Українська влада має намір створити на Донбасі вільну економічну зону. Вперше така пропозиція пролунала від голови нашої делегації в ТКГ Леоніда Кравчука, а пізніше ідею підтримали і в уряді. Що буде представляти із себе вільна економічна зона на Донбасі, чи допоможе це реінтеграції окупованих територій, і чи прийде інвестор в регіон, охоплений війною, розбирався «Апостроф».
Серйозні заяви
Після того, як Леонід Кравчук став главою української делегації в ТКГ, він встиг сколихнути інформаційне поле не одною гучною заявою. Наприклад, перший президент зазначив, що, якщо переговори в Мінську зайдуть в безвихідь (як нібито вони вже не там), українська сторона буде ініціювати підписання нового Будапештського меморандуму. Ініціювати, звичайно, можна, але дуже сумнівно, що Захід зараз в змозі запропонувати Україні в обмін «паперових», реальні гарантії безпеки.
Відповідно, з такою ж іронією сприймалася і пропозиція Кравчука щодо економічної зони.
«Ми можемо запропонувати розглянути питання вільної економічної зони в цих областях. До речі, в 1993 році я, будучи президентом, підписав указ, про встановлення вільної економічної зони в цих регіонах, але потім це якось загубилося. Але це не означає, що неможливо повернутися до цього питання та обговорити його», - підкреслив Кравчук.
Але слідом за першим президентом, про особливий економічний статус сходу заговорили і в Кабміні.
«Зараз ми говоримо про те, що ми повинні створити можливість пріоритетного розвитку Луганської, Донецької та Херсонської областей, підконтрольних уряду. Зробити там точки зростання, підтягнути туди інвестиції, зробити там певні пільгові режими», - зазначив міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков.
Цю ж ідею озвучив і прем'єр-міністр Денис Шмигаль.
«Що стосується створення привабливих умов для бізнесу, який прийде на території, тимчасово окуповані на сьогодні, який прийде на території, які сьогодні розташовані на лінії розмежування, у нас є кілька напрямків. Це, звичайно ж, і податкові пільги, певні преференції з точки зору започаткування та ведення там бізнесу», - пояснив глава уряду.
За словами прем'єр-міністра, уряд має «бачення та концепцію» створення зон пріоритетного розвитку, але конкретні кроки ще розробляються Мінекономіки та Мінреінтеграціі.
Як бачимо - все серйозно, а значить, Донбас реально може отримати особливий статус, принаймні, в економічному плані.
Уже проходили
Незважаючи на те, що конкретику в Кабміні ще розробляють, існують загальні принципи функціонування вільних економічних зон. Всі вони прописані в законі України «Про загальні засади створення та функціонування спеціальних економічних зон» від 1992 року. І цей закон досі чинний.
Отже, згідно із законодавством, вільна економічна зона (ВЕЗ) - частина території України, на якій встановлюється спеціальний правовий режим економічної діяльності. Наприклад, пільгові митні умови, валютно-фінансові і податкові преференції. Які саме - визначає уряд. Це необхідно для того, щоб залучити інвестиції на певну територію і в результаті отримати імпульс до соціально-економічного розвитку. Якраз те, чого так гостро зараз не вистачає Донбасу.
Донецьк, 2015 рік
До речі, у 1998 році в Донецькій області вже створювалася ВЕЗ «Донецьк» і був введений спеціальний режим інвестиційної діяльності, який передбачав 20% ставку оподаткування доходу, скасування податків на суму інвестицій по інвестиційному проекту, скасування плати за землю.
Але це не привело до появи на Донбасі великих зарубіжних інвесторів. Втім, на думку професора міжнародної економіки Маріупольського державного університету Юрія Макогона, свій позитив все ж був.
«Те, що раніше йшло в офшорні зони, стало приходити назад на Донбас, - пояснив «Апостроф» Макогон. - Були іноземні інвестиції з Кіпру та Віргінських островів на свої ж заводи. Але і в цьому був позитивний ефект: чотири металургійні заводи були капітально реконструйовані, Азовсталь, Ілліча, ЄМЗ і в Донецьку з'явився «Істіл».
Крім ВЕЗ «Донецьк», по всій Україні діяло ще 10 зон з різними перевагами для бізнесу. Втім, це була історія не про зовнішні інвестиції, а більше про внутрішні схеми.
«Зони використовувалися в основному для податкової мінімізації, звільнення від імпортних мит, для безмитних процедур тощо. Податкові схеми і відхід від оподаткування - це була основна «перевага» таких зон», - зазначив в коментарі «Апостроф» директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.
«І це робили безпосередньо резиденти України. Там не йшлося про зовнішньоекономічну діяльність», - додає «Апостроф» економіст Андрій Блінов.
Однак у 2005 році всі податкові преференції вільних економічних зон були ліквідовані.
«Коли прем'єр-міністром стала Юлія Тимошенко, складаючи новий бюджет, вона домоглася заморозки преференцій зон, і вони втратили сенс, - згадує Юрій Макогон. - А коли до влади прийшов Янукович, який з цього ж регіону, його інтереси не співпали з ідеєю вільних економічних зон».
Декларація без фундаменту
Чим же допоможе Донбасу створення ВЕЗ зараз? І чи допоможе в принципі?
«Створення найбільш сприятливих умов для бізнесу - завжди хороша ідея», - запевняє Василь Юрчишин. І тут сперечатися складно.
Крім того, в створенні ВЕЗ простежується і важливий політичний аспект.
«Зараз вперлися в бетонну стіну по Мінським угодами і, очевидно, хочуть замінити особливий статус ось цими економічними преференціями», - каже Юрій Макогон.
Правда, в самих «республіках» вже встигли розкритикувати ідею вільної економічної зони для Донбасу.
Донецьк, 2015 рік
«Це напівзаходи, які частково були актуальні в 2014 році, але сьогодні про них говорити просто немає сенсу», - заявив, так званий, спікер фейковий парламенту «ДНР» Володимир Бідевка.
Але, насправді, не так важливо які тези вкидають члени окупаційних адміністрацій ОРДЛО. Набагато важливіше економічний поштовх до розвитку регіону. А цей позитивний ефект мав бути ще вчора.
«У нас існує колосальний провал в економічній політиці, - говорить «Апостроф» економічний експерт Олексій Кущ. - Росія робить кроки, щоб на окупованих територіях створити патерналістську, квазііндустріальну вітрину схожу на часи пізнього СРСР. Не все виходить, але ідеологічні штампи вже запущені. Наприклад, в «ДНР» активно розповідають, що мінімальна пенсія у них більше, ніж в Україні і найцікавіше, що статистично це відповідає дійсності. Або тарифи менше. Але Україна також повинна була створювати індустріальну вітрину на підконтрольних територіях: розробити економічну модель, яка реанімувала б машинобудування, хімічну промисловість. Але зараз регіональна економіка на підконтрольних територіях навпаки деградує. Замість продуманої політики маємо розвал і ніякої вітрини з нашого боку немає».
Втім, на думку експертів «Апострофа», очікувати позитиву від ідеї уряду не варто, адже крім яскравої декларації, стабільного фундаменту, для створення особливих економічних умов на Донбасі - немає.
«В даному випадку уряд намагається всілякими добрими деклараціями і тезами завуалювати неготовність до проведення осмисленої політики по Донбасу, - констатує Юрчишин. - Ми не маємо нормальної програми діяльності уряду і в цьому контексті говорити про те, що ми будемо створювати якісь острівці сприяння бізнесу, не має сенсу. Інвестор приходить не в особливі зони, які ще незрозуміло як будуть функціонувати. Він приходить в зрозумілу, прогнозовану середу зі зрозумілою політикою».
Крім того, створення привабливої ВЕЗ проблематично не тільки через слабку політику уряду, але і в силу об'єктивних причин.
По-перше: «У регіоні, де йде війна, яка невідомо, коли закінчиться, говорити про сприянні бізнесу, щонайменше дивно», - зазначає Юрчишин.
По-друге: «Вільна економічна зона передбачає максимальну дерегуляцію: свобода в пересуванні вантажів, оподаткування. А яка може бути максимальна дерегуляція, там, де керують цивільно-військові адміністрації та жорстке державне регулювання, блокпости», - додає Олексій Кущ.
Але це не означає, що ВЕЗ на сході не з'явиться ... для вирішення певних завдань.
«Це може призвести до того, що на економічній карті України з'явиться велика чорна діра, яка буде використовуватися для оптимізації оподаткування та виведення капіталу», - резюмував Кущ.
