Після вступу в силу постанови Європейського суду з прав людини про незаконність закону "Про очищення влади", відомого в народі як закон про люстрацію, в Україні заговорили про швидке повернення у владні коридори низки топ-чиновників часів Януковича. Чи відбудеться такий "камбек" або ж нинішня влада встановить запобіжники, розбирався "Апостроф".
Чого хоче ЄСПЛ
У жовтні 2019 року Європейський суд з прав людини опублікував постанову у справі "Полях та інші проти України". Йдеться про скарги звільнених у 2014 році заступника начальника кадрового управління Генпрокуратури В'ячеслава Поляха, першого заступника начальника відділу фінансових розслідувань управління Державної фіскальної служби в Миколаївській області Дмитра Басалаєва, заступника прокурора Чернігівської області Олександра Яся, начальника податкової інспекції міста Яремча Івано-Франківської області Романа Якубовського, а також заступника начальника управління АПК Олександрівської райдержадміністрації Донецької області Сергія Бондаренка. Ця постанова викликала великий інтерес в українському суспільстві, тому що в ній ЄСПЛ надав оцінку процесу люстрації в Україні і висловив свої рекомендації щодо вдосконалення цього важливого процесу.
Суд вирішив, що закон про люстрацію застосовується до дуже широкого кола осіб і призвів до звільнення заявників тільки на тій підставі, що вони займали посади на державній службі протягом більш ніж року за часів президентства Віктора Януковича, або на підставі занять посад до 1991 року. На думку суду, зазначений закон не враховував особисту роль, яку грали заявники, а також те, чи були вони особисто пов'язані з будь-якою недемократичною діяльністю в період правління колишнього президента. 25 лютого дане рішення ЄСПЛ набуло чинності.
Суд присудив в якості компенсації моральної шкоди 5000 євро кожному заявнику, 1500 євро першому заявникові і по 300 євро кожному з інших заявників в якості компенсації витрат.
Виконати так, щоб не виконувати
На думку експертів, Україні доведеться виконувати вердикт. "Рішення ЄСПЛ у справі "Полях та інші проти України" (заяви №58812/15 53217/16, 59099/16, 23231/18, 47749/18) не може залишитися поза увагою правового поля України, адже воно стосується звільнення держслужбовців з урахуванням норм Закону України "Про очищення влади".
На думку експертів, Україні доведеться виконувати вердикт ЄСПЛ
Аналіз положень ч.1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" дає підстави для твердження, що юрисдикція ЄСПЛ поширюється в обов'язковому порядку на територію України з усіх питань, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.
З огляду на викладене, рішення ЄСПЛ, ухвалені щодо України, визнаються останньою, адже вони корелюють з Конвенцією про захист прав людини і основних свобод. Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, "суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику даного Суду як джерело права.
Безумовно, такий підхід нетиповий для національного законодавства, адже Україна не є представником прецедентного права. Однак законодавець визнає практику ЄСПЛ джерелом національного права з урахуванням положень ст. 8, 9 Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основних свобод від 04.11.1950 р Як наслідок, національна судова практика, орієнтується на "правові маяки", окреслені в рішеннях ЄСПЛ, а значить і в рішенні ЄСПЛ у справі "Полях й інші проти України". Як правило, розглядаючи такого роду справи, ЄСПЛ постановляє виплату заявникам сум відшкодування моральної шкоди та компенсацію витрат", - зазначив "Апострофу" доктор юридичних наук, професор Сергій Вавженчук.
Ключовим у постанові ЄСПЛ є параграф 156, де суд зазначив, що "в цій справі поведінку заявників, щодо яких були застосовані заходи відповідно до Закону України "Про очищення влади", не було класифіковано як "кримінальну" в національному законодавстві та це не було схоже на якусь злочинну поведінку: вона полягала в тому, що вони залишалися на своїх постах, поки при владі перебував президент Янукович".
Іншими словами, не було доведено, що втручання щодо будь-якого із заявників було необхідним у демократичному суспільстві. Таким чином ЄСПЛ в параграфі 324 цієї постанови визнав порушення ст. 8 Конвенції про права людини щодо всіх заявників.
За останні двадцять років ЄСПЛ неодноразово знаходив в східноєвропейських законах про люстрацію відхилення від європейського стандарту і закликав уряди відповідних країн до їх усунення.
Після поразки в ЄСПЛ у справі про люстрацію міністр юстиції Денис Малюська заявив, що уряд зробить все, щоб забезпечити права громадян і збереження механізму люстрації - хоч і в обмеженому вигляді. Міністр підкреслив, що ЄСПЛ не визнавав люстрацію неправомірною в цілому, а тільки звернув увагу на її надмірний обсяг. За його словами, буде розглядатися можливість поновлення особи на посаді і виплати різниці між втраченим і реальним заробітком.
Люстровані політики отримають фінансову компенсацію
Але чи будуть реалізовані механізми виплат і компенсацій до кінця, і скільки втратить держава від позовів "нечесно" люстрованих чиновників - поки невідомо.
Виплати топ-корупціонерам
За даними Єдиного державного реєстру є 914 осіб, щодо яких застосовані положення закону "Про очищення влади". Всі, хто туди потрапив, не можуть, згідно із законом, займати державні посади протягом 10 років.
"Закон про люстрацію був застосований приблизно до 900 осіб, багато з них зверталися до судів. Але українські суди не розглядали ці справи, вони самоусунулися, але справи не були закриті", - сказала в коментарі "Апострофу" екс-керівник Департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції Тетяна Козаченко.
За її словами, в національні суди надійшло понад 800 позовів від держслужбовців з цього реєстру, які оскаржували своє звільнення внаслідок люстрації. Козаченко зазначила, що якась частина з них після рішення ЄСПЛ подасть свої скарги до цього суду, щоб спробувати поновитися на посаді і отримати від держави компенсацію за моральну шкоду.
Виходячи з рішення суду, виплати можуть стосуватися не лише сум окладів через "вимушену відпустку", а й компенсацій моральної шкоди для чиновників. Всі ці виплати будуть проведені за рахунок українських платників податків.
"На даний момент спрогнозувати суми виплат досить складно. Давайте говорити чесно, мова йде про топ-чиновників, для яких оклад і заробітна плата не були основними джерелами доходів. Всі вони тримаються за посади через можливість проводити корупційні схеми, вести корупційну діяльність", - підкреслила Козаченко.
Крапку в цьому питанні повинен поставити Конституційний суд. Проте 3 березня КСУ під час засідання так і не зміг ухвалити рішення, перенісши розгляд справи. Таким чином, у Мін'юсту є час, щоб встигнути вирішити проблему і, можливо, внести такі зміни до нинішньої редакції закону, щоб формально виконати рішення ЄСПЛ, але фактично зберегти нинішню ситуацію...
