"Веймарський трикутник" оживає. У Берліні відбулась зустріч лідерів Франції, Німеччини та Польщі. Емманюель Макрон, Олаф Шольц і Дональд Туск обговорили питання допомоги Україні у війні з російськими окупантами. Про що домовилися лідери троьох найбільших європейських держав - дізнавався "Апостроф".
За підсумками зустрічі є практичні результати - створення коаліції із озброєння дальньої дії. Також для закупівлі зброї для України буде використано заморожені російські кошти у Європі. Водночас, президент Франції заявив, що була узгоджена позиція не ініціювати ескалацію.
Читайте: Солдати в Україну? Два роки тому ми не вірили, що будуть танки - Макрон
"Ми будемо робити стільки, скільки потрібно, щоб росія не змогла виграти цю війну. Ми продовжуватимемо підтримувати Україну та її народ, скільки знадобиться. Але ми не ініціюватимемо ескалації", - сказав Макрон після зустрічі в Берліні.
Саме така домовленість стала компромісом між Макроном та Шольцом. І вона позначиться на подальшій старегії Євросоюзу щодо підтримки України.
Різні бачення
По суті, лідери Франції, Німеччини та Польщі на зустрічі представляли спектр думок у Євросоюзі щодо російської війни проти України. Та й між країнами "Веймарського трикутника" (неформальне міжнародне об'єднання Німеччини, Польщі та Франції, створене у 1991 році, - "Апостроф") залишається багато розбіжностей.
З одного боку Олаф Шольц. Німецький канцлер виступає за більш стриманий підхід. Німеччина зараз є другим за обсягами донором України, але не ризикує надавати зброю, яка може кардинально змінювати ситуацію на фронті. Мова насамперед про ракети Taurus.
Читайте: Бундестаг вкотре провалив голосування щодо ракет Taurus: чому Шольц проти передачі
З іншого боку Емманюель Макрон. Франція лише у другій десятці міжнародних спонсорів Києва за обсягом. Однак Франція поряд з Великою Британією вже надала ракети великої дальності SCALP і відкрито починає дискусії про розміщення військ в Україні. Та й загалом виступає більш агресивно.
"Для Макрона це ідея, яка розширює так звані червоні лінії союзників. Вона полягає в тому, щоб не обмежувати допомогу Україні снарядами або танками. В принципі це діалог на перспективу і сигнал для країни-агресора щодо того, що Захід налаштований достатньо рішуче. В цьому контексті позиція Шольца більш обережна", - пояснює "Апострофу" співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Михайло Пашков.
Всі ці відмінності щодо допомоги Україні стали актуальними відносно недавно. І накладаються на багато інших внутрішньоєвропейських справ - від енергетики, до екології та економічних питань.
Раніше існував неформальний розподіл. Німеччина відповідала у ЄС за економіку, Франція за оборону. У зовнішній політиці також був поділ по регіонах - Берлін більш активно діяв у Центрально-Східній Європі, Франція - на Півдні. Приміром, до неформальної сфери відповідальності Парижу належали Близький Схід та Середземномор’я.
Читайте: Має хороший політичний нюх: що означає заява Макрона про можливе відправлення військ до України
Розбіжності виникли протягом останніх місяців через низку причин: амбіції Макрона, зменшення ролі США у Європі через вибори, і зрештою, усвідомлення, що на російську агресію потрібно реагувати рішуче. Париж все активніше співпрацює з Молдовою, країнами Балтії, на Південному Кавказі, і звісно з Україною.
Туск-посередник
Виникає закономірне питання - а як тут опинився Туск, враховуючи катастрофічну ситуацію на українсько-польському кордоні і повну імпотенцію польського уряду у вирішенні цього питання.
Варто зазначити, що на початку тижня така тристороння зустріч взагалі не планувалася. Президент Франції планував зустріч лише з Шольцом. Та в останній момент Туск вирішив стати посередником між Шольцом та Макроном. Тим паче, що польський прем'єр має досвід дипломатичної, такг би мовити, діяльності (у 2014-2019 роках Туск був Головою Європейської ради, - "Апостроф").
"Це досвідчений польський і європейський політик. Він неодноразово знаходив компроміс між різними сторонами і багато чого зробив для європейської інтеграції України. Це може йому допомогти у посередництві", - каже "Апострофу" кандидат політичних наук, член-кореспондент Української академії геополітики та геостратегії Станіслав Желіховський.
Читайте: З Польщі депортували українських журналістів: розслідували торгівлю Варшави з Росією
І ще цікава деталь. Про рішення приєднатися до Макрона і Шольца Туск повідомив у вівторок 12 березня. Одразу після візиту до США разом з президентом Польщі Анджеєм Дудою.
"Для Туска тут є кілька завдань По-перше, трохи трансформувати свій бекграунд в зміцнення власної позиції і власного міжнародного авторитету. По-друге, це зміцнення діалогу з президентом Польщі. Там є певні розбіжності. Зовнішня політика може їх трохи об'єднати. Їх спільна поїздка до США - символічна. А з іншого боку, Польща теж намагається активуватися на європейському плацдармі, разом з Макроном виступати в ролі лідерів підтримки України. І впливати на Німеччину", - додає Михайло Пашков.
Ще один важливий нюанс - для Туска важливе відновлення конструктивних відносин із Німеччиною. Через потужну економічну складову - обсяги торгівлі між Варшавою і Берліном, а також наявні та майбутні німецькі інвестиції в Польщу.
"Ми повинні розуміти, що за урядування "Права і справедливості" відносини між Варшавою і Берліном значно охололи. Тож новий уряду Польщі має нагоду їх покращити", - зазначає Станіслав Желіховський.
Також вагомим є електоральний чинник.
"У Польщі "на носі" місцеві вибори, а потім європейські. Успішне посередництво може підняти його рейтинг ще більше. "Громадянська платформа" ітак зараз на першому місці за рейтингами, але в потилицю їй дихає "Право і справедливість". Тому, щоб мати більший відрив, Туск хоче показати, що він ефективний політик і залучити молодь та прогресивне населення великих польських міст", - додає Станіслав Желіховський.
Отже, через низку причин та обставин на рівні ЄС Польща залишається адвокатом допомоги Україні. Водночас, це не заважає Варшаві зволікати з вирішенням зернової проблеми і протестами фермерів на кордоні. Та попри це зустріч "Веймарського трикутника" показала позитивну динаміку. Зрештою, два роки тому Німеччина постачала Україні лише каски та бронежилети. Зараз же до України надходить і важка німецька зброя.
Читайте: ЄС знайшов ще 5 млрд євро на зброю для України: представники країн досягли згоди