На Банковій під час президентства Володимира Зеленського давно існує порочна практика, коли за наявності достатньої кількості професіоналів, представниками України в ключові для нас держави призначають людей, які не мають ані стосунку до дипломатії, ані поняття про те, що і як повинні робити дипломати. Після критики дивних призначень - бізнесмена Вадима Омельченка призначили послом в Францію, а екс-голову Мінфіну Оксану Маркарову - в США, здавалося, що на Банковій будуть більш відповідально підходити до кадрової політики. Але навіть ці призначення тьмяніють у порівнянні з новою ідеєю президентської адміністрації. За інформацією "Апострофа", на крісло нового посла України в Польщі в Офісі президента кулуарно просувають народного депутата від "Слуги народу" Ірину Верещук. Чому влада влаштовує подібні кадрові "фокуси" і як це може відобразитися на україно-польських відносинах надалі, читайте в матеріалі "Апострофа".
В Офісі президента досить давно розмірковують над заміною діючого посла України в Польщі Андрія Дещиці, який вже майже 7 років перебуває на цій посаді. З огляду на те, що ротація послів в Україні відбувається в середньому через 4-5 років роботи, Дещиця, який після Революції гідності кілька місяців пробув в.о. міністра закордонних справ, а потім вирушив до Варшави - явно "пересидів" свій термін. Тим більше, що ніяких особливих успіхів в Польщі він так і не продемонстрував, а двосторонні україно-польські відносини серйозно ослабли і нічим вже не нагадують колишнє стратегічне партнерство.
Утім, незважаючи на досить довгий список кар'єрних дипломатів, які могли претендувати на цю вакансію, на Банковій вибір припав на вкрай неоднозначну фігуру, яка викличе не менший шквал критики, ніж кілька попередніх скандальних кадрових рішень. Джерела "Апострофа" в Офісі президента повідомляють, що новим послом України в Польщі в найближчому оточенні Зеленського хочуть призначити народного депутата України від партії "Слуга народу" Ірину Верещук.
"Апостроф" відправив офіційний запит в Офіс президента, щоб дізнатися, чи дійсно Верещук значиться кандидатурою на крісло посла в Польщі, проте офіційної відповіді на момент публікації матеріалу не було. Також ми зв'язалися з пані Верещук - вона не підтвердила, але і не спростувала інформацію про своє можливе призначення, відмовившись від коментарів.
Як повідомив "Апострофу" політолог Вадим Карасьов, якщо Офіс Президента дійсно призначить Ірину Верещук на посаду посла України в Польщі, то це цілком впишеться в русло нинішніх посольських призначень.
"Офіс Президента практикує сьогодні призначення на посаду послів непрофесійних дипломатів. Наприклад, посол України у Франції Омельченко не мав до дипломатичної служби жодного відношення, те ж саме стосується Маркарової, яка стала послом України в США", - зазначив політолог. Тобто таке призначення лише підтвердить, що в оточенні українського президента і далі не розуміють неадекватність таких рішень і не зважають на хвилю критики з боку експертів та дипломатів з приводу призначень Омельченка або Маркарової.
Чому ОП хоче відправити Верещук в Польщу?
За словами політичного експерта Віталія Бали, для відправки Верещук в Польщу може бути відразу декілька причин.
"Я не виключаю того, що якщо на цю посаду буде призначено Ірину Верещук, то це може бути подарунком їй за те, що вона брала участь у виборах на посаду мера Києва, де програла Кличку. А можливо, їй самій набридло бути в ситуації, яка зараз розвивається в Україні, і вона попросила про це сама, щоб не мати відношення до внутрішньополітичного середовища", - зазначив експерт.
Водночас, політолог Вадим Карасьов зазначає, що подібне призначення, якщо воно відбудеться, то не стільки з професійних міркувань, а скоріше, через наявність певного політичного підтексту.
"Верещук - дуже активна людина, ходили чутки що вона навіть претендувала на пост міністра оборони. А може, її хочуть відправити подалі - такий варіант теж не виключається", - пояснив "Апострофу" експерт.
Джерело ж в Офісі президента, яке повідомило нам цю новину, вважає, що Верещук "вже давно дістала всіх своїми розмовами, нескінченними плітками та інтригами". Таким чином, призначення Верещук стане, швидше за все, просто елегантним способом неї позбутися.
Ірина Верещук
"Коли вона поїде, дуже багато хто і на Банковій, і на Грушевського зітхне з величезним полегшенням. Якщо вона, звісно, все-таки поїде, бо це ще не гарантовано. Все залежить від настрою, в якому перебуватиме Єрмак, а головне - настрою, в якому буде президент, коли йому принесуть на затвердження відповідні документи. Останнім часом кілька кандидатів уже пакували валізи на посольські посади, але в останній момент все зривалося та скасовувалося. Президент, та й сам Єрмак стають все більш підозрілими, не довіряють, а іноді просто побоюються пропозицій Кулеби, нескінченно переглядають список своїх можливих кандидатів, який дуже короткий", - сказало наше джерело
І швець, і жнець
Біографія Ірини Верещук викликає багато запитань. Так, після закінчення військового інституту, Верещук стала офіцером ЗСУ, але прослужила країні тільки 5 років, після чого різко змінила свій вектор в сторону юриспруденції.
Після отримання диплому юрфаку в 2007 році Верещук стала юристом Рава-Руської міської ради, а вже через 3 роки обралася мером цього невеликого міста, що знаходиться неподалік від кордону України з Польщею. Прославилася на посади мера насамперед тим, коли за часів Майдану поставила на голосування рішення про приєднання Рава-Руської до Євросоюзу в якості окремого міста. Міськрада пропозицію підтримала, а ось в ЄС жарт не зрозуміли і Раву-Руську до свого складу не прийняли. Місцеві жителі, згадуючи Верещук, часто говорять про контрабанду, але ніякої офіційної інформації або звинувачень щодо цього не було опубліковано.
На рівень всеукраїнської політики Верещук потрапила тільки з другої спроби. На дострокових виборах до Верховної Ради в 2014 році депутатський мандат отримати їй не вдалося - на мажоритарному окрузі №122 у Львівській області вона посіла 6 місце. Не в останню чергу, як розповідали "Апострофу" місцеві спостерігачі, це було пов'язано її близькими стосунками з оточенням Віктора Медведчука.
Тут варто згадати, як в інтерв'ю нині подсанкційному телеканалу "112 Україна" Верещук заявляла, що Україна повинна відмовитися від ідеї вступу в НАТО, щоб не було конфлікту з Росією, як вона ж розповідала, що давно і добре знайома з нардепом від ОПЗЖ Тарасом Козаком, котрий є власником телеканалів "112 Україна", NewsOne і ZIK, і "дуже багато зробив в районах Яворівського та Жовківського виборчого округу" за часів свого депутатства у Львівській облраді.
У 2019 році Ірина Верещук несподівано опинилася в рядах Слуги народу і потрапила під купол Ради, а головне її досягнення в політиці - доволі дивне рішення партії висунути її кандидатом на мера Києва, де вона показала низькі результати навіть для непопулярної в Києві партії.
Що ж стосується дипломатії, то ідея призначати подібних персонажів на дипломатичну службу викликає серйозний скепсис у експертів. За словами політолога Віталія Бали, в таких справах перевагу варто було б віддавати людям, які мають відповідну освіту, працюють в цій професії, а також мають релевантний досвід.
"Я не підтримую варіант призначення Верещук послом України в Польщі. Призначати непрофесійних дипломатів, робити політичні призначення на стратегічні країни, не відповідає нашим інтересам, і певною мірою це дійсно може завдати шкоди Україні. Взяти, наприклад, історію з призначенням Данилова, який до того моменту жодного відношення до безпеки не мав, але його зробили секретарем РНБО. Тобто можна було б призначити людину із системи МЗС, яка умовно, наприклад, працювала при НАТО. А коли на таку посаду призначили людину, яка до цього не мала відношення до питання безпеки - ми бачимо і результати, коли РНБО перетворилася на орган, який займається всім чим завгодно, тільки не питаннями безпеки і оборони", - вважає експерт.
Водночас Бала зазначає, що вибір кандидатів на такі посади пов'язаний з єдиним критерієм - лояльністю до ОП.
"Тут про професіоналізм, порядність або патріотизм мова взагалі не йде. Якщо людина лояльна, за неї хтось попросив, то вона може бути призначена. Наскільки мені відомо, таким чином відбувалося багато призначень. На мою думку, сьогоднішня кадрова політика за весь час незалежності найслабша. Деякі призначення, як кажуть в народі, ні в тин, ні ворота", - зазначив Віталій Бала.
Ірина Верещук та Володимир Зеленський
Водночас експерт МЦПД Микола Капітоненко зазначає, що раніше Верещук займалася регіональними проблемами, а також очолювала Міжнародний центр балтійсько-чорноморських досліджень та консенсусних практик, куди входили президенти країн цього регіону, які в різні роки очолювали ці держави, в тому числі і Польщу.
"Верещук багато займалася відносинами України із західними сусідами, в тому числі і з Польщею. Я так розумію, що Дещиця довго працює послом, і це логічно якщо в порядку ротації його поміняють. Але те, що його змінюють не на кадрового дипломата, я думаю в черговий раз викличе різноманітну критику. Але, з іншого боку, вона людина, яка знайома з проблемами двосторонніх відносин з Польщею. Тобто вона розбирається в цій тематиці", - вважає експерт.
Інертність Кулеби і чим повинна займатися Верещук?
Після низки подібних скандальних призначень на ключові стратегічні напрямки для зовнішньої політики України, мимоволі виникає питання: невже Зеленському МЗС потрібен тільки для вирішення дрібної паперової тяганини, а головні напрямки віддають випадковим людям, єдиний плюс яких це можливість потрапити на прийом до Єрмака?
Ставити непрофесіоналів на важливі посади стає реальною проблемою для країни, і відсутність серйозних успіхів на будь-якому з зовнішньополітичних напрямків тому підтвердження. Варто згадати не тільки про послів України в США і Франції Оксану Маркарову і Вадима Омельченка, необтяжених дипломатичним досвідом. Сюди ж слід віднести очікуване призначення Наталії Галібаренко на роль глави української місії при НАТО, яка була послом у Великобританії, але не показала там жодних істотних успіхів, а її кар'єрне зростання приписують близьким зв'язкам з Костянтином Єлісєєвим - відомим дипломатом і екс-заступником голови Адміністрації президента Петра Порошенка.
Яка роль в таких рішеннях Дмитра Кулеби, міністра закордонних справ? Як пояснює політолог Вадим Карасьов, у Кулеби практично немає ваги, щоб протидіяти призначенням.
"У Кулеби - мало апаратного впливу. Не маючи ваги, навіщо йому йти на скандал? Крім того, я думаю, що сам ОП і Єрмак сприяли тому, щоб Кулеба був призначений міністром закордонних справ. Зрозуміло, що зараз роль Офісу президента у виробленні зовнішньополітичного курсу і роботі дипломатичної служби важливіша і сильніша ніж позиції МЗС", - зазначив він.
При цьому політолог Віталій Бала вважає, що саме міністр закордонних справ повинен рекомендувати кандидатів на посади послів, які потім вже затверджуються указом Президента.
"Насправді, у нас є досить серйозна кадрова "лава запасних". Мова йде і про колишніх послів, які мають величезний досвід, але Зеленський же на прес-конференції говорив, що не братиме в свою команду людей, у яких є досвід. Ось і маємо те, що маємо. У дипломатії досвід це, крім іншого, хороші особисті стосунки із зарубіжними візаві. Досягнення тих чи інших домовленостей можливо саме завдяки хорошим особистим відносинам зі своїми зарубіжними колегами", - відзначає він.
У цьому контексті головний редактор аналітичного центру ADASTRA Ярослав Супрун вважає, що ймовірне призначення Верещук є не дипломатичною рішенням, а чисто політичним.
"Взагалі, професійна розфокусованість Ірини Верещук як народного депутата не є правильною, і результати мерських виборів у Києві показали це. З іншого боку, якщо пані Верещук дійсно бажає вдосконалювати відносини України з Польщею, то вона може реалізовувати свої амбіції інструментарієм народного депутата. Зокрема, вона може розвивати міжнародне співробітництво на своєму рівні за допомогою групи з міжпарламентських зв'язків з Республікою Польща, членом якої вона є. Все ж краще призначати на такі посади професіоналів з відповідною освітою та рівнем експертності, але риторика Офісу буде повторюватися "у зв'язку з кадровим голодом в країні", тим самим виправдовуючи незрозумілі кадрові рішення", - вважає експерт.
