RU  UA  EN

Субота, 19 жовтня
НБУ:USD
  • НБУ:USD
  • НБУ:EUR
24.85
Суспільство

Ліга чемпіонов 2019/20: новини, результати, відео

​Руська весна: чи наближає обмін полоненими припинення війни з Росією

Що Україні дав в стратегічному вимірі обмін полоненими з РФ

Що Україні дав в стратегічному вимірі обмін полоненими з РФ Фото: Апостроф / Олександр Гончаров

Резонансний обмін полоненими між Україною та Росією не на жарт струсив український інфопростір. Ця подія - величезний позитив для самих колишніх російських бранців, їхніх близьких і для всього українського суспільства. Але чи варто сприймати обмін полоненими як величезний прорив на шляху до встановлення миру на Донбасі? "Апостроф" спробував знайти відповідь на це питання.

Обмін полоненими, як новий етап мирного врегулювання

В самому формулюванні “обмін полоненими” вже ховається сенс, що натякає на швидке завершення війни. Адже сторони конфлікту, які далекі від компромісу, бранців не відпускають. Але формально ніякого обміну полоненими не було. Відповідно до реалій та формальностей міжнародних відносин, відбулося "синхронне звільнення затриманих осіб" Україною та Росією. А отже, як переконують експерти, про настання якісно нової стадії врегулювання українсько-російського протистояння говорити поки що зарано.

“Безумовно, певним чином ця подія наближує нас до мирного врегулювання війни. Але жодних гарантій просування на цьому шляху вона не створює. Адже, якщо говорити про неухильне виконання Мінських домовленостей, то там йдеться про обмін "всіх на всіх". Поки не відбувся саме такий обмін, говорити про якийсь новий етап немає підстав", - пояснив "Апострофу" політолог, директор Єдиного координаційного центру "Донбас" Олег Саакян.

"Я вважаю, що "обмін полоненими" - це одномоментна акція, яка серйозного впливу на розв'язання конфлікту на Донбасі не має. Тому що політична кон'юнктура в майбутньому може змінюватися і не факт, що вона співпадатиме з нашими довгостроковими інтересами. І я не переконаний, що для нас ситуація принципово покращилася", - зазначив у розмові з "Апострофом" директор інформаційно-консалтінгової компанії Defense Express Сергій Згурець.

"Обмін полоненими, хоч і став емоційною та позитивною подією, але серйозного впливу на розвиток стратегії врегулювання конфлікту на Донбасі він не має. Адже до цього сторони понад два роки тупцювали на місці і немає підстав стверджувати, що обмін щось кардинально змінив у взаємних позиціях. Хоча є сподівання, що процес зрушиться з місця. Адже головне, що засвідчив обмін — ситуація не є тупиковою", – розповів "Апострофу" учасник бойових дій на Донбасі та визволення Слов`янська у 2014 році, полковник Владислав Волошин.

Читайте: Росія пропонує Україні умови, на які ми ніколи не підемо - Леонід Кучма

Чи з’явились нові аргументи у переговорах з РФ?

Навіть якщо обмін полоненими і не став переломним моментом у справі мирного врегулювання українсько-російської війни, сам прецедент успішних домовленостей з РФ може відіграти важливу роль у подальших переговорах. "Процес пошуку шляхів мирного врегулювання конфлікту сьогодні нагадує топке болото. І будь яка стійка точка опори – наприклад, успішний обмін полоненими – є дуже важливою для подальшого зрушення. Після нього цілком можливі подальші кроки, які Україна може обернути собі на користь", - підкреслив Владислав Волошин.

Втім, не варто покладати на факт успішного обміну бранцями надто великі надії. Адже суть та механізми переговорного процесу за участю України, Росії та міжнародних посередників доволі складні. "Суто як аргумент того, що розмови і конструктивні компроміси з Росією можливі, прецедент обміну полоненими цілком може бути використаний. Але як певний елемент повномасштабного врегулювання, релевантний аргумент для врегулювання конфлікту - ні. Хоча про це і будуть, швидше за все, говорити під час майбутньої зустрічі у Нормандському форматі", - зазначив Олег Саакян.

Очевидною проблемою використання досвіду обміну полоненими, як основи для подальших переговорів є те, що досі інтереси сторін залишаються дуже далекими від якоїсь спільної позиції. "У зустрічах в тому ж Нормандському форматі зацікавлені всі сторони, але кожна при цьому відстоює своє бачення майбутнього. Враховуючи той тиск, який здійснювався на Україну безпосередньо щодо проведення цього обміну, немає підстав вважати, що він формує сильну переговорну позицію для нашої держави. Адже поки що пропозиції полягають в поступках за рахунок наших національних інтересів. Їх реалізація не була б бажаним сценарієм для України", – переконаний Сергій Згурець.

Чи наближається кінець війні?

Повернення українських бранців поки що є чи не найбільшим успіхом новообраної української влади у справі завершення війни. Але, як дізнався "Апостроф", в стратегічному сенсі він важить не так вже і багато. Тоді чи можна вважати, що мир на Сході наближається?

"Новообрана влада демонструє більшу зацікавленість і намагається надати імпульс переговорам з Росією. Цей потенціал та імпульс значно більший, ніж був у команди Порошенка. Чи слід чекати більших успіхів – питання відкрите. Адже в практичному сенсі ми не наблизились до встановлення миру. Не пройдена жодна з незворотних точок для мирного врегулювання. Є демонстрація доброї волі з боку України і певна готовність розмовляти з боку Росії. Але всі ці тенденції можуть бути анігільовані за лічені секунди, в разі зміни кон'юнктури", - висловив переконання Олег Саакян.

"Процес переговорів з РФ за рахунок особистих контактів президентів дійсно активізувався. Але це аж ніяк не означає, що якось змінилася концепція Росії щодо цього врегулювання, яка передбачає створення ефективних важелів контролю над нашою внутрішньою та зовнішньою політикою. Через інтеграцію окупованих територій в Україну на російських умовах. А це жодним чином не відповідає нашим інтересам. Тому не залежно від інтенсивності контактів президентів, позиція РФ залишається незмінною, тому про прогрес у переговорному процесі не може йти мова", - зазначив Сергій Згурець.

Таким чином, якщо відкинути хайп навколо теми обміну полоненими з Росією, то в контексті глобального завдання встановлення миру на Донбасі Україна отримала не так вже і багато. Максимум – це аргумент про практичну можливість якого-не-якого компромісу на подальших переговорах. Що насправді мало значить в нинішніх реаліях переговорного процесу з РФ. Допоки позиція Росії, яка прямо суперечить нашим національним інтересам, не зазнає змін, процес переговорів в кращому разі тупцюватиметься на місці. А в гіршому – ми отримаємо не мир на Донбасі, а фактичну поразку, а також дуже серйозні негативні наслідки для майбутнього нашої держави.

Новости партнеров

Загрузка...

Читайте також

Толерантність 2.0: як людині перестати бути "заручником"

В рамках традиційної рубрики на Апострофі письменник Любко Дереш ділиться своїми думками про оновлення політики толерантності, які він озвучив на Фестивалі ідей в Одесі.

Без хамства і принижень, але зі звільненнями: що у Зеленського придумали з новим Трудовим кодексом

Совковий звід законів про працю скоро піде в минуле, поступившись місцем сучасному законодавству, яке, втім, порадує не всіх

Літо посеред осені: якою буде погода до кінця тижня

Жовтень радує теплою сонячною погодою - синоптики кажуть, що тепло в найближчі дні не відступить

Новости партнеров

Загрузка...