Ще на початку осені ходили чутки про те, що дні Ірини Венедиктової у якості генпрокурора добігають до кінця. У ЗМІ з'являлися інсайди про те, що Офіс президента буцімто вже дивиться кандидатів їй на заміну, проте потім все затихло. Втім, пізніше виявилося, що чутки про її звільнення були дещо перебільшеними: замовником кампанії проти Венедиктової виявився заступник голови ОП Андрій Смирнов, сама ж вона йти нікуди не збирається. Швидше навпаки, останнім часом глава ГПУ стрімко посилює свої позиції, намагаючись розставити на потрібні позиції близьких до себе людей.
Діють тихою САПою
17 вересня Верховна Рада нарешті затвердила своїх представників в комісії по проведенню конкурсу на посади в Спеціалізованій антикорупційної прокуратурі. Цьому передував жорсткий пресинг з боку партнерів України на Заході, які чинили опір такому складу, натякаючи на загрозу позбавлення безвіза і фінансової допомоги від МВФ.
"Стосовно людей, які можуть бути делеговані парламентом в комісію САП, застосовуються досить оціночні критерії: антикорупційний досвід, бездоганна ділова репутація, доброчесність і так далі. Тут же не можна сказати, що парламент вийшов та чорне назвав білим. У мене немає підстав вважати, що ці люди мають якісь великі проблеми, до яких можна пред'явити претензії. Проте є думка, що Рада взагалі не може делегувати туди своїх представників. тобто на рівні закону це передбачено, але є думка, що це неконституційно. Якщо ви пам'ятайте недавнє рішення КСУ по Ситнику, то потенційно, через роки, можуть виникнути проблеми", - сказав в коментарі "Апострофу" експерт з конституційного права Богдан Бондаренко.
Але все ж Рада проголосувала, а це значить, що комісія з 11 осіб нарешті може почати роботу з відбору кандидатів на керівні посади в САП. Зрозуміло, ключова позиція тут - глава антикорупційної прокуратури, якою після відставки Назара Холодницького керує його колишній перший заступник Максим Грищук.
Однак, за чутками, фаворит на цю посаду вже відомий - новим главою САП може стати керівник Комітету Верховної Ради з питань правової політики, адвокат Андрій Костін. Його призначення може стати дуже показовим, оскільки це явне посилення позицій Венедиктової.
З Костіним вони добре знайомі. Обидва є членами Асоціації правників України, після обрання за списками від "Слуги народу" разом працювали в Комітеті з питань правової політики. Нинішній генпрокурор в той час була його головою, а Костін - її заступником. Кажуть, що відносини між Венедиктовою та і її заступником складалися доволі непогано.
У грудні 2019 року Зеленський призначив Венедіктову виконуючою обов'язки керівника Госбюро розслідувань (ДБР). Костін пішов на підвищення і зайняв її місце.
"Коли Венедиктова йшла в ДБР, то у неї цікавилися, кого вона бачить головою комітету замість себе. Вона однозначно рекомендувала Костіна. Між ними склалися хороші робочі відносини", - розповіло "Апострофу" джерело в "Слузі народу".
"Призначення близької їй людини в САП - стане логічним посиленням Венедиктової. Інше питання, з якою метою? Щодо перспектив самої Венедиктової, то методи прогнозування при цій владі не працюють", - сказав нам в коментарі політтехнолог Денис Богуш.
Хто кого переборе
Безперервні скандали і конфлікти між САП, НАБУ, Генпрокуратурою і СБУ, зі взаємними підставами і звинуваченнями втомили усіх ще за Петра Порошенка. При Зеленському краще не стало. І керівник НАБУ Ситник, і глава САП Холодницький відчували себе досить незалежно. Їх не можна було звільнити, що накладало відбиток на взаємини з тією ж Венедиктовою. Доказ тому - їх конфлікт з Холодницьким, який трапився всього через пару місяців після її призначення главою ГПУ.
Назар Холодницький
Тепер за посаду глави САП розгортається кулуарна боротьба. З одного боку, Офіс президента і сама Венедиктова хочуть бачити новим керівником лояльну собі людину, яка буде відчувати себе зобов'язаною за призначення. З іншого, є донори України на Заході, які бояться втратити вплив на цю структуру.
Вибирати нового керівника САП буде комісія з 11 осіб - 7 осіб від Верховної Ради і ще четверо від Ради прокурорів. Три учасники в ній представляють "Слугу народу", ще один - фракцію ОПЗЖ і ще троє - "За майбутнє".
Половину з потрібних шести голосів дадуть "слуги народу", з представником ОПЗЖ теж не важко домовитися, оскільки ця політсила ратує за зменшення залежності України від Заходу. Залишаються члени групи "За майбутнє", з якою у Банкової налагоджений тісний контакт - що не раз допомагало "зеленим" під час голосувань по складним законопроектам.
Перешкодити успішному обранню Костіна на посаду САП може тільки потужний тиск з боку кредиторів. Наприклад, ультиматум від МВФ про припинення виділення траншів. Чи підуть на це партнери України? Можуть, але для цього буде потрібен вагомий привід, проте, судячи з історії з заміною голови Нацбанку, продавити свою кандидатуру на Банковій здатні.
"Можна діяти за моделлю зі зміною Смолія (колишній глава НБУ, - "Апостроф"). Тоді теж було багато переживань і пристрастей, але зараз до Кирила Шевченка претензій особливих немає, в тому числі і з боку Заходу", - сказав в коментарі "Апострофу" експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Максим Степаненко.
Земляки Венедиктової тепер рулять ДБР
Не менш цікава ситуація з конкурсом по новому директору Державного бюро розслідувань, яке в якості в.о. тривалий час очолював колишній заступник Венедиктової і її земляк Олександр Соколов. Раніше ЗМІ писали, що він пов'язаний з генпрокурором через бізнес своєї дружини Анни Соколової - в 2018-му році вона декларувала отримання доходу від юридичної фірми "Перегрин Кепітал Груп", яку заснувала свекруха Венедиктової Наталія Колесник. Сама генпрокурор свого часу була офіційним радником цієї компанії. Втім, 21 вересня Соколов поступився місцем в.о. глави ДБР Олексію Сухачову - заміна пов'язана з тим, що згідно із законодавством, термін перебування заступника в статусі виконуючого обов'язки директора не може перевищувати більше 60 днів. З огляду на те, що Соколов був в.о. директора з 17 березня, він вже порушив закон. Втім, кадровий прокурор Сухачов теж лояльна Венедиктовій фігура.
Ще один харків'янин в керівництві - перший заступник Соколова, випускник юридичного університету ім. Ярослава Мудрого Олександр Бабіков. Зовсім не чужа для Венедиктової установа - там багато років викладав її батько, відомий юрист Валентин Венедиктов, а сама генпрокурор в 2003-му році захищала кандидатську дисертацію.
Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Обирати ж нового главу ДБР будуть дев'ять людей - по три людини від президента, Верховної Ради і Кабміну. Шість з них уже відомі - відразу двоє представляють університет імені Ярослава Мудрого і юридичний факультет Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, де Венедиктова багато років викладала. У зв'язку з цим є підозра, що генпрокурор залишиться задоволена вибором нового глави ДБР.
Венедиктова може стати ще одним епіцентром сили?
Погодившись зайняти місце Рябошапки, Венедиктова автоматично підписалася на одну з найбільш розстрільних посад в українських верхах. Вона завжди на виду, саме в неї летить більшість "шишок" через невдачі в розслідуванні гучних справ, а Банкова і українці чекають швидких посадок. При цьому з минулої осені прокуратура позбавлена права вести досудові розслідування, спираючись на ДБР, НАБУ, МВС і СБУ, а там - жахлива нестача кваліфікованих кадрів і величезне бажання керівництва грати в самостійну гру.
"Головна проблема в тому, що в наших органах практично не залишилося дієвої слідчої системи: ні в ДБР, ні в МВС, ні в СБУ. Ті слідчі, яким було по 50-60 років відійшли, а молодь абсолютно не навчена. Раніше існувала система передачі знань, були наставники, тепер все це зламали. Тому у нас слідство настільки ніяке, що довести вони нічого не можуть", - розповіло джерело "Апострофа" в правоохоронних органах.
Чи буде краще, якщо змусити ДБР, а також антикорупційні органи працювати заодно під керівництвом Венедиктової? Або ж ми отримаємо ще один "центр сили" на кшталт того, що створив в МВС Арсен Аваков з усіма витікаючими з цього наслідками? Відповідь на це питання ми отримаємо вже дуже скоро - нового главу САП повинні обрати до 30 листопада.
