Президент Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Андрія Богдана з посади голови Офісу президента (ОП) та призначення на його місце Андрія Єрмака. Раніше пан Єрмак був помічником Володимира Зеленського з міжнародних питань і, зокрема, опікувався взаєминами з Росією. Одночасно зі змінами в ОП, стало відомо про призначення українського "куратора" в Кремлі. Ним став заступник голови адміністрації президента РФ Дмитро Козак. Раніше таким "куратором" вважався помічник президента РФ Владислав Сурков. "Апостроф" з'ясовував можливі сценарії розвитку подій, до яких можуть призвести кадрові перестановки в Москві та Києві.
Парад збігів
Про призначення Андрія Єрмака главою ОП замість Андрія Богдана стало відомо вранці 11 лютого через відповідний указ, який був опублікований на сайті Офісу президента. Одночасно з цим прийшли цікаві новини з Москви. Прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков повідомив, що відтепер питаннями інтеграції та українською проблематикою буде займатися заступник голови адміністрації президента РФ Дмитро Козак, який раніше обіймав посаду віце-прем'єра в уряді РФ. Точне формулювання обов'язків Дмитра Козака ще належить зафіксувати, зазначив пан Пєсков.
Раніше "куратором" українського напрямку в Кремлі вважався помічник президента РФ Владислав Сурков. Але наприкінці січня з'явилися повідомлення про те, що Владислав Сурков подав у відставку. Єдиним джерелом такої інформації став директор російського Центру політичної кон'юнктури Олексій Чеснаков, якого в ЗМІ називають особою, наближеною до Суркова.
"У зв'язку зі зміною курсу на українському напрямі Владислав Сурков пішов із державної служби. Протягом найближчого місяця він буде займатися медитацією. Після цього обіцяв повідомити про причини прийнятого ним рішення і про подальші плани", - написав Чеснаков в своєму Telegram-каналі. Правда Дмитро Пєсков досі не підтвердив відставку Суркова. За його словами, Володимир Путін не підписував указів про звільнення Суркова з державної служби.
Владислав Сурков - був однією з ключових фігур, які визначали тактику Кремля в агресії на Донбасі. Як раніше стало відомо, помічник президента Володимира Зеленського з міжнародних питань Андрій Єрмак мав постійні контакти з Владиславом Сурковим, Дмитром Козаком і Адміністрацією президента РФ у цілому.
Наприкінці січня Володимир Путін призначив Дмитра Козака заступником голови адміністрації президента. Призначення збіглося за часом з інформацією про можливу відставку Суркова, тому деякі спостерігачі припустили, що Москва змінить тактику щодо Києва та окупованих територій, взявши на озброєння якийсь "план Козака". Як бачимо, парад збігів продовжився: підвищення Андрія Єрмака до рівня голови ОП також співпало із заявами Пєскова про те, що Дмитро Козак буде новим "куратором" українського напрямку.
Читайте також: Збити Богдана: чому Зеленський "відрізав" собі "праву руку"
"Методи Козака"
Великий обмін полоненими між Києвом та Москвою, який відбувся восени 2019 року, показав, що підходи Дмитра Козака відрізняються від лінії Владислава Суркова. Радник Путіна використовував так звані "республіки" Донбасу як інструмент тиску на Київ. Козак, навпаки, вважає за краще напряму вести переговори з командою президента Володимира Зеленського, лише формально зберігаючи представників "республік" у переговорній групі в Мінську, зазначив в розмові з "Апострофом" політолог Вадим Карасьов.
Втім, практично вся верхівка ОРДЛО (включаючи, одіозного Дениса Пушиліна) пов'язана із Владиславом Сурковим. Якщо він, справді, відходить від українських справ, то виникає питання, а що буде з його креатурами на Донбасі? Недавні події вчергове показали, що "республіканські керівники" можуть безслідно зникнути практично за один день.
Наприклад, окупаційні медіа днями повідомили, що громадянина РФ Володимира Пашкова призначили в.о. "прем'єр-міністра" в окупаційному уряді так званої ДНР. Куди подівся його попередник Олександр Ананченко, невідомо.
Повідомляється, що Пашков родом із російського Братська. Має досвід державного управління: до 2015 року він був віце-губернатором Іркутської області. Дмитро Пєсков традиційно заявив, що російська влада нібито не має ніякого відношення до цього призначення. Мовляв, Пашков діяв як фізична особа, а не як офіційний представник Москви.
"Призначення Пашкова говорить про те, що Кремль не довіряє місцевим кадрам. Особливо в тому, що стосується грошей. Там (в ОРДЛО, - "Апостроф") ніякої економіки немає. Все залежить від російського фінансування, а хто платить гроші, той їх і контролює. У Чечні росіяни вели таку ж лінію. Там фінансово-економічними питаннями завідували люди з Москви. Тобто "смотрящі", - пояснив Вадим Карасьов.
"Зачистки" в ОРДЛО
Демонстративне призначення Пашкова окупаційним "прем'єром" лише підстьобнуло чутки про те, що нові кремлівські призначенці поступово витісняють людей Суркова з окупованих територій.
Раніше Дмитро Козак брав участь у врегулюванні конфлікту навколо Придністров'я. "Меморандум Козака" передбачав федералізацію Молдови, при якому Придністров'я отримувало право ветувати невигідні для кремлівських маріонеток закони. З огляду на цей досвід, частина спостерігачів припустили, що "план Козака" щодо України якраз і полягатиме в "федералізації" країни за допомогою більш хитрого проштовхування ОРДЛО назад під контроль Києва, але це лише версія.
"Ніякого "плану Козака" щодо України не існує в природі. Був такий документ щодо Придністров'я, але зараз - це лише архівний матеріал", - наполягає глава правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.
З відходом Владислава Суркова події можуть розвиватися за трьома найбільш вірогідними сценаріями.
Перший - все залишиться, як є. Москва буде і надалі наполягати на реалізації Мінських угод у власному трактуванні. Як і раніше, будуть звучати вимоги, щоб Київ "вів прямий діалог" із кремлівськими маріонетками. Москва спекулює тим, що Пушилін та інші колабораціоністи були "обрані народом Донбасу". Пушилін на пару з ватажком ЛНР Леонідом Пасічником продовжать тролити команду Зе, розповідаючи, що вони нібито не допустять перехід ОРДЛО під контроль Києва.
Другий - Пушилін, Пасічник та інші залишаються на місцях, але формат вирішення "українського питання" змінюється. Таке можливо, якщо сформується реальний "план Козака", який стане певним доповненням до Мінських угод. В оточенні Зеленського вже кілька разів публічно говорили, що "Мінськ" їх не влаштовує. Перш за все, питання передачі кордону. І росіяни можуть "підловити" Офіс президента, запропонувавши їм угоди в новій редакції. Текст можуть виписати так, що тактично команда Зе залишається у виграшному становищі (припинення обстрілів, компроміс щодо місцевих виборів, передача контролю над кордоном якимось "спільним патрулям"), але в середньостроковій перспективі це закладе міну під українською державністю.
Третій сценарій - певний "план Козака" (повторимося, якщо його реально розроблять), але вже без Пушиліних та Пасічників. "Якщо Сурков, дійсно, піде, то зачистки в ОРДЛО відбуватимуться. Протягом року-півтора Москва прибере найбільш токсичних персон, які безпосередньо пов'язані з Сурковим. Пасічника поки можуть залишити, але Пушиліна, швидше за все, знімуть. Якщо Кремль налаштований змінити тактику щодо ЛДНР, то їм потрібно буде уникнути "двовладдя", якщо Сурков і далі захоче впливати на цей регіон", - зазначив у коментарі "Апострофу" директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
Наслідки для Києва
Тут потрібно мати на увазі, що жоден із цих варіантів не обіцяє Україні нічого хорошого. Як зазначають експерти, Володимир Путін може піти на косметичні зміни Мінських угод за умови, що Київ, наприклад, буде "поступливішим" у питаннях проведення виборів в ОРДЛО. Зовні все буде виглядати, як поступка зі сторони Кремля. Володимир Зеленський скаже, що ми добилися "перемоги" - повернули територію і людей.
"Насправді регіон залишиться гирею на ногах України, адже проросійські настрої там були і до війни. Навіть після формального врегулювання там будуть мітинги на "захист" російської мови, виступи проти "бандерівців". І тоді це буде виглядати саме як громадянське протистояння. Американці та європейці вмиють руки. Мовляв, війну ж закінчили, ніхто не стріляє. Взагалі, варіантів розвитку подій багато. Поки не бачу причин для Володимира Путіна допомагати Володимиру Зеленському залишатися відносно популярним президентом, який добивається прогресу щодо Донбасу", - сказав у коментарі "Апострофу" політтехнолог Олексій Голобуцький.