Адміністративний кордон між анексованим Кримом і Херсонською областю залишається як би закритим до кінця серпня. Деякі категорії громадян все ж можуть виїхати з території півострова або, навпаки, заїхати до Криму. Рішення Кабміну обмежити потік через адмінграніцу, через можливий спалах COVID-19, застав багатьох громадян зненацька. Журналіст "Апострофа" Володимир Шевчук з'ясовував, чому ініціатива уряду спровокувала скандал з подальшим судовим розглядом, а також хто в даний час може перетнути кримський "кордон".
Страх перед вірусом?
Після російської анексії Криму, між півостровом та Херсонською областю пролягла формально адміністративний, але фактично - "повноцінний" державний кордон. Пандемія COVID-19 і пов'язані з нею карантинні обмеження позначилися на роботі контрольних пунктів в'їзду та виїзду (КПВВ). Кабінет міністрів 8 серпня, реагуючи на доручення президента Володимира Зеленського переглянути роботу КПВВ на "кордоні" з півостровом, тимчасово обмежив роботу пропускних пунктів між Херсонщиною та Кримом.
Згідно розпорядження № 979-р, українські прикордонники можуть пропустити через адмінгранкордон дві категорії громадян. Перша - громадяни з реєстрацією на материку, що виїжджають з Криму. Друга - кримчани з українськими паспортами, прописані в Криму, що подорожують з території материкової України на півострів.
"В умовах пандемії та обмежень туристичних поїздок по всьому світу, досить великий потік відпочиваючих хлинув до Криму. Перш за все, з території Росії. Люди на півострові продовжують заражатися. Потрібно було мінімізувати ризики поширення інфекції. Інша справа - наскільки рішення було обґрунтованим і логічним у світлі інших ініціатив і дій влади", - зазначив у розмові з "Апостроф" експерт з тимчасово окупованих територій Інституту чорноморських стратегічних досліджень Юрій Смілянський.
Формально у влади є причини для занепокоєння. Велика частина туристів прибула на півострів з території сусідньої Росії, яка знаходиться в "червоній зоні" за ступенем поширення коронавірусу. Відповідно, ризик підхопити на кримських курортах "корону" зростає.
"Коронавірусні" обмеження при перетині КПВВ також позначаються на пасажирському потоці. У березні-квітні, як інформували в Держприкордонслужбі, потік через "кордон" з Кримом в деякі дні падав до 25-30 чоловік на добу. Для порівняння, навесні минулого року в середньому за добу в обидва боки проходило близько 3000 чоловік. Згідно офіційних даних, за 9-10 серпня, коли обмеження вже діяли, "кордон" в обидві сторони перетнули 2626 чоловік.
Пропускний пункт Армянськ
З іншого боку, як відзначають фахівці, важко точно прорахувати, скільки саме жителів материкової України до введення обмежень заїжджали на півострів з метою відпочинку.
"Певна категорія громадян змушена відвідувати анексувати Крим за медичними показниками. Їм потрібно раз на рік проходити лікування в санаторіях. З огляду на те, що частина кримських здравниць є унікальними, то особливого вибору у "медичних туристів" немає. У попередні роки таких відпочиваючих з материкової частини України налічувалося близько 50 тисяч. Скільки в цьому сезоні поїхало оздоровлюватися в Крим, сказати важко", - зазначив в коментарі "Апостроф" глава Асоціації індустрії гостинності України Олександр Лієв, до анексії займав пост міністра курортів Криму.
Судова пауза
Як розповіла "Апостроф" керівниця кримської приймальні Української Гельсінської групи з прав людини Ганна Рассамахіна, Кабмін в розпорядженні № 979-р фактично продублював норми свого попереднього розпорядження № 291-р, який діяв з 16 березня по 15 червня.
Організація "Громадський центр правосуддя", наполягаючи, що Кабмін порушує права громадян, звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду Києва. Як пояснила Ганна Рассамахіна, яка представляла в суді інтереси позивача, правозахисники намагаються оскаржити в суді саме березневу постанову, незважаючи на те, що воно формально припинила діяти. За її словами, з процесуальних міркувань юристам простіше "воювати" саме проти березневого рішення Кабміну.
"Потрібно зафіксувати, що попереднє рішення порушувало права громадян, щоб люди могли вимагати компенсації. Нині діюче розпорядження № 979-р підготовлено в дусі попереднього документа. Відповідно, дискримінаційні норми продовжують діяти", - говорить Анна Рассамахіна.
Правозахисники прагнуть визнати розпорядження № 291-р незаконним по ряду причин. На їхню думку, документ був прийнятий з порушенням процедури, а саме постанова носить дискримінаційний характер.
"Кабмін порушив принцип правової визначеності та встановив необґрунтовані обмеження на свободу пересування. Правова невизначеність, в тому числі, проявляється в тому, що однією з умов для в'їзду або виїзду з півострова є реєстрація (або, як кажуть в народі, "прописка"). З Криму можуть виїхати тільки ті, у кого реєстрація на материку. А як, наприклад, бути вимушеним переселенцям? У них в українському паспорті фігурує кримська реєстрація, а в довідці переселенця зазначено, що вони постійно проживають в іншому регіоні України. В уряді про цих людей просто "забули", як і про кримських абітурієнтів", - наполягає Анна Рассамахіна.
Київський національний університет ім. Шевченко
Перше судове засідання відбулося в минулий четвер 13 серпня. Суд, заслухавши аргументи правозахисників і представників Кабміну, прийняв "своєрідне" рішення: оголосити перерву в слуханнях до 1 жовтня. Відповідно, обмежувальні заходи діють і ситуація на "кордоні" залишається незмінною.
"Гуманітарні основи"
Спочатку припинення роботи КПВВ застало людей зненацька. Багато з них тільки на місці дізналися від українських прикордонників, що не можуть в'їхати до Криму або, навпаки, виїхати з півострова. Першими шум підняли батьки абітурієнтів, які мають намір подавати документи до українських вишів; а також громадяни, яким у силу особистих обставин (лікування, хвороба або смерть родича) потрібно було перетнути "кордон".
Через що піднявся шуму в ЗМІ і хвилі обурення в соціальних мережах чиновникам двічі довелося відступати. Спочатку Представництво президента України в АРК опублікувало перелік "гуманітарних підстав" за якими можна перетнути адміністративний кордон. У їх числі подача абітурієнтом (його батьками або опікунами) документів для вступу до вузу, дотримання принципу "єдності сім'ї", виїзд з метою лікування або поповнення запасів ліків, смерть або тяжка хвороба близького родича, виїзд з Криму через тиск російських "влади".
Потім Кабінет міністрів вніс правки в розпорядження, відповідно до яких громадяни, які прибули з Криму, не зобов'язані сидіти на самоізоляції за умови проходження тесту на коронавірус. Вступ до вузу внесли в офіційний перелік підстав для виїзду з Криму.
"Виникає питання в логіці прийняття таких рішень. Невже люди, які в'їхали на материкову частину України по "гуманітарним підставам" не можуть бути переносниками вірусу? Громадян Китаю в Україну пропускають. Прочанам-хасидам в Умань їхати з усього світу дозволили. У підсумку вийшло, що всім як би не можна, але деяким - можна", - говорить Юрій Смілянський.
Для того, щоб скористатися "гуманітарними підставами", необхідно документально підтвердити мету поїздки. Виняток, як говорилося вище, становлять лише абітурієнти та студенти. Прикордонники сканують документи (дані медичних карт або результати обстежень, якщо людина їде на лікування), які потім відправляються до Києва на погодження. Рішення, пропустити чи ні, приймається, в кращому випадку, протягом години.
"Документи, необхідні прикордонниками, містять персональні дані, часто також чутливу інформацію про стан здоров'я громадян. Ніякого дозволу на обробку цих даних не дається. Як ці дані обробляються і зберігаються - також невідомо. І найголовніше - не можна заздалегідь дізнатися, чи пропустять людину через адміністративний кордон. Тому завжди є ризик просто залишитися на пропускному пункті", - говорить Анна Рассамахіна.
