RU  UA  EN

Пʼятниця, 29 березня
  • НБУ:USD 38.85
  • НБУ:EUR 42.05
НБУ:USD  38.85
Політика

Допомогти Збройним Силам України! Посилання для переказів

Перша з кінця: чому Україна постійно стає аутсайдером в боротьбі з корупцією

Ernst & Young поставила Україну на перше місце за рівнем корупції в бізнес-середовищі

Ernst & Young поставила Україну на перше місце за рівнем корупції в бізнес-середовищі Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Наталія Корчак та член агентства Олександр Скопич. Фото: УНІАН

Україна щороку опиняється в лідерах рейтингів за рівнем корупції в різних сферах. Не стало винятком і міжнародне дослідження аудиторсько-консалтингової компанії Ernst & Young, яка поставила нашу країну на першу сходинку в рейтингу корупції в бізнес-середовищі. У цьому списку Україна випередила навіть Кенії, Росію і Нігерію. "Апостроф" намагався розібратися чому, незважаючи на неодноразові заяви про реформи і нові антикорупційні органи, Україна і далі пасе задніх у боротьбі з корупцією, яких би галузей це не стосувалося.

Надмірний контроль

Щороку українці чують одні і ті ж фрази з вуст політиків, урядовців і президентів: про те, як важливо перемогти корупцію і як посилено з нею бореться влада. В Україні створюються нові антикорупційні органи – Національне антикорупційне бюро, Національне агентство з запобігання корупції, вводиться обов'язкове електронне декларування, а всі без винятку політики змагаються один з одним в дотепності, говорячи про необхідність викорінити корупцію. Тим не менш Україна з року в рік посідає найгірші місця у різних міжнародних дослідженнях рівня корупції. Одне з нещодавніх – проведене компанією Ipsos MORI за замовленням аудиторської фірми Ernst & Young. У цьому рейтингу Україна посіла перше місце як найбільш корумпована в бізнес-сфері країна. Під час опитування 88% представників українських компаній вказали на широко поширену корупцію і хабарі в країні. До речі, під час попереднього аналогічного дослідження в Україні, в 2015 році, таких респондентів було менше — 80%, тоді Україна посіла в рейтингу 7 місце.

"Це дуже тривожні показники, на які варто звернути увагу політичному істеблішменту і, зокрема, представникам законодавчої, виконавчої і судової влади України. Необхідні конкретні дії та показові приклади особистої відповідальності на найвищому рівні", - повідомив керуючий партнер компанії EY в Україні Олексій Кредісов.

Виконавчий директор Transparency International Україна Ярослав Юрчишин пояснив "Апострофу", що причини, через які Україна потрапляє в такі рейтинги — це складна регуляторна система, яка дає можливість державній владі впливати на ведення бізнесу через величезну кількість дозвільних процедур, часто не аргументованих або прописаних так, що вони дискредитують бізнес.

"Провівши системну продуману дерегуляцію, фактично позбавивши державу невластивих їй дозвільних функцій, обмеживши кількість контрольних функцій у сфері бізнесу, можна було б суттєво зменшити підстави для корупції. Важливими є дві функції. Перша – це максимальне роздержавлення, перевід на конкурентні ринкові принципи. При цьому держава повинна залишати за собою функції контролю, але там, де вона реально може її здійснити. І друге – це покарання тих людей, які займаються корупцією, зокрема тих, хто електронно задекларував величезні статки, але не має можливості їх пояснити, фактично тим самим підтверджуючи, що вони були здобуті корупційним шляхом", - розповів він "Апострофу".

Відсутність покарання

За словами Ярослава Юрчишина, у міжнародному рейтингу звучить дуже важливе застереження про те, що за корупційні злочини в Україні не карають. І це є спокусою як для бізнесу, який розуміє, що не понесе відповідальності, так і для чиновника, який провокує бізнес на такі відносини.

"Спрощення контролю держави, створення систем на зразок ProZorro, відповідальність за корупцію — це допоможе. Але поки ми цього не досягли, фінансово-промислові групи або олігархи через свої контрольовані групи в парламенті та в органах виконавчої влади створюють проблеми для тих структур, які дійсно націлені на боротьбу з корупцією, або намагаються, як це сталося в НАЗК, просувати в керівництво повністю політично контрольованих людей, навіть через систему конкурсів", - відзначає Юрчишин.

Голова парламентського комітету з протидії корупції, народний депутат Єгор Соболєв виділяє три основних причини, чому в Україні багато років зберігається високий рівень корупції:

"Корупція була способом виживання для багатьох поколінь, корупція дозволяла пом'якшувати тиск ворожих держав, що окупували Україну, це, насамперед, про Росію. Друга причина — це те, що ми успадкували від Радянського Союзу надмірне регулювання бізнесу, яке стало основою для корупції. У нас тільки інспекцій кілька десятків, які перевіряють бізнес, плюс управління СБУ, плюс МВС, плюс податкова поліція, плюс ГПУ. Усі вони мають багато повноважень, щоб зловживати ними при перевірці бізнесу, аби збирати гроші з бізнесменів. І третя причина — громадяни ще погано вміють діяти в умовах демократії, ми не навчилися добре керувати своєю державою, зокрема, залучати до відповідальності тих, кому ми довіряємо це управління, а вони в свою чергу починають використовувати свої повноваження для власного збагачення", - прокоментував Соболєв "Апострофу".

Суди в допомогу

Єгор Соболєв зазначив, що у зв'язку з необхідністю боротися з підвищеним рівнем корупції в країні низка народних обранців та активістів підписали декларацію, у якій вимагають забезпечити створення незалежного Антикорупційного суду, призначити незалежних аудиторів для НАБУ і ухвалити закон про автономне прослуховування і розслідуванні під прикриттям для цього бюро, вибрати незалежне керівництво Державного бюро розслідувань та запустити цей орган. Підписанти, серед яких нардепи Віктор Чумак, Сергій Лещенко, Світлана Заліщук, активісти Центру протидії корупції Віталій Шабунін та Дар'я Каленюк, також вимагають забезпечити переобрання Центрвиборчкому і ухвалити нове законодавство про вибори, ввести на законодавчому рівні вимогу до кандидатів у депутати і президенти пояснювати походження свого майна.

Активісти та депутати також виступають за зміну керівництва Антимонопольного комітету та призначення нового складу Рахункової палати за результатами прозорого конкурсу.

Але, як вважає політексперт Тарас Загородній, нові антикорупційні структури — це не панацея. Перш за все, для успішної боротьби з корупцією необхідна судова реформа. "Те, що корупція в країні є — це не велика новина. Але замість того, щоб проводити загальну суддівську реформу, щоб система нормально працювала, ми наплодили купу бюрократичних інститутів, при роботі яких не враховано одне: а що буде, якщо вони не будуть працювати? Ось воно і відбувається. Ці мертвонароджені структури ніяк не будуть працювати, тому що усе впирається в суди. Те ж саме стосується Антикорупційний суду: нам хочуть нав'язати ще одну бюрократичну структуру, яку ще потрібно проводити через поправки до Конституції, тому що немає у нас в правовому полі такого поняття, як антикорупційний суд. І де гарантія, що він буде нормально працювати? Ми впираємося в стіну. Я з самого початку говорив, що без незалежного суду нічого не буде, тим більше що незалежний суд дав би нам вбити відразу двох зайців – у країні дотримувалися б права власності, а це в першу чергу інвестиції, адже хто буде вкладати в країну, якщо невідомо, як ти зможеш захистити свою власність? А суди – це головний оберіг, який стоїть на сторожі прав власності, ну і це реальна боротьба з корупцією, тому що щось можна довести тільки в такому суді", - говорить експерт і додає, що реформування лише судової системи – недостатньо.

"Потрібно відновлювати всю правоохоронну систему. У країні взагалі правовий хаос, у результаті ми маємо зростання злочинності, корупціонери йдуть від відповідальності. Тому судова реформа – перш за все", - резюмував Загородній.

Читайте також

За що з РНБО звільнили Данілова та хто такий Литвиненко

Перезавантаження серед силового блоку триває, з цим пов'язана відставка Олексія Данилова з посади секретаря РНБО

Депутати-­дезертири: чому Верховна Рада впадає в кому

Є кілька причин, через що Верховна Рада почала працювати набагато менш ефективно

Битва за мобілізацію: чому депутати не поспішають з новим законом

Поки наші захисники борються проти російських окупантів на фронті, нардепи все не можуть проголосувати мобілізацію