Створення незалежних антикорупційних судів передбачено Меморандумом між Україною та МВФ, а також стратегічними документами щодо імплементації антикорупційної реформи. Проте за останні два роки прогресу в цій сфері не спостерігається. Ситуація із запровадженням спеціалізованих антикорупційних судів викликала новий етап дискусій щодо їхньої необхідності. Влада не поспішає запускати спеціалізовані антикорупційні суди, в першу чергу через відсутність остаточно узгодженого порядку формування персонального складу суду та контролю над здійсненням ним процесу судочинства.
Питання створення спеціалізованих антикорупційних судів співпало з затриманням керівника ДФС Романа Насірова. Іноземні партнери, зокрема Посольство США в Україні та Представництво ЄС також висловилися за необхідність запровадження спеціалізованого антикорупційного.
1 лютого 2017 року групою єврооптимістів у Верховній раді було зареєстровано проект Закону України "Про антикорупційні суди", який визначає особливості організації антикорупційних судів, вимоги до кандидатів на посади суддів антикорупційних судів, особливості їхнього конкурсного відбору, призначення і статусу. Даний законопроект передбачає, що конкурсний відбір антикорупційних суддів і в антикорупційну палату буде проводити окрема комісія із залученням міжнародних експертів.
Однак, 9 березня 2017 року Вища рада правосуддя у своєму консультативному висновку зазначила, що проект закону "Про антикорупційні суди" суперечить Конституції України, та не узгоджується із законами України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про Вищу раду правосуддя". Варто також зазначити, що у президента є альтернативний план щодо запровадження спеціалізованих антикорупційних.
Ще 13 липня 2016 року Петро Порошенко підписав закон "Про судоустрій та статус суддів", та були внесенні зміни до Конституції України, що передбачають можливість створення Вищого антикорупційного суду. Однак, конкретних дат і дедлайнів щодо запуску антикорупційного суду зі сторони влади офіційно не було анонсовано. В політичних кулуарах ходять чутки про те, що головним питанням в процесі запровадження спеціалізованих антикорупційних судів є саме проблема впливу на призначення самих суддів. Для влади важливо, щоб процес призначення суддів був максимально контрольованим і прогнозованим. Тому, на даний момент, в АПУ працює неформальна робоча група експертів і юристів, яка розробляє механізм впливу на відбір та призначення суддів антикорупційного суду, максимально прийнятний для Банкової. За наявною інформацією, до кінця березня робоча група має запропонувати консенсусний варіант концепції для подальшого експертного обговорення та дискусії в парламенті.
Разом з тим, як показує міжнародний досвід, успіхи в боротьбі з корупцією залежать, в першу чергу, від ефективності роботи органів досудового розслідування (в цьому випадку – НАБУ та САПУ), детективи яких відповідають за збір доказової бази та матеріалів, що необхідні для роботи державного обвинувачення.
Критики ідеї запровадження антикорупційного суду наголошують, що першочерговою причиною провалу антикорупційної боротьби є відсутність політичної волі та імітація діяльності, а не відсутність ще одного галузевого органу. Також існують ризики ангажування антикорупційних судів, які можуть бути сформовані не лише в інтересах президента, але й близьких до НАБУ політичних груп впливу "Углава-Саакашвілі" та "єврооптимістів", які традиційно просувають своїх кандидатів до нових антикорупційних інституцій. Крім того, виникають питання, щодо особливостей функціонування судів після зниження рівня корупції, та можливих конфліктів на рівні судів щодо підсудності.
Тому перш ніж запроваджувати антикорупційні суди, владі необхідно завершити судову реформу, яка передбачає подолання корупції в судах та оновлення суддівського корпусу на принципах доброчесності, незалежності і підзвітності.
