Використання Росією інструментів інформаційного впливу як елементу гібридної агресії на міжнародній арені актуалізувало питання пошуку ефективних механізмів протидії розповсюдженню антиліберальних наративів російської пропаганди у країнах ЄС. Однак, протидія інформаційним загрозам тісно пов’язана з дотриманням базових цінностей ліберальної демократії, таких як свобода слова та плюралізм думок. Тому на відміну від відкритих фактів воєнної агресії РФ проти України у 2014 році, у відповідь на які ЄС, США та Україна запровадили персональні та секторальні економічні санкції, запровадження прямих обмежень чи заборон для діяльності окремих медіа у відповідь на факти інформаційної агресії не стали ключовим інструментом протидії наративам російської пропаганди серед країн ЄС. Натомість, для ліберальних демократій більш властивим є посилення незалежності ЗМІ, збільшення відповідальності медіа за розповсюдження fake news та спростуванні дезінформації.
Для протидії дезінформаційній кампанії РФ, у 2015 році в ЄС була створена оперативна робоча група зі стратегічних комунікацій Європейського Союзу — East StratCom Task Force. До основних функцій цієї групи увійшло:
·роз'яснення ключових аспектів політики Європейського Союзу, створення його позитивного іміджу та протидія дезінформації;
·ефективна комунікація та просування політики ЄС щодо Східного партнерства;
·загальний розвиток медійного простору в країнах Східного партнерства та країнах-членах ЄС, що передбачає сприяння незалежності ЗМІ;
·вдосконалення механізмів, що уможливлюють передбачення, оцінку та реагування ЄС на дезінформацію, яка поширюється зовнішніми акторами;
·надання інформаційної підтримки делегаціям ЄС в Азербайджані, Вірменії, Білорусі, Грузії, Молдові, Україні;
Крім того, оперативна група випускає щотижневий Огляд дезінформації на сайті . На даному ресурсі публікуються результати факт-чекінгу інформаційних повідомлень, що розповсюджуються у медіа та соціальних мережах на території країн ЄС.
У квітні 2016 року Єврокомісія ухвалила "Спільні принципи протидії гібридним загрозам — відповідь Європейського Союзу" (Joint Framework on countering hybrid threats a European Union response):
·У Спільних принципах наголошується на необхідності вироблення державами-членами узгоджених механізмів реалізації стратегічних комунікацій для протидії дезінформації та публічного викриття гібридних загроз.
·У документі зазначається, що важливо захищати об’єкти критичної інфраструктури (наприклад транспорт і телекомунікації), оскільки гібридні атаки можуть призвести до серйозних економічних або соціальних порушень.
·Документ визначає, що діяльність у сфері стратегічних комунікацій передбачає тісну взаємодію з НАТО. Зазначається, що співпраця ЄС та НАТО дозволить обом організаціям більш ефективно реагувати на гібридні загрози.
·Також у документі стверджується, що провокатори можуть систематично поширювати дезінформацію, у тому числі в межах цілеспрямованих кампаній у соціальних мережах, прагнучи радикалізації окремих індивідів та дестабілізації суспільства.
·Стратегічні комунікації мають сповна використовувати соціальні медіа, а також традиційні візуальні, аудіо та інтернет ЗМІ.
У листопаді 2016 року Європейський парламент ухвалив Резолюцію "Стратегічні комунікації Європейського Союзу як протидія пропаганді третіх сторін" (EU strategic communication to counteract propaganda against it by third parties). Ключовими можна вважати наступні пункти цієї резолюції:
·У пункті 2 стратегічні комунікації та інформаційна війна визнаються не тільки зовнішнім аспектом ЄС, але й внутрішнім.
·У пункті 3 дезінформація та пропаганда визначаються складовими частинами гібридної війни.
·У пункті 6 підкреслюється, що "позитивні меседжі ЄС мають бути наступальними (offensive), а не захисними (defensive)".
·У пунктах 7-14 викладаються аспекти інформаційного впливу Росії. Зокрема, були викладені результати моніторингу та аналізу роботи окремих інституцій ("Россотрудничество") та телеканалів (RussiaToday, "Спутник").
·У пункті 25 Європарламент закликає інституції ЄС проводити моніторинг джерел фінансування антиєвропейської пропаганди.
·У пункті 26 Європарламент закликає інституції ЄС збільшити видатки на підтримку свободи ЗМІ у країнах-сусідах ЄС.
·У пункті 35 Європарламент підкреслює, що "розпалювання ненависті, насильства або війни не може "ховатися" за ширмою свободи висловлення думок".
·У пункті 39 Європарламент наголошує на існуванні різниці між пропагандою та критикою. Однак не розкриває ці поняття і не встановлює межі між ними.
У квітні 2017 року було ухвалено спільне рішення країн НАТО та ЄС створити Європейський центр протидії гібридним загрозам (The European Centre of Excellence for Countering Hybrid Threats). Метою функціонування Центру була визначена протидія новим загрозам, спрямованих на дестабілізацію ситуації в європейських країнах. Безпосередня діяльність Центру спрямована на проведення досліджень, аналіз гібридних загроз та методів боротьби з ними; організацію спільного навчання для країн-учасниць; проведення консультацій на стратегічному рівні між учасниками ЄС та НАТО, залучення до діалогу урядових та неурядових експертів.
Однак, запровадження таких кроків з боку ЄС виявилося недостатньо ефективним, адже РФ продовжила використовувати інструменти гібридної агресії для втручання у внутрішні справи ЄС та її окремих країн-членів. Так, після фактів інформаційного впливу РФ на проведення референдуму про членство Великобританії у ЄС, спроб зірвати ратифікацію Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС, Росія активно використовувала методи гібридного впливу під час виборів до Європейського парламенту у 2019 році.
У жовтні 2019 року Європейський парламент ухвалив резолюцію про дезінформацію і зовнішнє втручання у вибори до Європарламенту. Зокрема, у резолюції наголошується на фактах втручання іноземних держав у внутрішні справи ЄС шляхом фінансування європейських політичних партій. На думку євродепутатів, ключова роль у цьому належала саме РФ, оскільки було зафіксовано майже тисячу (998) випадків розповсюдження дезінформації з боку Росії. Крім того, у резолюції наголошується на необхідності посилення законодавчих рамок для попередження гібридних загроз.
У грудні 2020 року Європейська комісія презентувала "План дій щодо європейської демократії" (European Democracy Action Plan). Так, План дій визначає заходи, які мають бути реалізовані до 2023 року, для сприяння вільним та чесним виборам, зміцненню свободи ЗМІ та протидії дезінформації.
Так, у межах промоції вільних та чесних виборів Європейська Комісія планує розробити та імплементувати нове законодавство щодо прозорості спонсорування політичної реклами, а також оновити законодавство щодо фінансування європейських політичних партій. Крім того, Єврокомісія планує запустити оперативний механізм, який підтримуватиме ефективні та своєчасні обміни з питань, пов'язаних з цілісністю виборів, таких як кібербезпека виборів.
Для посилення незалежності ЗМІ та плюралізму Європейська Комісія планує оновити рекомендації щодо забезпечення безпеки діяльності представників ЗМІ, збільшити фінансування проектів правової та практичної допомоги журналістам в ЄС та інших країнах. Окрема увага також приділяється необхідності забезпечення прозорості структури власності медіа та розміщення державної реклами у ЗМІ.
Для посилення протидії дезінформації Європейська Комісія спрямовуватиме зусилля для перегляду Кодексу практики дезінформації (Code of Practice on Disinformation) у систему регулювання зобов'язань та підзвітності Інтернет-платформ відповідно до майбутнього Закону про цифрові послуги (Digital Services Act). У цілому, Європейська Комісія має на меті запровадити інструменти, які б дозволили збільшити відповідальність медіа та бенефіціарів інформаційних кампаній за розповсюдження дезінформації.
Аналізуючи перелік запроваджених у ЄС механізмів протидії дезінформації, зокрема і антиліберальних інформаційний кампаній, можна дійти висновку, що політика ЄС у цій сфері полягає у підтримці якісної журналістики, посиленні законодавчих норм щодо збільшення прозорості фінансування ЗМІ та політичних партій тощо. Натомість, навіть попри численні факти втручання РФ у внутрішньополітичні справи як ЄС в цілому, так і її окремих країн, у Європейському Союзі не розглядаються можливості примусового обмеження чи повної заборони діяльності окремих медіа, які системно розповсюджують дезінформацію. Такий підхід ЄС зумовлений критичною важливістю для інституції забезпечити дотримання базових цінностей демократії, таких як свобода слова. Крім того, можна наголосити на відносній інертності офіційної реакції ЄС на реальні загрози розповсюдження дезінформації та запровадженні ефективних механізмів протидії. Про недостатню ефективність відповідних дій з боку ЄС свідчить той факт, що іноземні держави, включно з Росією, продовжують здійснювати системні кампанії з дезінформації, зокрема і в період поширення пандемії COVID-19, що відзначали і у Європейській Комісії.
Для реагування на конкретні факти іноземного втручання у внутрішні справи іншої країни, зокрема і з використанням інформаційних кампаній, найбільш ефективним механізмом є запровадження санкцій відносно бенефіціарів таких інформаційних кампаній та окремих медіа-ресурсів, які були задіяні у таких кампаніях. Яскравим прикладом цього є запровадження санкцій США у 2021 році у відповідь на втручання у хід президентських виборів пов’язаних з РФ осіб. Однак, запровадження санкцій відносно медіа не розглядається країнами розвинутої демократії як основний інструмент протидії дезінформації, оскільки це неодмінно негативно позначається на дотриманні принципів свободи слова.
