яка була у Путіна після анексії Криму, - пояснює Бронятовський. - Те ж саме стосується й України. У Польщі зараз немає жодної конструктивної зовнішньої політики, спрямованої на Схід", - додає він.
"У Польщі є люди, які досі не люблять Німеччину після Другої світової. Крім того, Берлін часто дійсно не чує своїх союзників. Ну і завжди вигідно показати своїх противників, як пронімецьку партію", - коментує популярний у Польщі політичний журналіст Dziennik Gazeta Prawna Міхал Потоцький.
Міжнародними відносинами Польщі керує не президент, як в Україні, а МЗС. Воно лише погоджує свою позицію із лідером країни. Але саме президент призначає послів до інших країн.
"Однак нинішній міністр зовнішніх справ – ніхто. Дуда навіть не взяв його із собою, коли літав до Вашингтона", - додає Бронятовський.
"Якщо переможе Дуда і на виборах у США переможе Дональд Трамп, то їх міцні зв'язки збережуться. ПіС і надалі залишаться дуже проамериканською партією, навіть якщо у деяких ситуаціях буде іти проти Європи", - каже Потоцький.
Чого можна було очікувати від Тшасковського
Тшасковський був депутатом Європарламенту VII скликання, французькою і англійською розмовляє вільно, говорить також російською.
"У нього будуть кращі відносини із Парижем і Берліном, що опосередковано важливо і для України. Бо якщо виникне щось подібне до захоплення українських катерів у Чорному морі, то у Польщі буде більше можливостей лобіювати український інтерес у найпотужніших європейських країнах", - вважає Потоцький.
"Мені здається, за Тшасковського відносини Варшави і Києва були б більш цивілізованими, - говорить Бронятовський. - Я не уявляю, що він би не поїхав на інавгурацію президента Зеленського, як це зробив Дуда. У Польщі мільйон, а дехто каже – два мільйони, українців. І не мати відносин із Києвом – це навіть гірше, ніж дурість".
"У Дуди більш принципова позиція щодо УПА, Волинської трагедії тощо. Тшасковський був би м’якший. Але у Зеленського немає великого інтересу до історії, тож цю тему поки і так зняли з порядку денного", - вважає Потоцький.
Однак обоє кандидатів у польські президенти виступають за підтримку України проти російської агресії, економічну співпрацю і спрощення умов для заробітчан.
Що ж до відносин із Росією, то їх налагодження не можливе, поки цього не хоче Кремль, кажуть експерти. Хто б не переміг. Наприклад, Тшасковський заявив, що вважає "Північний потік-2" небезпечною для Варшави ініціативою, підтримуватиме купівлю скрапленого газу із США і будівлю газопроводу Baltic Pipe з Норвегії. Такі ініціативи будуть корисними також для енергетичної незалежності Білорусі й України.
Один із головних конфліктів між Дудою і Європою зараз – судова реформа, яку в ЄС розцінюють як замах на демократію. Тшасковський зможе накладати вето на популістські "реформи" партії "Право і справедливість", вважають опитані "Апострофом" експерти.
Протистояння розгорнеться і за право вибудовувати відносини із Заходом. Тшасковський, на відміну від Дуди, говорить про Німеччину як про сусіда і члена НАТО. Він закликає до союзу із Берліном, що допомогло б лобіювати польські інтереси.
"Може бути щось схоже на "війну за літак" між Тимошенко і Ющенком", - жартує Потоцький. Особливо варто зважати, що Тшасковського пов'язують із колишнім польським прем'єром і екс-президентом Ради Європи Дональдом Туском. А той є доволі контраверсійною фігурою у себе на батьківщині.
Польське суспільство розділене. І це небезпечно
Результати президентських виборів свідчать про високу поляризованість польського суспільства. Однак перемога з результатом близько 50% - це не новина для Польщі.
"Між собою зараз борються дві Польщі. Одна дивиться у ліберальний світ, вона більш відкрита. А інша – консервативна, прив'язана до традицій Польша. У консерваторів багато псевдопатріотичних лозунгів, антикомуністичних, які не мають уже жодного сенсу ", - пояснює Бронятовський.
"У такому конфлікті між "ПіС" і "Громадянською платформою" ми живемо уже 15 років. Але такого високого рівня політичного протистояння ще не було. Це небезпечно, бо це розриває польську національну спільноту. Це небезпечно для країни, але політикам так легше боротися за голоси в ситуації такого чіткого розподілу – ти за або проти", - вважає Потоцький.
При будь-якому результаті виборів, Польщу можуть чекати політичні мітинги й сутички, а якщо переможець отримає лише на кілька пару сотень тисяч голосів більше, то можлива і судова тяжба між кандидатами, каже Потоцький.
