Попри війну, суть кадрової політики Офісу президента Володимира Зеленського залишилася незмінною. Вибираючи між професіоналізмом та особистими симпатіями, функціонери ОП віддають перевагу останньому. У результаті замість зміцнення та диверсифікації ризиків силова та адміністративна вертикаль все більше переходить під контроль глави Офісу Андрія Єрмака та його безпосередніх заступників. "Апостроф" розбирався в особливостях кадрових рішень Банкової, ухвалених останнім часом.
СБУ: в очікуванні змін
Служба безпеки – одне з найпроблемніших у кадровому плані відомств, у якому Офіс президента постійно змушений "наводити лад". Влітку минулого року Володимир Зеленський звільнив з постів одразу чотирьох заступників голови СБУ: Андрія Наумова, Руслана Баранецького, Василя Малюка, Сергія Андрущенка. Основні претензії – провали в роботі, корупція та "кришування" контрабанди. Разом із Наумовим також зняли з посади начальника управління боротьби з контрабандою Артемія Капелюху.
У березні поточного року Володимир Зеленський звільнив з посади начальника кримського главку СБУ Олега Кулініча, якого сам і призначив кілька років тому. Невдовзі Кулініча взяли за підозрою у роботі на російські спецслужби.
"Справа Кулініча" серед іншого стала причиною зняття Івана Баканова з посади голови СБУ. Так, Василь Малюк повернувся до відомства на "тимчасову" посаду керівника, незважаючи на торішній скандал.
Натомість близькість до Офісу президента ще не є гарантією того, що генерала Малюка зроблять головою спецслужби без приставки "в.о.".
"У разі призначення "повноцінного" керівника служби у нього більше шансів обійняти посаду першого заступника. За задумом, саме перший заступник має вести основну роботу, а шеф СБУ буде політичною фігурою, займається комунікацією з органами влади, парламентом та суспільством. У минулого керівництва СБУ із цим були проблеми, що особливо було помітно на прикладі інших органів – Міноборони та МВС", - каже "Апострофу" експерт з питань спецслужб Українського інституту майбутнього Іван Ступак.
Свого часу Валентин Наливайченко у режимі в.о. працював понад два роки. Що стосується Василя Малюка, процес може піти швидше. На повноцінного голову СБУ вже найближчим часом можуть призначити голову військової розвідки Кирила Буданова.
У цьому контексті інтерес викликає нещодавня історія із затриманням силами СБУ у Києві російських диверсантів, які готували замах на Буданова та міністра оборони Олексія Резнікова. На думку експертів, така активність може бути пов'язана із бажанням нинішнього керівництва спецслужби продемонструвати свою ефективність та зберегти свої позиції.
Адвокат у прокуратурі
Новий генпрокурор Андрій Костін, якого як і Василя Малюка, асоціюють з Андрієм Єрмаком, незважаючи на солідний адвокатський бекграунд, став свого часу об'єктом для критики. Минулого року він брав участь у конкурсі на голову Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, але вибув із забігу через невідповідність критеріям доброчесності. Проти нього проголосували представники міжнародних організацій.
Після призначення генпрокурором Андрій Костін врахував суть претензій Банкової до своєї попередниці Ірини Венедиктової, і зайнявся боротьбою з корупціонерами, перебіжчиками та іншими недбайливими співробітниками, які підривають авторитет відомства.
Чи не призведе це до саботажу з боку прокурорів – питання відкрите. Адже Костін – виходець із адвокатури, яка є прямим конкурентом для "прокурорських".
"Знаючи Андрія Костіна особисто, можна сказати, що у нього як у вихідця з адвокатури навряд чи будуть "корпоративні конфлікти" з прокурорським корпусом. Навіть якщо й будуть тертя, то він зуміє їх вирішити. Незважаючи на його професійну біографію та компетентність, призначення Костіна генпрокурором не можна вважати суто кадровим рішенням через те, що його пов'язують з Андрієм Єрмаком. Критерій Банкової щодо відбору кандидатів залишається незмінним. Рішення залежить від того, "своя" ця людина чи ні", - каже "Апострофу" голова Ради адвокатів Київської області Петро Бойко.
Представники монобільшості раніше висловлювали аналогічний оптимізм і щодо Ірини Венедиктової, яка сіла в крісло генерального прокурора прямо з посади керівника парламентського комітету з правової політики. Майже як Андрій Констін, який був заступником голови зазначеного комітету.
У результаті президент Зеленський викрив Венедиктову у великій кількості перебіжчиків у її відомстві. Її зняли з посади, а МЗС рекомендувало відправити її послом до Швейцарії, що саме собою дивно, оскільки пані Венедиктова не має дипломатичного досвіду.
Рейтингові ризики Зеленського
Далеко не всі адміністративні призначення у фронтових та прифронтових регіонах викликають розуміння з боку журналістів та громадськості. Прикладом може стати недавнє рішення Володимира Зеленського поставити на чолі з Херсонської ОДА Ярослава Янушевича. Редакція херсонського видання "Міст" наполягає, що Янушевич у 2014 році був люстрований, а тижневик "Дзеркало тижня" назвав нового голову ОДА людиною, яка раніше мала тісні контакти з екс-прем'єром Миколою Азаровим і його сином.
Також за інформацією "Апострофа", є висока вірогідність того, що очільником Державної митної служби найближчим часом може стати Руслан Черкасський. Протягом багатьох років він очолював Донецьку митницю та був пов'язаний з оточенням Януковича, але це не стає на заваді його кар'єрном зросту.
З огляду на те, що такі рішення готує президентська канцелярія, виникають закономірні питання, якими критеріями відбору керуються Андрій Єрмак та його підлеглі.
В умовах війни (щоб не допомагати Путіну та його агентурі) багато професіоналів утримуються від критичних зауважень особисто на адресу президента Зеленського та прийнятих ним рішень. Керівництво ОП, функціонери президентської канцелярії та публічні спікери влади "військового імунітету" не мають.
У перші тижні російського вторгнення на фоні стійкості Володимира Зеленського його рейтинг перевалив за рекордну позначку 90%. Наступні політичні скандали, у тому числі претензії конгресумен Вікторії Спартц на адресу Андрія Єрмака, конфлікти з місцевими елітами, а також невдалі кадрові рішення поки що суттєво не похитнули рейтингові показники Банкової.
Водночас, як наполягають спостерігачі, сьогоднішні помилки влади можуть відгукнутися ближче до завершення війни і, відповідно, до початку наступного електорального циклу.
"Нинішні рейтинги Володимира Зеленського відображають рівень довіри до нього як главкому з боку суспільства в умовах війни, а також рівень суспільно-політичної консолідації, а не електоральний потенціал і можливості для обрання на другий термін. Після завершення війни президентський рейтинг залежатиме від багатьох чинників: чим завершиться війна, стан економіки, якість управлінських та кадрових рішень. Не всі ці питання будуть зручними для Офісу президента та особисто Володимира Зеленського", - каже "Апострофу" політолог Володимир Воля.
Чим частіше Бакова здійснюватиме політичні та кадрові прорахунки, тим більше буде питань до Володимира Зеленського. Війна може "списати" багато, але явно не прагнення окремих функціонерів з ОП жити "по-старому", прикриваючись стійкістю ЗСУ та патріотизмом українців.
