RU  UA  EN

Пʼятниця, 22 листопада
  • НБУ:USD 41.00
  • НБУ:EUR 43.20
НБУ:USD  41.00
Політика
Погляд

Реформа держфінансів: як зашкодити спекуляціям перед виборами

Середньострокове бюджетне планування є дуже важливим сигналом про те, що Україна готова приводити до порядку свої макроекономічні прогнози

Середньострокове бюджетне планування є дуже важливим сигналом про те, що Україна готова приводити до порядку свої макроекономічні прогнози Для введення середньострокового бюджетного планування потрібна державна стратегія Фото: kmu.gov.ua

Не так давно уряд ухвалив стратегію управління державними фінансами на 2017-2021 роки. Одним із важливих пунктів цього документе є перехід до середньострокового бюджетного планування. Це питання вже перезріло в Україні, бо актуальність запровадження такого механізму існує давно. Ще попередні уряди намагалися затвердити таке планування, навіть у 2014 році був такий намір. Але така хороша традиція, на жаль, в Україні не прижилася. Ми маємо надію на те, що в наступні роки вже буде складений перший прогноз на середньострокову перспективу і внесуться зміни до Бюджетного кодексу. Найбільш актуальне питання у цьому: кому і для чого потрібне середньострокове бюджетне планування? Про це розповідає аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Ангела Бочі.

По-перше, в середньостроковому бюджетному плануванні йде прив'язка до наступних періодів, дозволяє більш ефективно виконувати і дохідну, і видаткову частину бюджету. У будь-якому разі, якщо ми правильно плануємо, це зменшує ризики значного зростання відхилення щодо дефіциту або щодо формування боргу. По-друге, це більша прив'язка до виконання середньострокових бюджетних програм, тому що в нас зараз існує велика проблема: усі бюджетні програми і видатки на них розраховані на один рік. При цьому виникає проблема, коли ми створюємо якийсь об'єкт – капітальне будівництво абощо – ми можемо спрогнозувати наші надходження на один рік. Але є такі об'єкти, зокрема інфраструктурні, які передбачені на довгострокову перспективу, тому дуже важливо розуміти, які будуть бюджетні видатки, наскільки ефективно ми зможемо ці програми реалізовувати. По-третє, бізнесу буде легше працювати в умовах, коли буде планування як за дохідною, так і за видатковою частиною. Це дасть змогу розуміти, яка буде податкова політика на середньострокову перспективу, які бюджетні зміни можуть вноситися, за рахунок чого буде наповнюватися бюджет. Такої плановості в роботі не вистачає бізнесу ще з часів набуття незалежності, бо будь-які податкові зміни дуже часто ухвалюються ситуативно, бюджет в принципі наповнюється методом гасіння пожежі. Тому це все дозволить бізнесу більш ефективно працювати і наповнювати бюджет.

Якщо говорити про угоду про Асоціацію Україна-ЄС, то в розділі про управління фінансами міститься вимога до України – імплементувати досвід Євросоюзу щодо запровадження середньострокового бюджетного плану або прогнозу. Адже всі держави ЄС мають свої середньострокові бюджетні плани. Крім того, є ще середньостроковий індекс середньострокового бюджетного планування, який оцінює, наскільки цей механізм працює в кожній з держав. Крім того, в ЄС середньостроковий бюджетний план ухвалюється на рівні парламенту країн. Це могло б бути хорошою практикою для України, щоб цей план не став нікому непотрібним формальним документом і щоб до нього була більш серйозна увага. Якщо ж говорити про Меморандум з МВФ, то в одній із редакцій була вимога до України перейти до середньострокового бюджетного планування з 2018 року. Це ті зобов'язання, які ми вже взяли на себе.

Однак для введення середньострокового бюджетного планування повинна бути державна стратегія, уже на її основі розробляються середньострокові плани, які стосуються не лише бюджетної та податкової політики, а й грошово-кредитної політики, політики управління боргом. Це велика система середньострокового планування. Якщо ми тільки робитимемо один середньостроковий бюджетний план, то виникатиме питання про співвідношення із грошово-кредитною політикою, чи вона не змінюватиметься. Ці нюанси є досить важливими.

Наступне: середньостроковий бюджетний план, швидше за все, буде імплементуватися на рівні місцевих бюджетів. І тут постає питання про підготовку кваліфікованих фахівців, які зможуть складати ці бюджети, а також про те, які правила будуть застосовані для того, щоб корегувати, проводити моніторинг, щоб показники не розходились. Наприклад, у європейському досвіді є спеціальні коефіцієнти, відповідно до яких корегуються ці зміни. Тому було б важливо запровадити такий коефіцієнт і в Україні. Також потрібні фіскальні правила: скільки відсотків повинен займати борг, або який відсоток може покривати освітній напрямок, охорону здоров'я тощо.

Що середньострокове бюджетне планування дасть пересічним громадянам? По-перше, існує велика ймовірність, що низка інвестиційних проектів будуть більше ефективно здійснюватися в Україні, оскільки донори будуть розуміти, як Україна планує кожного року фінансувати проекти. Те саме стосується державних цільових програм, які мають відношення до соціально незахищених верств населення.

Таке запровадження є дуже важливим сигналом, що Україна готова приводити до порядку свої макроекономічні прогнози, на їх базі яких і буде будуватися бюджетний план на середньострокову перспективу. Коли існує такий план, зменшується можливість для політиків спекулювати на соціальних темах. В Україні існує велика проблема з популізмом, зокрема, напередодні виборів. Але, коли є певний план, затверджений парламентом, є коефіцієнти корегування, тоді буде складно вносити популістичні зміни соціальних видатків напередодні виборів.

Читайте також

Новий старий Кабмін та перестановки в ОП: хто, куди, навіщо

Внаслідок переформатування уряду в Україні деякі звільнені міністри перейдуть на іншу роботу у владі

Умєрову дадуть нову посаду? Кого можуть призначити міністром оборони замість нього

Рустем Умєров перейде на посаду віце-прем'єра з питань ВПК, на посаді міністра оборони його замінить Олександр Камишін