RU  UA  EN

Понеділок, 23 грудня
  • НБУ:USD 41.55
  • НБУ:EUR 43.25
НБУ:USD  41.55
Політика

Стріляє Москва, а платить Київ: що потрібно для отримання компенсації за зруйноване житло

Держава готує апеляції і шукає можливості, щоб уникнути виплат

Держава готує апеляції і шукає можливості, щоб уникнути виплат Руйнування в Авдіївці Фото: EPA/UPG

Українські суди стали створювати юридичні прецеденти по відшкодуванню збитків за зруйноване житло в зоні АТО. Так, днями Печерський райсуд столиці задовольнив позовну заяву пари пенсіонерів з Донбасу, які зажадали від держави Україна компенсацій за зруйнований в ході військового конфлікту будинок. Юристи стверджують, що подібні прецеденти хоч і рідкість для української Феміди, але все ж трапляються. Як зібрати доказову базу і отримати компенсацію за міну у спальні розбирався "Апостроф".

Історія перемоги

Пара пенсіонерів з Донецької області звернулася до столичного суду у вересні минулого року. У березні 2014 в їх будинок в селищі Водяне потрапив артилерійський снаряд. Своїми силами пенсіонери відремонтували житло, але незабаром, після загострення бойових дій були змушені лишити селище і виїхати в Київську область. За цей час їх власність перетворилася в вогневу точку і була повністю зруйнована: ні вікон, ні даху, ні навіть дверей.

Печерський райсуд прийняв рішення задовольнити позов пенсіонерів і призначив суму виплат в розмірі 6,7 мільйонів гривень, ще по 10 тисяч пенсіонери повинні отримати в якості моральної компенсації від держави.

Юридична норма, яка зобов’язує Україну виплачувати компенсацію тим, хто втратив житло в зоні АТО, криється в статті 19 закону "Про боротьбу з тероризмом". "Відшкодування шкоди, заподіяної громадянам терористичним актом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України", — йдеться в тексті закону. Після, сума компенсації, яку держава виплатила громадянину, за законом повинна бути стягнута з осіб "якими було завдано збитків", тобто з терористів. Звичайно, складно уявити, як лідер донецьких бойовиків Олександр Захарченко або його куратори в Кремлі переводять гроші за розбиті "Градами" будинки мирних жителів, на казначейські рахунки України. Але це вже не проблеми самих постраждалих, адже згідно з законом, вони мають право отримувати компенсацію саме з українського бюджету.

Закон "Про боротьбу з тероризмом" приймався парламентаріями ще в 2003 році. Природно, що 14 років тому про війну з Росією не було й мови, проте з 2005 до 2016 року закон неодноразово доповнювався і переписувався, але пункт про "відшкодування шкоди" з бюджету так і не був вилучений в жодній редакції. Руйнування житлоплощі можна було б списати на пригоди війни. У такому випадку, відповідно до закону "Про правовий режим воєнного стану", держава взагалі має право на примусове відчуження майна громадян, а відновлення пошкоджених квартир і будинків лягає на плечі військових адміністрацій, які "надають допомогу" постраждалим власникам в рамках "здійснення повноважень", але не зобов'язані це робити. Але юридично війни на Донбасі немає. Воєнний стан ніхто не вводив — йде антитерористична операція, відповідно всі снаряди, які прилітають в оселі українців, випущені терористами, а не іншою стороною у війні, тому і компенсації повинні виплачуватися України в рамках закону "Про боротьбу з тероризмом".

"Вимоги абсолютно законні, і єдиний винуватець в ситуації, що склалася — це наша держава. Адже вони самі передбачили цю гарантію, а тепер не хочуть її виконувати. Поки це тільки рішення суду першої інстанції. Я даю практично стовідсоткову гарантію, що держава його буде оскаржити в апеляційному порядку", — пояснив "Апострофу" директор Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини Михайло Тарахкало.

Як виграти справу

За відповідачем по справі дійсно не стало. Адвокат позивачів Юлія Науменко, яка і вжила рішучих заходів для перемоги в Печерському суді, розповіла "Апострофу", що держава вже готує апеляцію і шукає всі можливості, щоб уникнути виплат.

"У своїх запереченнях вони стверджують, що ми повинні доводити їх безпосередню провину. Взагалі у них своє трактування і бачення цієї статті: вони стверджують, що потрібно встановити спочатку винних, хто заподіяв шкоду, а потім вже стягувати з держави, хоча насправді чекати обвинувального вироку в таких справах не потрібно, — пояснює Науменко. — Зараз таких позовів подано ще не дуже багато. Я думаю, що наша держава навіть не уявляє, скільки зруйновано будинків місцевих жителів, і, якщо не буде подібних позовів, вони і не дізнаються. Кабмін навіть не склав жодного реєстру постраждалих осіб. Його немає на рівні держави і це дуже велика проблема. Хтось, можливо, не вірить, що зможе домогтися виплат від держави, багатьох зупиняє необхідність сплати судового збору на тлі важкого матеріального становища. А деякі чекають, що Верховна Рада все ж таки ухвалить спеціальний закон, який передбачить порядок таких компенсацій".

У парламенті зараз лежить законопроект №2167, яким визнається право українців на відшкодування збитку за пошкоджене майно. Але законопроект враховує інтереси тільки офіційно зареєстрованих переселенців. Про громадян України, які продовжують проживати в своїх напівзруйнованих будинках, і все ще чекають допомоги від держави, там нічого не сказано. Більш того, законопроект практично такого ж змісту — №4301, не знайшов підтримки в Раді, а значить очікувати, що парламентарії візьмуть інше рішення, було б несерйозно.

Поки нових законів немає, юристи радять українцям покладатися на старі, і самостійно подавати позови до суду, вимагаючи компенсації. Для цього потрібно збирати докази і чим їх буде більше, тим краще.

"По-перше, потрібні документи, які підтверджують право власності на будинок або квартиру. По-друге, необхідно обгрунтувати, що руйнування сталися внаслідок терористичного акту під час проведення АТО. Такими доказами можуть бути показання свідків, фотографії, відеозаписи, звіти ОБСЄ. Потрібно звернутися в правоохоронні органи, щоб вони зафіксували вчинення злочину, можливо, провели необхідні слідчі дії. Також повинен бути акт про руйнування, складений фахівцями місцевої адміністрації, які виїжджають на місце і фіксують руйнування", — говорить Юлія Науменко.

Якщо попадання снаряда у будинок стало причиною пожежі, не зайвим буде викликати і ДСНС, щоб рятувальники склали акт про пожежу із зазначенням його причини, наприклад, артилерійський обстріл. Але якщо на підконтрольній території України скласти акт про руйнування місцеві комісії можуть без проблем (так стверджують юристи), то з окупованими містами ситуація виглядає складніше, але не безнадійно.

"Коли на окупованих територіях ще діяла українська влада, акти про руйнування складалися. Наприклад, Дебальцеве довго було підконтрольне Україні, а зараз його знову зайняли терористи. Але якщо актів від української влади немає, можна спробувати звернутися до так званої влади і адміністрації, які діють на окупованих територіях. Є ймовірність, що всі докази в сукупності будуть прийняті судом. Плюс до всього людині можна самостійно скласти акт огляду свого зруйнованого житла, який буде підкріплений відповідними фотографіями", — зазначила Юлія Науменко.

Експерти стверджують, що напрацювання судової практики по таких справах дозволить Україні в подальшому більш ефективно заявляти фінансові претензії кураторам терористів в Москві, адже очевидно, що не зовсім справедлива ситуація, коли стріляє Москва, а платить Київ. "Якщо Україна виплатить компенсацію таким людям, то ці гроші наша держава в міжнародних судових інстанціях зможе цілком законно зажадати від країни-агресора, яка і заподіяла збитків бюджету", — підкреслила Юлія Науменко.

Однак юристи говорять, що після рішення Печерського райсуду не варто очікувати навали таких постанов у інших судових інстанціях. Нагадаємо, на початку минулого року аналогічну справу виграла мешканка Слов'янська, але компенсацію в сумі 363 тисячі гривень вона до сих пір ще не отримала. "Судді просто не приймають такі рішення на користь громадян, так як бояться, що їх переатестують в черговий раз. Навіть якщо рішення суду не буде виконано в Україні, це вже пряма дорога в ЄСПЛ, а там примусять державу його виконати, тільки це будуть вже інші суми", — резюмував Михайло Тарахкало.

Читайте також