У травні в Україні вдарили заморозки, а в Польщі випав сніг. Природа підносить все більше і більше сюрпризів. Взагалі українці можуть не пережити кліматичні зміни, які настануть до 2050 року. Це станеться через глобальне потепління, внаслідок чого в Україну може відбутися міграція мешканців тих регіонів планети, де життя стане неможливим. Передвісників потепління помітно вже зараз – це пересихання річок та розширення зон посушливості. Про це "Апострофу" розповіла завідувачка лабораторії прикладної кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України, представник України у Міжурядовій групі експертів зі зміни клімату при ООН, кандидат фізико-математичних наук СВІТЛАНА КРАКОВСЬКА.
Посушливі явища, які відбуваються зараз в Україні, тривають не перший рік. Останні значні опади в Україні були приблизно рік тому. Минулого року у нас зафіксували усі посухи, які могли бути. Адже є атмосферні, коли в повітрі низька вологість, є гідрологічні – коли маловоддя у річках, є агро-метеорологічні – коли бракує води у верхньому шарі ґрунту. І все це переростає у геологічну посуху, коли горизонт води знизився. Зараз, наприклад, навіть на півночі України, яка завжди входила до зони перезволоження, ми маємо проблему з рівнем води в колодязях.
Україна - в зоні напівпустелі
Зараз зони посушливості розширяються, а на півдні України з'являються нові місцевості, які характерні для напівпустель. Їх не було до початку 1990-х, але ми їх виявили, проаналізувавши період з 1991 року. Посушливість зросла в Херсонській, Миколаївській, Одеській, Запорізькій областях – це такий ніби пояс вздовж узбережжя Чорного, Азовського морів та Криму. Київська та Житомирська області із надмірно зволожених перейшли в категорію достатньо зволожених, за виключенням останніх років, коли дефіцит опадів був у всіх областях. Все це говорить про збільшення посушливості клімату в Україні. Навіть в Карпатах, хоч там і випадає сніг, але опадів загалом значно менше, ніж було. У приморських областях подальше збільшення посушливості також залежатиме від способу ведення сільського господарства. Там багато земель розорано, а характер підстильної поверхні сильно впливає на місцеві кліматичні умови. Продовження розорювання степів призведе до частіших пилових бур. Це буде лише погіршувати ситуацію та може призвести до опустелювання.
Подібна ситуація з маловоддям річок була 1926 року. Але враховуючи зміни в Україні за останні десятиліття, я не бачу ознак, що у нас можуть знову почати наповнюватися річки та водосховища. Річка Десна не є малою, але вона пересихає. До того ж, в Україні збільшилося водокористування, у великих об'ємах воду забирають для сільського господарства, для промисловості, у порівняні із 1926 роком. Тому обмеження споживання води є цілком обґрунтованим.
Людина змінила природу
Але те що відбувається в Україні – це окремо взятий випадок. Причина глибша і вона криється у зміні циркуляції атмосфери, яку спричиняє глобальна зміна клімату. А тому фраза "глобальне потепління" є дуже звуженим сприйняттям проблеми. Внаслідок цих процесів, над Україною збільшується тривалість антициклональної погоди, для якої характерне більш ясне небо і менша кількість хмар, відповідно менше опадів. Хмари формуються локальні, дощі із них ідуть сильні і тому не так промочують ґрунт, як змивають його. Тривалі та не надто потужні дощі, як на початку цього травня, ми будемо бачити все менше, натомість опади можуть наносити все більше шкоди.
В основі змін клімату лежить те, що людина примудрилася змінити кліматичну систему, змінивши хімічний склад атмосфери. Для економічного розвитку треба було багато енергії, і її брали із викопного палива – вугілля, нафти та газу, які до цього мільйони років формувалися у надрах Землі з решток рослинності. Ми збільшили концентрацію вуглецю в атмосфері, який може залишатися там сотні років, і цим посилили парниковий ефект. Сам він – в природних об'ємах – непоганий, без нього не було б життя, людство би також не розвинулося. Але через посилення парникового ефекту з часів індустріальної революції підвищилася приземна температура, пришвидшився колообіг води, оскільки піднялася температура і океанів, посилилися та почастішали екстремальні погодні явища. Підстильна поверхня стала теплішою, випаровування відбувається швидше, пара підіймається у вищі шари атмосфери, тобто хмари стають потужнішими, в них формується град, великий розмір якого завдає значної шкоди.
Минулого року у Європі зафіксували найвищі температури за весь час спостережень, - у Парижі було +42 градуси - але й потерпали від паводків, спричинених зливами. Навіть "вічна мерзлота" виявилася не вічною, вона зараз тане. Варто розуміти, що це не природа на нас розсердилася. Причина в тому, що людство її змінило. Рівновага системи, яка зберігалася сотні тисяч років, була порушена. А кліматична система – це великий потяг з великою інерцією, і ми його зрушили. Щоб його зупинити, треба докласти дуже серйозних зусиль. Це не можуть бути зусилля лише одної країни чи навіть десятка країн.
При чому варто враховувати, що зараз ми живемо у період глобального похолодання, яке не відбувається через діяльність людини. Антропогенний фактор дещо компенсується природним циклом похолодання. Але з 2030 року почнеться фаза природного глобального потепління.
Українці можуть не вижити
Ми оцінили кілька сценаріїв для України стосовно зміни клімату до середини століття. Є наприклад, сценарій, який називається збалансованим. Він полягає у 50% використання викопних і 50% відновлюванних джерел енергії. Чесно сказати, він є жорстким для України. За ним передбачається перезволоження північно-західного регіону, збільшення зливових опадів у Карпатах, які будуть спричиняти повені, особливо в місцях вирубок лісу. Якщо говорити про Шацькі озера, розташовані на північному заході, вони будуть більшою мірою забезпечені опадами, які є першоджерелом наповнення цих водоймищ, ніж решта території. На півдні – навпаки - буде зменшення кількості опадів – просто повна їх відсутність, особливо в літку, навіть декілька років підряд. Зими в північних і північно-східних регіонах стануть значно теплішими, але це не виключає того, що можуть бути періоди дуже сильних морозів, як були минулого року у Канаді. Це пов'язано з тим, що раніше у нас погоду визначали повітряні потоки західного напрямку, а зараз – або з північного, або з південного напрямків – може долітати навіть пісок із Сахари. Тому у нас зараз такі значні температурні коливання.
За більш жорсткими сценаріями, які передбачають велику посуху декілька років підряд, соснові ліси практично зникнуть з території України і залишаться лише у Карпатах. Натомість клімат стане дуже сприятливим для акацій.
Зараз ми оцінюємо інші сценарії для України, серед яких найжорсткіший має назву business as usual. Він реалізується, якщо ми будемо продовжувати розвиватися такими ж темпами, без уваги до довкілля. Це сценарій, за якого Україна як територія, напевно, збережеться, бо вона знаходиться у дуже гарних кліматичних умовах. Чи виживуть українці на цій території – це ще питання. За цього сценарію збільшення річної температури прогнозується на 6-8 градусів. В окремі місяці температура може бути вищою від теперішньої на 10-15 градусів. Наприклад, на півдні середня денна температура влітку становить +23 - +25 градусів. Тож і в окремі дні температура буде +45. На півночі це буде на 5 градусів менше. При цьому уявіть, що буде в жаркіших країнах? І куди мігруватимуть звідти люди? Не треба рятувати планету Земля – вона виживе. Чи виживуть на цій планеті люди – залежатиме від наших дій зараз.
Вихід є
У людства є інструменти, аби змінити ситуацію – зменшити вплив на кліматичну систему, зменшуючи викиди парникових газів. Тому й була підписана Паризька угода, яка передбачає утримання зростання середньої глобальної температури на рівні значно нижче +2 °C від доіндустріальних рівнів. За нею до 2030 року треба наполовину скоротити викиди, а до 2050 року людству треба вийти "в нуль" – все, що викидає людська діяльність, все має бути поглинене – природним чи штучним шляхом.
Актор Леонардо Ді Капріо, який став посланцем миру ООН за напрямком сталого розвитку "Боротьба зі зміною клімату", підтримує екологічні ініціативи і фінансує природозахисні організації, виступаючи перед молоддю, якось сказав, що ми можемо впливати на екологічну ситуацію у світі своїм голосом на виборах. Я з ним згодна - українцям треба йти й питати кандидатів на місцевих виборах, як вони ставляться до цих ініціатив, чи будуть включати плани запобігання та адаптації до зміни клімату у своїх регіонах. Також ми можемо впливати своїми грошима, не купуючи товари тих, хто має великий "вуглецевий слід". Європа зараз планує створити "вуглецевий кордон" – вона заборонить імпортувати товари з великим "вуглецевим слідом". Незважаючи на своє благополуччя, Європа також залежна від кліматичних змін в тому числі опосередковано. Наприклад, війна у Сирії сталася, серед іншого, через посуху, яка спричинила голод. І зараз Євросоюз заполонили біженці. Найпоширенішими запитами у Google минулого року були climate crisis та climate emergency. Багато країн оголосили надзвичайний кліматичний стан.
Україні треба освіта і просвіта щодо зміни клімату. Бо через своє вдале географічне положення ми тривалий час не відчували зміни клімату, але зараз вона є і для нас беззаперечною. Наприклад, учасники проекту "Угода мерів – Схід", який включає в себе регіони із населенням близько 20 млн, погодилися включати у свої стратегії розвитку заходи запобігання та адаптації до зміни клімату.
Зараз пандемія COVID-19 перебила повідомлення про кліматичні негаразди. Але мені цікаво проводити аналогію між нею та змінами клімату. Адже про них попереджали. У 1970 роках науковці розробили прогноз щодо підвищення температури із ростом концентрації двоокису вуглецю, але тоді ніхто у нього не вірив. А зараз ці розрахунки справджуються. Коли концентрація вуглецю в атмосфері і температура стають такими, якими не були минулі 800 тис. років, заперечувати факти не можливо – і почали нарешті шукати рішення.
Я розумію, що після карантину люди будуть намагатися надолужити фінансові втрати грошей, а підприємства почнуть, можливо, активніше працювати, а люди будуть більше їздити. Але мені хочеться вірити, що пандемія змінить мислення людей на більш екологічне.
